Рішення № 139559577, 08.09.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1534/26

Провадження № 2/950/967/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Косолапа В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань в м. Лебедин цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором від 09.12.2019 № 500824901 в загальному розмірі 67062,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір № 500824901, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 35719,57 грн.

17.05.2021 АТ «Альфа банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» право вимоги за договором № 500824901.

18.05.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило право вимоги за договором № 500824901 ТОВ «Вердикт Капітал».

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за вищевказаним договором ТОВ «Коллект Центр».

07.11.2023 ТОВ «Коллект Центр» відступило право вимоги за договором № 500824901 позивачу.

Звернувшись до суду ТОВ «Дебт Форс» зазначає, що ОСОБА_2 не виконала обов`язку щодо повернення суми кредиту, має прострочену заборгованість за кредитним договором № 500824901, яка в загальному розмірі складає 67062,85 грн., в тому числі 35073,32 грн. заборгованості за тілом кредиту та 31589,53 грн. заборгованості за процентами.

Ухвалою від 09.06.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві справу просив розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Скляренко ( ОСОБА_2 ) у судове засідання не з`явилась. 08.09.2026 відповідач подала заяву у якій не погоджується із заявленими вимогами та розміром заборгованості. Зазначила, що кредитний договір було укладено ще у 2019 році з первісним кредитором АТ «Альфа Банк», а позивачем є інша особа. Вона не отримувала від позивача оригіналу кредитного договору, їй не надавалися документи, які б підтверджували перехід права вимоги за її зобов`язанням. Кредит вона отримала для перекредитування іншого кредитного зобов`язання, отримавши на руки близько 10 тисяч. Однак, відповідні кошти не були належним чином спрямовані на погашення попереднього зобов`язання.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 09.12.2019 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту № 500824901 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про банківське обслуговування фізичних осіб, тип кредиту «Кредит готівкою», сума кредиту 35719,57 грн., процентна ставка 23 %, тип ставки «фіксована», строк кредиту 48 місяців.

Відповідно до указаного договору банк надає кредит для повернення заборгованості за кредитним договором № 501073506 від 05.10.2018, розмір 35719,57 грн., шляхом переказу на рахунок в АТ «Альфа-Банк». Дата повернення кредиту 10.12.2023 (а.с. 6, 7).

Також відповідач ознайомлена із графіком платежів, який є додатком № 1 до угоди про надання кредиту № 500824901.

Кредитні кошти в розмірі 35719,57 грн. були перераховані ОСОБА_2 , що підтверджується копією меморіального ордеру від 10.12.2019 № 798886 (а.с. 9).

17.05.2021 між АТ «Альфа банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» укладено договір факторингу № 2 на підставі якого банк відступив права вимоги за кредитними договорами, в тому числі до відповідача (а.с. 16-18).

18.05.2021 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» укладено договір факторингу № 18-05/21 відповідно до якого останнє відступило права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 500824901 (а.с. 25-27, 37-39).

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 на підставі якого ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги в тому числі за договором № 500824901 (а.с. 42-44, 52-54).

07.11.2023 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір про відступлення прав вимоги № 07-11/23 та додаткову угоду № 9 від 24.04.2026, на підставі яких позивач набув право вимоги до ОСОБА_2 за договором № 500824901 (а.с. 64, 65).

Згідно з розрахунком, борг ОСОБА_1 за договором № 500824901 станом на 25.05.2026 складає 67062,85 грн. (а.с. 12).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримала кредит однак своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі не виконала, суд вважає за необхідне стягнути з неї заборгованість за указаним договором.

Письмові заперечення ОСОБА_1 суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо розміру заборгованості.

Так, ОСОБА_3 зазначила, що у 2019 році вона дійсно отримала кредит. Тобто доводи щодо неотримання від позивача (ТОВ «Дебт Форс») оригіналу кредитного договору суперечать її ж доводам.

Слід зазначити, що копія позовної заяви з додатками була направлена відповідачу за адресою реєстрації місця її проживання (а.с. 81). Згідно інформацією оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» поштове відправлення (№ 0505630273891) не було вручено відповідачу.

Копія ухвали про відкриття провадження була направлена на адресу відповідача (аналогічну тій, за якою документи направлялися позивачем). Однак ОСОБА_3 поштове відправлення не отримала, таке було повернуто на адресу суду з відміткою про відсутність адресата (а.с. 108).

У подальшому, 02.07.2026 у приміщенні суду ОСОБА_3 ознайомилась з матеріалами справи. Для забезпечення реалізації права на правничу допомогу судове засідання було відкладено на 08.09.2026.

Таким чином ОСОБА_3 обізнана з предметом позову, доданими до позовної заяви документами, мала можливість підготувати правову позиції по справі. Однак, звернувшись до суду із заявою від 08.09.2026 лише в загальних рисах окреслила причини незгоди з вимогами ТОВ «Дебт Форс», не надавши жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.

Щодо строків звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як свідчать умови договору від 09.12.2019 № 500824901, строк кредиту 48 місяців. Згідно з додатком № 1 до угоди про надання кредиту, остання дата платежу 10.12.2023. Таким чином кредитор може пред`явити вимоги про стягнення заборгованості за таким договором до 09.12.2026.

Тобто звернувшись до суду 01.06.2026, позивач звернувся за захистом своїх прав в межах строку позовної давності.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ТОВ «Дебт Форс» правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Таким чином з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 09.12.2019 № 500824901 в загальному розмірі 67062,85 грн.

Щодо питання розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила: для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги позивач надав: копію договору про надання правової допомоги № 03/07-24 від 03.07.2024, укладеного з АО «Лігал Ассістанс» (а.с. 73-75); копію витягу з акту № 6 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, відповідно до якого позивач отримав від адвокатського об`єднання наступні послуги: надання усної консультації з вивченням документів 2 год. на суму 4000,00 грн.; складання позовної заяви 4 год. на суму 12000,00 грн. (а.с. 80).

Враховуючи обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, з огляду на складність даної справи, яка була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, комплексність надання правничої допомоги (надання послуг в межах одного договору про надання правничої допомоги про стягнення заборгованості з кількох позичальників), зважаючи на принципи співмірності судових витрат та співвідношення їх розміру до предмета спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 4000,00 грн. таких витрат.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь на користь ТОВ «Дебт Форс» підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9; код ЄДРПОУ 43577608) заборгованість за договором 09.12.2019 № 500824901 в загальному розмірі 67062,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9; код ЄДРПОУ 43577608) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.09.2026.

Суддя Вадим КОСОЛАП