Рішення № 139559957, 08.09.2026, Варвинський районний суд Чернігівської області

Справа №731/338/26

Провадження №2-а/731/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року с-ще Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді Савенка А.І.,

за участю секретаря Виниченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов зазначений позов.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 12 червня 2026 року інспектором Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області Герасименком Б.В. винесено стосовно нього постанову серії ЕНА № 7362009 про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за порушення п.п. «ґ» п. 2.1 ПДР України. У постанові вказано, що 12 червня 2026, о 06:52:42, в селищі Варва, на автодорозі Т-2530 (Варва-Воскресенське), він керував автомобілем та не надав для ознайомлення чинного поліса обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності.

При цьому на день складення протоколу у нього був чинний поліс, він просив інспектора перевірити наявність поліса у єдиний централізованій базі даних МТСБУ, проте поліцейський Герасименко Б.В. проігнорував таку можливість та склав протокол.

Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки правопорушення він не скоював.

Справа розподілена судді Савенку А.І. після виходу з відпустки.

Провадження у справі відкрито 11 серпня 2026 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 10 годину 00 хвилин 28 серпня 2026 року.

28 серпня 2026 року з Варвинського відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшов оригінал постанови серії ЕНА № 5160538 від 12 червня 2026 року (а.с. 34).

Відповідач 28 серпня 2026 року надіслав відзив на позовну заяву з диском, на якому зафіксовано порушення (а.с. 26-32).

07 вересня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив з доказами понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката (а.с. 46-53).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області свого представника у судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У відзиві відповідач зазначає, що контроль за наявністю договору обов`язкового страхування здійснюється під час складання протоколів щодо порушень ПДР та оформлення матеріалів ДТП, і у даному випадку проводився у зв`язку з порушенням водієм п. 2.3 «в» ПДР (рух без пристебнутого паска безпеки), що дало право на перевірку страхового полісу. Вказує, що справу було розглянуто на місці його вчинення з дотриманням вимог ст. 276, 279, 280 КУпАП. Позивачу було в повному обсязі роз`яснені права, передбачені ст. 286 КУпАП та ст. 63 Конституції України, суть порушення та порядок оскарження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Як убачається з постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 7362009 від 12 червня 2026 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень (а.с. 7, 34). Відповідно до оскаржуваної постанови 12 червня 2026 року, о 06:52:42, в селищі Варва, на автодорозі Т-2530 (Варва-Воскресенське), ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108, днз НОМЕР_1 , та не надав для ознайомлення чинного поліса обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності, чим порушив п.п. «ґ» п. 2.1 ПДР України. У графі 7 постанови «До постанови додаються» вказано: «Моторола 964229».

Частиною першою статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до правого висновку Верховного Суду від 16 серпня 2019 року у справі № 524/3206/16-а органи поліції можуть виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення у сфері дорожнього руху на місці вчинення порушення.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частина 5 ст. 77 КАС України визначає, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Водночас у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, передбачені ст. 72 КАС України та ст. 251 КУпАП, на підтвердження правомірності постанови поліцейського про накладення адміністративного стягнення на позивача, а позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення.

На відеозаписі з бодікамери (а.с. 32) вбачається, що поліцейський зупиняє автомобіль ВАЗ, яким керує позивач. Останній керує автомобілем без пристебнутого паска безпеки, на що поліцейський йому одразу вказує. В свою чергу, водій зазначає, що він є особою з інвалідністю, пов`язаною з опорно-рухомим апаратом, і відповідно до ПДР має право не користуватись паском, відповідний знак на автомобілі не встановив через те, що придбав автомобіль нещодавно. На вимогу поліцейського надає посвідчення водія. Відповідає на інші питання поліцейського, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за керуванням скутером без відповідної категорії. Надалі працівник поліції вимагає надати поліс страхування, однак водій повідомляє, що договір про страхування укладений, а поліс він має в електронному вигляді, однак, у водія розрядився телефон, і він не має змоги пред`явити поліс. Одночасно ОСОБА_1 просить працівника поліції перевірити наявність полісу в електронній базі. На це поліцейський відмовляється, мотивуючи це тим, що доступу до бази у нього немає, і він не може та не зобов`язаний перевіряти наявність чинного договору страхування; повідомляє, що водія буде притягнуто до адміністративної відповідальності та складає постанову. Про початок розгляду справи не повідомляє, процесуальних прав та положень ст. 63 Конституції України водію не роз`яснює. Згодом працівник поліції роздруковує постанову, радиться із колегою, виявляє, що допустив помилку у викладі суті порушення, вказавши, що водій керував ТЗ без чинного полісу страхування, змінює опис, роздруковує постанову та надає водію на підпис, роз`яснюючи можливість оскарження постанови в суді.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Пунктом 2.1 «ґ» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно з п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується з обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Таким чином, відсутність поліса договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є підставою для притягнення водія транспортного засобу до адміністративної відповідальності.

При цьому відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року в адміністративній справі № 127/19283/17, притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.

Отже, інспектор мав право вимагати пред`явлення поліса страхування для перевірки.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 9 Закону України 21 травня 2024 року № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється, зокрема, відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних.

За приписами статті 8 Закону № 3720-IX з метою організації накопичення, зберігання інформації про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, обміну такою інформацією, забезпечення отримання потерпілими особами інформації щодо договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також забезпечення контролю за здійсненням обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності МТСБУ забезпечує функціонування Єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - Єдина централізована база даних).

Єдина централізована база даних містить відомості про страховиків, які провадять діяльність з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені страховиками - членами МТСБУ, про страхові випадки, що настали, стан та результати їх врегулювання, про транспортні засоби та їх страхувальників, у тому числі персональні дані таких страхувальників, а також іншу інформацію щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Інформація, що міститься в Єдиній централізованій базі даних, надається безоплатно і відповідно до порядку доступу до неї поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

До відкритої інформації належать відомості про наявність чи відсутність в Єдиній централізованій базі даних інформації про чинний на запитувану дату (крім майбутньої) договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо конкретного транспортного засобу, відомості про страховика, який уклав відповідний договір страхування, а також відомості щодо укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з особливостями, визначеними статтею 13 цього Закону, та/або обмеження щодо умов використання забезпеченого транспортного засобу (для внутрішніх договорів страхування).

МТСБУ забезпечує можливість постійного цілодобового доступу користувачів до відкритої інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних у мережі Інтернет.

Власником, держателем та адміністратором Єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. МТСБУ зобов`язано забезпечувати відповідність Єдиної централізованої бази даних порядку, вимогам та заходам із забезпечення захисту інформації, встановленим законодавством.

Враховуючи наведені положення Закону № 3720-IX та пункту 2.1 ґ) ПДР України, перевірка наявності у водія механічного транспортного засобу чинного страхового полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), здійснюється шляхом перевірки інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, інспектор мав можливість перевірити наявність страхового поліса через електронну систему, що не було ним здійснено.

При цьому позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено, що позивач на момент притягнення до адміністративної відповідальності мав чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 238738534 з терміном дії з 17.05.2026 по 16.11.2026 на транспортний засіб ВАЗ 2108, днз НОМЕР_1 (а.с. 11-13).

При цьому судом встановлено, що на час зупинки його працівниками поліції позивач не порушував ПДР України, оскільки він є особою з інвалідністю (а.с. 49), а тому мав право керувати автомобілем без паска безпеки. Відсутність порушень ПДР підтверджується і тим, що на нього не складено будь-якого іншого протоколу чи постанови за фактом порушення ПДР України від 12 червня 2026 року.

Отже, правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, відсутні.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в адміністративній справі № 201/4659/21.

Крім того, працівник поліції не роз`яснив позивачу процесуальних прав та положень ст. 63 Конституції України, не розглянув клопотання водія під час розгляду справи про порушення. А у випадку, коли посадова особа розглядає справу, застосовуючи формалізм, процесуальні порушення, допущені ним же, мають оцінюватись із аналогічним підходом.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені обставини суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Згідно з ч. 1, 3, 5 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, сплачений судовий збір (а.с. 1, 2 ) та витрати позивача на правничу допомогу адвоката в сумі 1 000,00 грн (а.с. 48, 53) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 229, 246, 286 КАС України, ст. 251, 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40108651, юридична адреса: 14000, м. Чернігів, просп. Перемоги, 74) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Чернігівського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Герасименка Богдана Володимировича серії ЕНА № 7362009 від 12 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання вимог п.п. «ґ» п. 2.1 ПДР України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень, а всього стягнути 1 665 (одну тисячу шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя А.І.Савенко