Рішення № 139560035, 02.09.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 380/10498/26

№ провадження 2-а/738/11/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi:головуючого судді Волошиної Н.В.з участю секретаря судового засіданняШугалій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності виконавця та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст заявлених вимог.

25 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності виконавця та зобов`язання вчинити дії, зокрема, просив зобов`язати відповідача скасувати арешт коштів, що знаходяться на рахунку, відкритому на його ім`я, у АТ КБ «ПриватБанк», який був накладений в межах виконавчого провадження. Позов мотивований тим, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження № 81003420 від 13.05.2026, в межах якого відповідачем було винесено постанову про арешт коштів боржника, на підставі якої у АТ КБ «ПриватБанк» було заблоковано відповідний рахунок. Він є військовослужбовцем та проходить військову службу, вказаний картковий рахунок є таким, на який зараховується виключно грошове забезпечення військовослужбовця, що є його єдиним джерелом доходу та засобом існування. 19.05.2026 він звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з рахунку, проте відповідач жодної відповіді не надав, арешт не зняв, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив його конституційні права. Відповідачем було винесено постанову про визначення рахунку боржника у видаткових операціях (встановлено ліміт у розмірі 17294 грн), проте у задоволенні його вимоги про повне зняття арешту з рахунку було відмовлено.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року передано адміністративну справу за підсудністю до Менського районного суду Чернігівської області.

Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

22 липня 2026 року від відповідача Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на момент розгляду справи арешт з рахунку позивача у АТ КБ «ПриватБанк, як і з будь-яких інших рахунків та майна ОСОБА_1 скасовано у повному обсязі, виконавче провадження №81003420 остаточно закінчено, а тому будь-які порушення прав, свобод або охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача відсутні, а спір між сторонами вичерпано.

Від позивача відповідь на відзив не надходила.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач та представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу без участі його представника.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2026 року у справі №738/126/26 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17000,00 гривень.

23 березня 2026 року постанову Менського районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2026 року було звернуто до виконання, направлено для виконання до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

У межах виконавчого провадження державним виконавцем здійснені заходи примусового виконання рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі постановою від 19.05.2026 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші та рахунках/електронних гаманцях що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .

21 травня 2026 року державним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

30 червня 2026 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Менського районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2026 року №738/126/26 на підставі п.9 ч.1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із стягненням штрафу, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження в повному розмірі, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон №1404-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Отже, постанова Менського районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2026 року у справі № 738/126/26 - є виконавчим документом.

Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 4 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За приписами частин 1 та 2 статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Відтак, в порушення вищевказаних норм, постанову Менського районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2026 року звернуто до виконання шляхом направлення до відповідача.

Відповідно до п.9 ч.1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч.1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Як встановлено судом, 30 червня 2026 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Менського районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2026 року №738/126/26 на підставі п.9 ч.1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із стягненням штрафу, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження в повному розмірі, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Отже, арешт з рахунків позивача знято, а виконавче провадження закінчено 30 червня 2026 року у зв`язку з повним виконанням рішення суду, будь-які порушення прав, свобод або охоронюваних інтересів позивача з боку відповідача відсутні, а спір між сторонами вичерпано.

Суд надає захист лише існуючому (актуальному) праву. Якщо виконавче провадження закінчено, а арешт з рахунків офіційно знято, то оскаржувана постанова державного виконавця вже втратила чинність і припинила свою дію, вона більше не створює для позивача жодних негативних правових наслідків, обмежень чи обов`язків. Відсутність порушеного права чи інтересу є самостійною та достатньою підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності виконавця та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення.

Позивач:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач:

Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Конотопська, 6/8 м. Львів.

Повний текст рішення виготовлено 07 вересня 2026 року.

Суддя Н.В. Волошина