Рішення № 139560768, 08.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2026 року м. Рівне№460/13133/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про зняття арешту з майна.

Позивач просить суд:

- зобов`язати Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений на підставі постанови Відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження АН 031608, 12.06.2008, номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №7401607 від 17.06.2008;

- зобов`язати Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений на підставі постанови Відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н, 11.11.2009, номер запису про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №9237122 від 11.11.2009.

Позов обґрунтовано тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження, накладене на підставі постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження серії АН № 031608 від 12.06.2008, винесеної Відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 7401607, дата державної реєстрації обтяження 17.06.2008, а також про обтяження, накладене на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження без номера від 11.11.2009, винесеної Відділом державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 9237122, дата державної реєстрації обтяження 11.11.2009. При цьому, орган державної виконавчої служби підтвердив неможливість встановити підстави накладення зазначених арештів, оскільки відповідні виконавчі провадження знищені, а будь-які відомості про них відсутні. За таких обставин подальше існування арештів за відсутності виконавчих проваджень, документів, що стали підставою для їх накладення, та можливості перевірити законність їх застосування є безпідставним і призводить до необґрунтованого обмеження права власності позивача.

Ухвалою суду від 22.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено провести розгляд справи за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання на 11.08.2026.

03.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким дослідженням даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у виконавчих провадженнях відсутні постанови про накладення арешту на майно боржника від 12.06.2008 та 11.11.2009, а самі виконавчі провадження знищені у зв`язку зі спливом трирічного терміну зберігання. Відповідач просить прийняти відзив та врахувати наведені у ньому доводи.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкладено судове засідання до 27.08.2026.

Ухвалою від 27.06.2026 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву та відзив, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.07.2026 №485929678 (а.а.с.12-14), у цьому Реєстрі містяться запис про обтяження, а саме:

1. Тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 7401607; зареєстровано: 17.06.2008 17:21:08 за №7401607 реєстратором: Рівненська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження АН 031608, 12.06.2008, Відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 .

2. Тип обтяження: арешт нерухомого майна; реєстраційний номер обтяження: 9237122; зареєстровано: 11.11.2009 16:16:07 за №9237122 реєстратором: Рівненська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України; підстава обтяження: постанова про арешт нерухомого майна та оголошення заборони на його відчуження б/н, 11.11.2009, ВДВС Рівненського РУЮ; об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; власник: ОСОБА_1 .

30 березня 2026 року ОСОБА_1 під час реєстрації наміру власника щодо продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення стало відомо про наявність арештів, накладених на все належне йому нерухоме майно.

З метою з`ясування підстав накладення арештів та можливості зняття представник позивача Сизков В.О. звернувся до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області із заявою від 25.05.2026 про надання інформації щодо підстав накладення арештів та з вимогою щодо їх скасування.

Листом від 19.06.2026 №18540 Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області повідомив, що за результатами перевірки даних Автоматизованої системи виконавчого провадження постанови про накладення арешту на майно боржника від 12.06.2008 та від 11.11.2009 у виконавчих провадженнях відсутні, а самі виконавчі провадження знищені у зв`язку із закінченням встановленого законодавством строку їх зберігання (а.с.10-11).

У зазначеному листі також вказано, що у зв`язку з відсутністю матеріалів виконавчих проваджень неможливо встановити підстави накладення арештів, визначити виконавчі провадження, у межах яких були винесені відповідні постанови, а також перевірити законність внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяжень за реєстраційними номерами 7401607 від 17.06.2008 та 9237122 від 11.11.2009. Повідомлено, що у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.

Вказуючи на відсутність правових підстав для продовження існування арешту на нерухоме майно, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, на час накладення арешту на майно позивача, регламентувалися Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Гарантії прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні визначала стаття 6 Закону №606-XIV, відповідно до частини першої якої державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до покладених на державного виконавця обов`язків, передбачених частиною першою статті 11 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України № 606-ХІV, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно із статтею 30 Закону №606-ХІV, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Cистемний аналіз вказаних норм свідчить про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №606-XIV підлягає примусовому виконанню.

У свою чергу, відсутність виконавчого провадження свідчить про відсутність правової підстави для здійснення примусового виконання рішення, а отже і відсутність правової підстави для забезпечення його реального виконання.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно із статтею 7 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII зазначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до частин 4 і 5 статті 59 Закону №1404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При цьому, частиною першою статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1404-VIII, про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, чинне на цей час законодавство визначає обов`язок державного виконавця зняти арешт з майна боржника в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду.

Судом встановлено, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровані обтяження у виді арешту нерухомого майна, належного ОСОБА_1 .

Реєстрація вказаних обтяжень проведена Рівненською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, а підставою для вчинення таких реєстраційних дій зазначено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН 031608 від 12.06.2008 та б/н від 11.11.2009 Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції.

Водночас, відповідач визнав, що всі паперові матеріали виконавчих проваджень знищені у зв`язку з тим, що сплинув трирічний строк зберігання, а у Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні постанова про накладення арешту на майно боржника.

Крім того, на вимогу суду відповідач надав інформацію щодо усіх виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у Рівненському відділі державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Відділі державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, боржником за якими є ОСОБА_1 .

Так, відповідачем повідомлено про те, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження, боржником за якими є ОСОБА_1 :

1. №13214743 з примусового виконання виконавчого листа №2-882, виданого 04.06.2008 Рівненським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Універсал Банк" боргу в сумі 19195,09грн. 03.04.2026 cтаршим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням рішення.

2. №15806348 з примусового виконання виконавчого листа №2а-3285/09/1770, виданого 07.07.2009 Рівненським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДПІ у Рівненському районі боргу в сумі 1700,00грн. 06.04.2026 cтаршим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням рішення.

3. №16800502 з примусового виконання виконавчого листа №2-3285, виданого 07.07.2009 Рівненським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДПІ у Рівненському районі боргу в сумі 1700,00. грн. 07.04.2026 cтаршим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням рішення.

4. №17303265 з примусового виконання виконавчого листа №2-1632, виданого 20.11.2009 Рівненським районним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ "Райффайзен банк Аваль" боргу в сумі 16551,71грн. 06.04.2026 cтаршим державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням рішення.

5. №19066970 з примусового виконання виконавчого листа №064592, виданого 11.03.2010 ВДАІ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в сумі 70,00грн. 28.05.2010 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням рішення.

6. №31671749 з примусового виконання виконавчого листа №074959, виданого 17.02.2012 ВДАІ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВДАІ штрафу в сумі 340,00грн. 09.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням рішення.

7. №42562840 з примусового виконання виконавчого листа №190880, виданого 10.02.2014 ВДАІ Рівненського РВ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВДАІ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області штрафу в сумі 510,00 грн. 24.04.2014 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно з п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з фактичним виконанням рішення

Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження постанови про арешт майна в межах виконавчих проваджень №13214743, №15806348, №16800502, №17303265, №19066970, №31671749, №42562840 не виносилися.

Отже, на цей час відсутні будь-які правові підстави для існування обтяження у виді арешту нерухомого майна, належного ОСОБА_1 ё накладеного постановами Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН 031608 від 12.06.2008 та б/н від 11.11.2009

При цьому, суд констатує, що відповідач наразі не може зняти арешт з майна позивача, оскільки через відсутність відповідних виконавчих проваджень, у межах яких накладено обтяження, він позбавлений можливості здійснити перевірку, і відповідно, констатувати факт порушення чи дотримання порядку накладення арешту, встановленого Законом.

Відсутність відповідних виконавчих проваджень позбавляє відповідача також і можливості здійснити перевірку наявності чи відсутності підстав для зняття арешту у випадку закінчення виконавчого провадження, або у випадку повернення виконавчого документа до органу, який його видав.

Таким чином, у відповідача наразі відсутні правові підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Водночас, на цей час відсутні і будь-які підстави для продовження дії обтяжень, зареєстрованих у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 17.06.2008 за №7401607 та 11.11.2009 за №9237122, у виді арешту нерухомого майна і оголошення заборони на його відчуження, накладеного постановами Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції АН 031608 від 12.06.2008 та б/н від 11.11.2009.

Зазначений арешт підлягає скасуванню відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону №1404-VIII, не зважаючи на відсутність можливості встановити або спростувати факт протиправності дій, бездіяльності, чи рішення відповідача у цій справі, оскільки за правилами частини четвертої статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а позивач позбавлений права звернутися до суду з цивільним позовом в порядку частини першої статті 59 Закону №1404-VIII, так як не є особою, яка може вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржнику.

За правилами частин першої, другої статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод №1 від 20.03.1952, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Як і поняття "цивільних прав і обов`язків", концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном".

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Крім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає "справедливу рівновагу" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення "Броньовський проти Польщі" (Broniowski v. Poland) від 22.06.2004 ). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між загальною суспільною потребою та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення "Спорронг та Льоннрот проти Швеції" (Sporrong and Lцnnroth v. Sweden) від 23.09.1982, а також рішення "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) від 23.01.2001).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, а у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування (рішення у справах "Максименко та Герасименко проти України" від 16.05.2013, "Андрій Руденко проти України" від 21.12.2010, "Сук проти України" від 10.03.2011, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014, "Новоселецький проти України" від 22.02.2005).

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування арешту на все нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 , накладеного постановами Відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції АН 031608 від 12.06.2008 та б/н від 11.11.2009.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Оскільки позов задоволено, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2129,92грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт на все нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_1 , накладений згідно з постановами Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції АН 031608 від 12.06.2008 та б/н від 11.11.2009, записи про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №7401607 від 17.06.2008 та №9237122 від 11.11.2009.

Стягнути з Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі в сумі 2129,92грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Рівненський відділ державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул.Петра Могили, буд.22Б, м.Рівне, Рівненський район, Рівненська область, 33001; ідентифікаційний код юридичної особи 35007151).

Рішення складено 08 вересня 2026 року.

Суддя О.М. Дудар