Рішення № 139560163, 08.09.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/2033/26

Єдиний унікальний № 748/3585/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Майбороди С.М.,

з участю секретаря судового засідання Пасько К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Какун А.С. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 35022,93 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн. Вимоги обгрунтовані тим, що 8 листопада 2024р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8461681. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача. Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усім умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС Україна», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умов Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, ПОГОДЖУЄТЬСЯ зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. 13.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЇ» ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕНН БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 13082025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТО «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №1 від 13.08.2025 до Договору факторингу № 13082025 від 13.08.25, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошове вимоги до Відповідача в сумі 25 671,93 грн., з яких: 7 144,05 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 572,88 грн. - сума заборгованості за відсотками; 9 955,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. 4 лютого 2025р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 08614-02/2025. 27.05.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННІ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27052025, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передач ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЄТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 27052025 від 27.05.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 9 351,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 051,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3 000,00 грн. - сума заборгованості за штрафом; 300,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту.

Заочним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2026 року позов було задоволено частково.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 11 серпня 2026 заочне рішення суду від 11 червня 2026 року було скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача заперечував суму нарахованих процентів за кредитними договорами, вказав, що сума заборгованості за кредитами не відповідає умовам договорів і є значно завищеними. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а лише односторонній арифметичний розрахунок стягувача сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони. Відповідач є діючим військовослужбовцем та має статус учасника бойових дій, тому відповідачем безпідставно нараховано відсотки за надання кредиту, штраф та пеню.

В запереченні проти заяви про перегляд заочного рішення представник позивача зазначила, що Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Відповідача. Всі нараховані відсотки, нараховувались виключно первісним кредитором відповідно до умов укладеного Договору. Для припинення нарахування відсотків за користування кредитом відповідач зобов`язаний був повідомити Первісних кредиторів про свій статус та надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування процентів за користування коштами на підставі умов кладених договорів і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування відсотків. З наданої Відповідачем довідки вбачається, що старший сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 11.01.2025 року, що розташована АДРЕСА_1 . В/ч НОМЕР_2 це 1-ша окрема шляхо-відновлювальна бригада імені князя ОСОБА_2 , яка належить до Державної спеціальної служби транспорту України. Вона розташована у АДРЕСА_1 . Основне призначення частини будівельні та шляхо-відновлювальні роботи. Верховний Суд зазначив, що висновки судів про застосування до спірних правовідносин пункту 15 статті 14 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставними та необґрунтованими, оскільки положення цього закону стосуються виключно мобілізованих позичальників та за фактичних обставин у справі, встановлених під час неодноразового її розгляду, на спірні правовідносини не поширюються. Враховуючи те, що заборгованість за договорами була нарахована Первісним кредитором на підставі умов кредитного договору, та в подальшому дані нарахування було відступлено ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором факторингу - проценти за кредитними договорами є правомірно нарахованими відповідно до істотних умов кредитних договорів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В поданій заяві про розгляд справи без участі представник відповідача вказав, що відповідач частково визнає позовні вимоги, а саме за кредитним договором від 08.11.2024 визнає лише 7144,05 грн, за кредитним договором від 04.02.2025 визнає 3000 грн основну суму боргу та 300 грн комісію.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 08.11.2024 між Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 8461681 по надання споживчого кредиту (а.с.7-16).

Згідно п. п. 1.3, 1.4, договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 55000,00 гривень, тип кредиту кредит, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до п. 1.5.1 договору, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Згідно п.2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .

Договір № 8461681 від 08.11.2024 року укладений в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором C3381, 08.11.2024 11:01:35.

Крім того, підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором BY7024, 08.11.2024 11:01:23 паспорт споживчого кредиту (а.с. 18-19).

08.11.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору № 8461681 про надання споживчого кредиту від 08.11.2024, відповідно до якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 2000,00 грн, сума кредиту складає : 7500,00 грн (а.с.20-21).

Додаткова угода підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором С4789, 08.11.2024 15:13:22.

Також, 08.11.2024 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором BY9973, 08.11.2024 15:13:12 паспорт споживчого кредиту (а.с. 23-24).

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується інформацією ТОВ «ФК КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 15.08.2025 (а.с.25-26), згідно якої 08.11.2024 на рахунок НОМЕР_3 було перераховано платежі на суму 2000,00 грн та 5500 грн.

13.08.2025 було укладено договір № 13082025, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» права грошової вимоги, строк виконання забов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 27-29).

Актом прийому-передачі Реєстру Боржників № 1 за договором факторингу № 13082025 від 13.08.2025, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло реєстр боржників № 1 від 13.08.2025 кількістю 2109 (а.с.30).

Згідно копії платіжної інструкції № 23118 від 15.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 13082025 від 13.08.2025 (а.с.31).

Згідно реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 13082025 від 13.08.2025, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 8461681 укладеного з ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 25671,93 грн (а.с.32).

04.02.2025 ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 08614-02/2025, відповідно до умов якого товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 3000,00 грн., строком на 120 днів, термін повернення 03.06.2025 із сплатою процентної ставки у розмірі 0,90 % в день.

Відповідно до п. 1.6 умов кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5169-36хх-хххх-9422.

Вказаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) Y269 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Крім того, електронним підписом W321 Москаленко О.О. було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.47-48).

Згідно довідки ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» від 13.10.2025, 04.02.2025 о 15:55 на карту НОМЕР_3 було зараховано платіж в розмірі 3000 грн (а.с.49).

27.05.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27052025, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.50-51).

Згідно копії Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу № 27052025 від 27.05.2025, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло реєстр боржників кількістю 4392 (а.с.52).

Згідно копії платіжної інструкції від 30.05.2025 № 722, ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» оплату за відступлення прав вимоги згідно договору Факторингу № 27052025 від 27.05.2025 (а.с. 53).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27.05.2025 до Договору факторингу № 27052025 від 27.05.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №08614-02/2025 в сумі 9351,00 грн. (а.с. 54).

Відповідачем надано копію військового квитка, серії НОМЕР_4 , в якому мається запис, про прийняття ОСОБА_1 на військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_5 , наказ командира № 48 РС від 01.12.20 та 10.01.2025 виключений зі списків в/ч (а.с 112-114).

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 11.02.2026, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 11.01.2025 (а.с.115).

Також, відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 є учасником бойових дій, копія посвідчення видана в лютому 2022 року.( а.с.111)

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч.12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (ст. 12 цього Закону).

У п.6 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Суд вважає, що під час укладення кредитних договорів № 8461681 від 08.11.2024 та № 08614-02/2025 від 04.02.2025 сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Таким чином укладені між сторонами договори є обов`язковими до виконання.

Договори, укладені у формі електронного документа, підписані ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладені шляхом обміну електронними повідомленнями, підписані у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Наявність електронного підпису сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

В порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв`язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість .

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч.1, 2, 5 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»)

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Щодо переходу права вимоги до нового кредитора.

Відповідно до положень ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договорами № 8461681 від 08.11.2024 та № 08614-02/2025 від 04.02.2025.

Що до стягнення заборгованості за відсотками та штрафами суд враховує наступне.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, чинній станом на дату укладення Договорів, встановлено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Отже, на час укладення спірного договору вказана пільга не поширювалася автоматично на всіх без винятку військовослужбовців, а закон пов`язував її застосування з конкретним правовим статусом особи та умовами проходження служби.

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Такий підхід також відображений у практиці Верховного Суду.

Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону №1357-IX від 30 березня 2021 року, який набрав чинності 23 квітня 2021 року, свідчить про те, що пільги мають військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідачем на підтвердження наявності у нього пільг у відповідності до зазначеного Закону надано суду копію військового квитка, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 01.12.2020 проходив військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_5 , довідку від 11.02.2026 у якій зазначено, що старший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 11.01.2025 року по теперішній час.

Так, суд враховує, що правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2023 у справі № 642/548/21, підлягають застосуванню з урахуванням фактичних обставин конкретної справи та належності доказів, поданих на підтвердження права відповідача на пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи долучені докази, суд вважає, що відповідачем надано достатній обсяг документів для підтвердження статусу військовослужбовця.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 на момент укладення кредитних договорів, а саме 08.11.2024 та 04.02.2025 року перебував на військовій службі.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів та штрафів за кредитними договорами підлягають оцінці судом з урахуванням редакції пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинної саме на дату укладення договорів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що для відмови у стягненні процентів та штрафів за користування кредитом необхідним є встановлення не лише факту проходження відповідачем військової служби у спірний період, але й наявності підстав для застосування пільги саме в розумінні редакції пункту 15 статті 14 Закону, чинної станом на 08 листопада 2024 року та 13 серпня 2025 року.

Таким чином, суд вважає, що на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, автоматично поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме він звільнений від нарахування і сплати процентів та штрафів за договорами споживчого кредиту, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 11.12.2019 у справі № 521/7927/16-ц та від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.

Крім того, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджуєтсья наданим посвідченням.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за кредитними договорами у загальному розмірі 11623,88 грн. та штрафів у загальному розмірі 12955,00 грн задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, підпадає під дію п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та звільняється від сплати процентів в особливий період.

Крім того, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 8461681 від 08.11.2024 у розмірі 7144,05 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу - 7144,05 грн, та за кредитним договором № 08614-02/2025 від 04.02.2025 в розмірі 3300,00 грн, яка складається з : 3000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 300 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 35022,93 грн. Судом стягнуто 10444,05 грн, тобто позовні вимоги задоволені на 29,82% (10444,05 х 100 : 35022,93). За таких підстав, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 903 грн 00 коп. (3028,00 х 29,82% : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 526, 610, 611, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ 10444 (десять тисяч чотириста сорок чотири) грн 05 коп, зокрема, за кредитним договором № 8461681 від 08.11.2024 у розмірі 7144 (сім тисяч сто сорок чотири) грн 05 коп, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу - 7144 (сім тисяч сто сорок чотири) грн 05 коп; за кредитним договором № 08614-02/2025 від 04.02.2025 в розмірі 3300 (три тисячі триста) грн 00 коп, яка складається з : 3000 (три тисячі) грн заборгованість за основною сумою боргу, 300 (триста) грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ 903,00 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач : ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, адреса : вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ.

Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса : АДРЕСА_2 .

Суддя С. М. Майборода