Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №592/10821/26
Провадження №2/592/3156/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У позовній заяві ТОВ «Коллект Центр» просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 75129169 від 25.08.2021 року в загальній сумі 17 031,50 гривень.
Вимоги обґрунтовано тим, що 25.08.2021 року між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 75129169, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти в сумі 5 000 грн на 30 днів зі сплатою відсотків в розмірі 1,99%.
27.01.2022 року між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за укладеним з ОСОБА_1 договором № 75129169 від 25.08.2021 р.
10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за укладеним з ОСОБА_1 договором № 75129169 від 25.08.2021 р.
Строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Станом на день подання позовної заяви відповідач має заборгованість в загальній сумі 17 031,50 грн, з яких: за тілом кредиту 5 000,00 грн, за процентами на дату відступлення права вимоги 11 940 грн, за інфляційними збитками 80 грн, за нарахованими 3% річних 11,50 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2026 року провадження в справі відкрито, призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Борох В.М. надав відзив на позов, в якому зазначив, що у договорі позики № 75129169 від 25.08.2021 р. погоджено, що позика надається на 30 днів. за 30 днів користування кредитом відповідачка повинна була сплатити 2039 грн. 75 коп. З розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нараховувало відсотки за користування кредитом з 25.08.2021 по 23.12.2021 включно. Умовами даного конкретного договору позики не передбачено право кредитора на пролонгацію кредиту, а Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», пунктами 6.5, 6.9 яких визначено право кредитора нараховувати відсотки за понадстрокове користування позикою, не є складовою договору позики № 75129169 від 25.08.2021 р., оскільки відсутній підпис позичальника про його ознайомлення з Правилами надання коштів у позику, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.
Щодо витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, відповідач вважає, що вони підлягають частковому задоволенню. Вважає, що гонорар в сумі 9000 грн не відповідає принципу розумності. Крім того, вказана вище сума гонорару не відповідає витраченому адвокатом часу на участь його в судових засіданнях, який жодного разу не приймав участі в них. Оскільки, справа є малозначною та нескладною, позивач лише склав позовну заяву, участі в судовому засіданні не бажає приймати участь, представник відповідача вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат по наданню професійної правничої допомоги в розмірі 9000 грн є необґрунтованими та підлягають зменшенню.
Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що підписанням цього договору відповідач підтвердив, що він ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, а також ознайомився та погодився з Правилами надання грошових коштів у позику, вивчив їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, та підтвердив, що зазначені в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації йому зрозумілі. Так, згідно п. 6.2. Правил проценти за користування Позикою нараховуються на суму Позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування Позикою. За подовження строку користування Позикою, Позичальник сплачує Товариству Проценти на умовах, обраних Позичальником для здійснення певного виду Пролонгацій. Позичальник має право подовжити строк користування Позикою необмежену кількість разів. Вважає, що нараховані відсотки після спливу строку кредитування повинні бути стягнуті на рахунок позивача. Щодо правової допомоги на користь позивача, зазначає, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» Таран В.А. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача адвокат Борох В.М., частково визнав позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в сумі 5 000 грн та відсотків в сумі 2 039,75 грн.
Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.08.2021 року ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір позики № 75129169.
Умовами цього договору визначено наступний його предмет. Строк позики (строк договору) 30 днів. Дата повернення позики (останній день) 24.09.2021 року. Сума позики становить 5 000,00 грн. Процентна ставка (базова) 1,99%.
Відповідачем не заперечується факт укладення кредиту та отримання грошових коштів в сумі 5 000 грн.
27.01.2022 року між ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за укладеним з ОСОБА_1 договором № 75129169 від 25.08.2021 р.
10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за укладеним з ОСОБА_1 договором № 75129169 від 25.08.2021 р.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із доданого до позову розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 75129169 від 25.08.2021 року станом на 27.01.2022 року становить 16940грн, з яких: по тілу кредиту 5 000 грн; по відсотках 11 940 грн.
Аналізуючи досліджені по справі письмові докази та заявлену позивачем суму кредитної заборгованості (17 031,50 грн), суд дійшов висновку про її невідповідність в частині нарахованих процентів умовам укладеного з відповідачем договору № 75129169 від 25.08.2021 р.
Структура самого договору про надання фінансових послуг достатньо свідчить, що строк кредитування визначається предметом договору (пункт 2.2) і становить 30 днів.
Відповідно до частини першої статті1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Цей висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.
У зв`язку із цим, нарахування відповідачу після 24.09.2021 року процентів не знаходить свого належного юридичного обґрунтування і по своїй суті є реалізацією положень ч.2 ст.625 ЦК України, яка захищає інтереси кредитодавця в разі прострочення позичальником грошового зобов`язання.
Поверненню у цей строк підлягає 8 076,50 грн, з яких: 5 000 грн суми кредиту, 2 985 грн процентів за користування кредитом, інфляційні збитки 80 грн, нараховані 3% річних в сумі 11,50 грн.
Суд не вбачає обґрунтованих підстав вважати, що після спливу визначеного у п.2.2 договору строку кредитування відбулася пролонгація кредиту.
Право кредитодавця ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та в подальшому його правонаступників нараховувати передбачені указаним договором проценти за користування кредитом припинилося 24.09.2021 року, у зв`язку із чим з цієї дати права та інтереси кредитодавця та його правонаступників забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів, правового висновку Великої Палати Верховного Суду, умов кредитного договору, відсутності погашення кредитної заборгованості її позичальником, суд встановив підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 75129169 від 25.08.2021 року в загальній сумі 8 076,50 грн, з яких: по тілу кредиту 5 000 грн, по процентах 2 985 грн, інфляційні збитки 80 грн, нараховані 3% річних в сумі 11,50 грн.
У частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд з викладених підстав і мотивів дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Згідно зі ст.141 ЦПК України сплачений за позовом судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 47,42 % таких вимог.
Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 133ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 4 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.ч. 1-6 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» суму заборгованості за кредитним договором № 75129169 від 25.08.2021 року 8 076,50 грн
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в рахунок повернення судового збору 1262,51 грн, а також 2 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 07.09.2026 року.
Суддя Ірина ФОМЕНКО
Судове рішення № 139558439, Ковпаківський районний суд м. Суми було прийнято 07.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 592/10821/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: