Ухвала суду № 139560542, 08.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

. 08 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/5139/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі - головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, задоволено частково. Визнано протиправними бездіяльність Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України щодо виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 визначеного станом на 25.11.2021 за відповідною прирівняною посадою поліцейського на день звільнення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпеченню осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 13.02.2008 № 45 та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національно поліції" від 11.11.2015 № 988 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премій, обчислених у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, для проведення з 01.12.2021 перерахунку основного розміру пенсії. Зобов`язано Комісію з реорганізації Державної фіскальної служби України підготувати, та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 визначеного станом на 25.11.2021 за відповідною, прирівняною посадою на день звільнення з податкової міліції у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 13.02.2008 №945 та постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, підвищення, доплати) та премій, обчислених у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, для проведення з 01.12.2021 перерахунку основного розміру пенсії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Комісії з реорганізації Державної фіскальної служби України ( Львівська площа, 8, м. Київ 53, Київська область, 04053, код ЄДРПОУ 39292197 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 ( шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 ( шістдесят копійок).

04.09.2026 до суду надійшла заява позивача ухвалення додаткового рішення про зобов`язання відповідача подати звіт про виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 у справі №440/5139/26 шляхом зобов`язання Військову частину НОМЕР_2 подати до суду звіт про виконання судового рішення. Заява мотивована тим, що під час винесення рішення у даній справі, судом не вирішено клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду у цій справі.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом України від 21.11.2024 № 4094-IX, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (частина 4 статті 372 КАС України).

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 5 статті 372 КАС України).

Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.

За нормами статті 381-1 КАС України (в реакції згідно з Законом № 4094-IX від 21.11.2024) судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Деякі особливості встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені статтею 382-382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до приписів частини першої-другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаними нормами передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, позивач виконавчого листа на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/5139/26 не отримував.

Відтак, виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення у цій справі не відкривалося, а тому на час розгляду заяви про встановлення судового контролю відсутні обставини, які б свідчили про здійснення примусового виконання цього рішення органами державної виконавчої служби.

Разом з тим, суд звертає увагу, що невиконання судового рішення на час розгляду заяви саме по собі не свідчить про відсутність у позивача можливості забезпечити його виконання в установленому законом порядку.

Так, після отримання виконавчого листа позивач має можливість пред`явити його до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця для примусового виконання. У такому разі відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» може бути відкрито виконавче провадження та вжито передбачених законом заходів примусового виконання судового рішення.

Отже, суд дійшов висновку, що на час розгляду заяви позивачем не використано передбачений законом механізм примусового виконання судового рішення, оскільки виконавчий лист ним не отримано та до органу виконавчої служби не пред`явлено. Відтак, за умови отримання виконавчого листа та звернення з ним до відповідного органу примусового виконання, рішення суду у цій справі може бути виконано в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 сформувала правовий висновок, що із змісту статті 383 КАС України випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Велика Палата звернула увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду із такою заявою.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі №805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18 та Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 120/6495/23.

Разом з тим, частина другою статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому зокрема статтею 287 цього Кодексу, а норми статті 287 КАС України регулюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Аналіз положень статей 382-382-3 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Крім того, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення № 440/5139/26 є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду від 20.07.2026 залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Таких підстав судом в рамках розгляду даної заяви не встановлено.

Отже, суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за заявою позивача в порядку статті 382 КАС України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 20.07.2026 у справі №440/5139/26.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 20.07.2026 у справі №440/5139/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова