Ухвала суду № 139560980, 08.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

08 вересня 2026 року м. Рівне№460/4911/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року постановлено:

"Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області (вулиця Грушевського, 1, селище міського типу Зарічне, Рівненська область, 34000; код ЄДРПОУ 23306428) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області здійснити нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства згідно із статті 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 (сорок) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області (код ЄДРПОУ 23306428)."

Позивач подав до суду заяву у порядку статті 383 КАС України, в якій зазначив, що рішення суду Відповідачем не виконується в повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.08.2026 заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.

За правилами статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Розглядаючи заяву в порядку статті 383 КАС України, суд вправі надавати оцінку лише обставинам, що стосуються питання виконання / належного виконання / невиконання судового рішення.

Так, рішенням суду зобов`язано Управління соціального захисту населення Зарічненської районної державної адміністрації Рівненської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Позивач зазначає, що судове рішення вимагало нарахування допомоги з 17.07.2018 без обмеження часу. Однак розрахунок Вараської РДА демонструє, що фактичний період нарахування значно менший, ніж подекларований. Приклад розрахунку за весь період: - з 17.07.2018 по 02.03.2021 (дата рішення суду): 32 місяці - мінімум прожиткового мінімуму для працездатної особи за період 2018-2021: в середньому ~1800-2100 грн - 40% від ~1950 грн (середня за період) = ~780 грн/місяць - 32 місяці х 780 грн = 24960 грн (лише за період до рішення суду!). Сума 25730,14 грн, яку називає Вараська РДА, охоплює менше 33 місяців навіть на мінімальному рівні, хоча від затвердження рішення судом минуло понад 5 років (1826 днів від 02.03.2021 до 22.07.2026). Поточна заборгованість не враховується. Зі звіту невідомо, чи включена в суму 25730,14 грн поточна заборгованість з 02.03.2021 по дату звіту (22.07.2026) - це ще 1 рік і 4 місяці без будь-якої виплати. Це означає, що звіт навіть не описує повну заборгованість.

До заяви в порядку статті 383 КАС України Позивач додав Звіт Відповідача про виконання судового рішення.

У Звіті Відповідач зазначає, що в Управлінні відсутнє програмне забезпечення ASOPD, тому обрахунок здійснено в ручному режимі по дату прийняття рішення Рівненським окружним адміністративним судом. Відповідно до проведеного розрахунку сума складає 25730,14 грн. Рішення суду залишається частково невиконаним у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного призначення.

Відповідач надав суду Розрахунок грошової допомоги, відповідно до якого її розмір становить 25730,14 грн зва період з липня 2018 року по березень 2021 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня.

З Розрахунку вбачається, що Відповідач здійснив нарахування грошової допомоги з липня 2018 року по листопад 2018 року, виходячи з прожиткового мінімуму 1841,00 грн; за грудень 2018 року 1921,00 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

З Розрахунку вбачається, що Відповідач здійснив нарахування грошової допомоги з січня 2019 року по червень 2019 року, виходячи з прожиткового мінімуму 1921,00 грн; з липня 2019 року по листопад 2019 2007,00 грн, за грудень 2019 року 2102,00 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.

З Розрахунку вбачається, що Відповідач здійснив нарахування грошової допомоги з січня 2020 року по червень 2020 року, виходячи з прожиткового мінімуму 2102,00 грн; з липня 2020 року по листопад 2020 2197,00 грн, за грудень 2020 року 2270,00 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня.

З Розрахунку вбачається, що Відповідач здійснив нарахування грошової допомоги з січня 2021 року по березень 2021 року, виходячи з прожиткового мінімуму 2270,00 грн.

Загальний розмір нарахованої допомоги на виконання судового рішення становить 25730,00 грн за період з липня 2018 року по березень 2021 року.

Тобто, за цей період Відповідач здійснив належний розрахунок грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Проте, як Відповідач зазначає у Звіті: «В Управлінні відсутнє програмне забезпечення ASOPD, тому обрахунок здійснено в ручному режимі по дату прийняття рішення Рівненським окружним адміністративним судом».

Суд зазначає, що відповідно до судового рішення Відповідача зобов`язано здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Тобто, судовим рішенням встановлено дату початку нарахування щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 40 процентів від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року з 17.07.2018.

Будь-якої кінцевої дати нарахування та виплати щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи судом рішенням не визначено.

Тому, здійснення Відповідачем розрахунку щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 17.07.2018 лише по березень 2021 року (дата винесення судом рішення) є безпідставним та необґрунтованим.

Натомість, Відповідач не надав суду жодних доказів виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем норм чинного законодавства при виконанні рішення суду, а тому у даному випадку наявні усі правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.

Тому, заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 248, 249, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації Рівненської області щодо не виконання у повному обсязі судового рішення у справі №460/4911/20.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації Рівненської області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.

Установити Управлінню соціального захисту населення Вараської районної державної адміністрації Рівненської області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 08 вересня 2026 року.

Суддя К.М. Недашківська