Рішення № 139561666, 07.09.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1574/26

Провадження № 2/159/1543/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Губара В.Є.,

з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

У суд надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , у якому позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 03.02.2024-100002879 від 03.02.2024 в розмірі 5995,56 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.02.2024 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір (оферти), яким надано кредит у розмірі 6000 грн. строком на 42 дні, зі сплатою відсотків, у розмірі 1,35% за один день користування Кредитом, комісії - 15% від суми кредиту, що дорівнює 900 грн. та неустойки, в сумі 60 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання. Позивач зобов`язання по кредитному договору виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в сумі 6000 грн. 21.02.2024 між сторонами укладено додатковий договір шляхом підписання заявки, відповідно до умов якого строк кредитування - 61 день з дати його надання, дата повернення кредиту 03.04.2024 за визначеним графіком платежів. Відповідач часткового сплачував борг , а саме на суму 2799,40 від 07.03.2024, однак, у подальшому порушив умови договору, внаслідок чого, станом на 16.03.2026 виникла заборгованість, в сумі 5995,56 грн., з яких: 4334,60 грн. тіло кредиту, по процентам в розмірі 1660,96 грн. З огляду на наведене позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 19.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

13.07.2026 відповідач, в інтересах якого діє представник за довіреністю Ніколаєв Л.Ф., подав до суду відзив, згідно з яким позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо розміру заборгованості, так як не долучено первинного документу за яким можна встановити наявність боргу. Долучена довідка -розрахунок не є первинним документом. Відповідач не погоджується із строком кредитування 61 день, , зазначає, що строк кредитування становить 42 дні згідно укладеного договору, будь-якої додаткової угоди з позивачем про збільшення строку кредитування він не укладав. Разом з тим, не погоджується із розміром процентів 1,35%, відповідно до Закону України « Про споживче кредитування» максимальний розмір процентної ставки не може перевищувати 1%, дана норма діє з 24.12.2023, а кредитний договір укладено 03.02.2024.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, письмово клопотав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило. Прични неявки не повідомили.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом 02.09.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи його складення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 15.00 годину 07.09.2026.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір № 03.02.2024-100002879 у розмірі 6000 грн. строком на 42 дні, зі сплатою відсотків, у розмірі 1,35% за один день користування Кредитом, комісії - 15% від суми кредиту, що дорівнює 900 грн. та неустойки, в сумі 60 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання, що підтверджується: паспортом споживчого кредиту, пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявкою кредитного договору, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, інформаційним повідомленням позичальника, які були підписані відповідачем електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора Е721, що був відправлений відповідачу на його фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , заявку на отримання кредиту, пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Крім того, згідно пропозиції про укладення додаткової угоди відповідач підписав таку, одноразовим ідентифікатором К516, за умовами якого змінено строк кредитування 61 день, дата повернення кредиту 03.04.2024 та сторонами погоджено графік платежів: сума кредиту сплачується 3 платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду визначено у наступних розмірах : 1 платіж у розмірі 2799 грн 40 коп, 2 платіж 2799 грн 40 коп, 3 платіж у розмірі 2799 грн 43 коп.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа,

Відповідач у поданому відзиві не заперечує факт укладення кредитного договору та погоджувається із строком кредитування 42 дні відповідно до його умов, однак укладення додаткової угоди заперечує, у зв`язку з чим не погоджується із строком кредитування відповідно до останнього 61 день.

Зважаючи на наведене вище, суд вважає, що стороною позивача доведено укладення кредитного договору та додаткового договору шляхом підписання його відповідачем електронним підписом. Сторони досягли згоди щодо істотних умов кредитного договору, а сам договір та додатковий договір укладені в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію», а тому згідно умов додаткового договору строк кредитування становить 61 день. Доказів на спростування таких обставин стороною відповідача суду не надано.

Щодо тверджень відповідача про відсутність доказів на підтвердження перерахування коштів відповідачу, слід зазначити наступне.

До матеріалів справи долучено квитанцію LiqPay №24219226761 від 03.02.2024 про електронний переказ коштів із призначенням платежу «видача за договором №03.02.2024-100002879», у якій зазначено номер платіжного інструменту 444111*09.

Зазначений номер платіжного інструменту узгоджується з реквізитами платіжної картки 4441-11ХХ-ХХХХ-6309, які містяться у заявці споживача та відповіді позичальника про прийняття пропозиції.

Відповідно до договору №4507 від 01.11.2020, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Споживчий центр», банк забезпечує дистанційне обслуговування, прийом та перерахування платежів за допомогою системи LiqPay на банківські картки платників. Отже, перерахування кредитних коштів через систему LiqPay відповідало визначеному сторонами способу виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання кредиту.

Суд враховує, що позивач ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, не відкривало відповідачу банківського рахунку та об`єктивно не володіє банківськими виписками щодо руху коштів по рахунку позичальника. Водночас саме відповідач як власник відповідного рахунку не був позбавлений можливості надати суду докази на підтвердження своїх заперечень щодо неотримання коштів або неналежності йому платіжної картки, однак таких доказів не подав.

Крім того, позивач зазначає, що після укладення кредитного договору відповідач здійснював часткове погашення заборгованості на загальну суму 2799,40 грн від 07.03.2024, що відповідає сумі 1 платежу згідно графіку, узгодженого сторонами додатковим договором від 21.02.2024.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14-ц дійшов висновку, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Наведені обставини у своїй сукупності підтверджують виконання ТОВ «Споживчий центр» обов`язку з надання відповідачу кредитних коштів на платіжний засіб, реквізити якого були зазначені під час оформлення кредиту.

Отже, доводи відповідача наведені у відзиві щодо відсутності первинних документів на підтвердження перахування кредитних коштів позивачем відповідачу, відсутності доказів на підтвердження перерахування кредитних кошті споростовуються вищенаведеним.

Щодо заборгованості зі сплати процентів, суд зазначає наступне.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону №3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ ІV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону №3498-ІХ). Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно із п. 17 розділ ІV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами мало здійснюватися позивачем за денною процентною ставкою у розмірі 1,35 % в день на строк кредитування 61 день.

Відповідач у відзиві покликаючись на норми Закону України "Про споживче кредитування" вважає, що слід застовати проценти в розмірі 1%.

Разом з тим, з огляду та на підставі норм Закону №3498-ІХ, які набрали чинності 24.12.2023, розмір денної процентної ставки із 24.12.2023 по 22.04.2024 не може перевищувати 2,5%, із 23.04.2024 по 20.08.2024 - 1,5%, а із 21.08.2024 - 1,0%.

Відтак, з огляду на дату укладення договору 03.02.2024 з врахуванням укладенням додаткового договору, яким дата повернення кредиту 03.04.2024 - визначена у кредитному договорі денна процентна ставка за користування кредитними коштами у розмірі 1,35% відповідає пункту 17 Розділу ІV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», у редакції Закону №3498-ІХ.

Розрахунок заборгованості процентів за користування кредитом здійснений позивачем з 03.02.2024 по 03.04.2024, тобто, в межах строку кредитування (61 день), що узгоджується із послідовними висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц.

Тому, суд вважає твердження відповідача наведені у відзиві про застосування процентної ставки у розмірі 1% та строку кредитування 42 дні безпідставними.

Крім того, з довідки-розрахунку про стан заборгованості за період з 03.02.2024 по 03.04.2024 вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором, становить 5995,56 грн., з яких: 4334,60 грн тіло кредиту, 1660,96 грн проценти.

Відповідач не надав власного розрахунку заборгованості або доказів неправильності визначеного позивачем розміру основного боргу та процентів, що спростовує доводи відповідача про неналежний доказ довідки-розрахунку.

Суд погоджується із наведеним позивачем розрахунком з врахуванням внесеного відповідачем 1 платежу згідно узгодженого графіку платежів в розмірі 2799,43 грн.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконує, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.263-265, 268, 274-279, 280 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 03.02.2024-100002879 від 03.02.2024 в сумі 5995 (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 56 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 07.09.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР