Рішення № 139557996, 08.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року Київ Справа № 320/8245/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України

про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Рух справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі відповідач), в якому, з урахуванням заяви від 19.03.2026, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Центральної військово лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01113, код ЄДРПОУ 08356179), оформлену протоколом № 2025-1203-1606-0164-0 від 03.12.2025 року;

- направити Свідоцтво про хворобу № 2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025 року, видане ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 для затвердження до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179).

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) повторно розглянути питання про затвердження постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену Свідоцтвом про хворобу №2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025 року про непридатність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової служби, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 09.07.2025 позивач завершив проходження Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що видано свідоцтво про хворобу № 2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025. Рішення про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку було обґрунтовано наявністю в останнього діагнозу «Гіпертрофічна кардіоміопатія», який відноситься до пункту «а» статті 38 Розкладу хвороб, незалежно від стадії СН.

В подальшому, після перевірена ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не висловила жодних зауважень щодо її форми та змісту, направлено Свідоцтво про хворобу на затвердження до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

06.02.2026 позивач отримав засвідчену копію постанови відповідача, оформлену протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії № 2025-1203-1606-0164-0 від 03.12.2025, яким постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену Свідоцтвом про хворобу №2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025 року не затверджено.

Ознайомившись з вказаним протоколом та підставами для відмови, позивач вважає оскаржуване рішення відповідача незаконним та необґрунтованим, а також таким, що суперечить: а) наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 (зі змінами від 14.08.2025), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800; б) клінічним настановам, використання яких врегульовано наказами МОЗ України, зокрема наказом МОЗ України № 1422 від 29.12.2016 та № 751 від 28.09.2012.

Зокрема, позивач зазначає, що оскаржувана постанова не містить жодних пояснень з яких підстав діагноз позивача не відповідає вимогам пункту «а» статті 38 Розкладу хвороб, вважає, що складаючи Свідоцтво про хворобу ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином дослідило надані позивачем документи, повно провело його обстеження, а матеріали медичної справи містять як повний перелік медичної документації, якою має підтверджуватися наявність діагнозу так і результати додаткових методів обстеження, які повністю підтверджують наявність відповідного захворювання, у зв`язку із цим жодних правових підстав для відмови у затвердженні висновку про непридатність позивача до військової служби.

Також позивач вважає безпідставним висновок відповідача щодо того, що свідоцтво про хворобу оформлено з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Методичних рекомендацій щодо організації роботи військово-лікарських комісій та проведення військово-лікарської експертизи в особливий період, а пункти свідоцтва про хворобу оформлено неналежно, не в повному обсязі, оскільки зазначене жодним чином не відноситься до питання стану здоров`я позивача, а крім того відповідач жодним чином не зазначив, які саме порушення вимог відповідних актів було допущено.

Водночас, відповідачем не розглянуто, не враховано та не надано оцінку понад 30 належним чином засвідчених копій медичних документів, які позивач надавав військово-лікарській комісії під час проходження військово-лікарської експертизи, які перелічені у позовній заяві.

Також відповідач не врахував приписи Положення №402, відповідно до яких діагноз «Гіпертрофічна кардіоміопатія» відноситься до пункту «а» незалежно від стадії СН, тобто висновок Відповідача про необґрунтованість стадії серцевої недостатності ІІ А є безпідставним як з причин наведених вище (щодо подання Позивачем повного пакету медичних документів) так і з тієї підстави, що встановлення стадії СН взагалі не вимагається підчас віднесення діагнозу «Гіпертрофічна кардіоміопатія» до пункту «а».

Крім того, на думку позивача, відповідач мав роз`яснити яким чином необхідно оформити Свідоцтво про хворобу позивача та які саме документи необхідно додати для підтвердження непридатності позивача до військової служби.

Оскільки оскаржувана постанова є невмотивованою, у спірному рішенні не визначено, яким саме пунктам Положення №402 та Методичних рекомендацій щодо організації роботи військово-лікарських комісій та проведення військово-лікарської експертизи в особливий період не відповідає постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надано роз`яснень які саме дослідження та додаткові документи мають бути надані позивачем, зазначене є самостійною підставою для її скасування.

Також сторона позивача зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає формі, у якій має складатися Протокол засідання штатної військово-лікарської комісії, що міститься у Додатку 20 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункту 22.2 глави 22 розділу II).

Таким чином, оскільки жодних конкретних зауважень щодо необхідності проведення додаткових (конкретних) обстежень, надання додаткової (конкретної) медичної документації, відповідачем надано не було, а відтак, виконання зазначеної рекомендації відповідача призведе лише до повторного проходження аналогічного медичного огляду та оформлення свідоцтва і протоколу за тими ж підставами, що не є належним та розумним способом захисту порушених прав позивача, з огляду на що для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про затвердження постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 про непридатність позивача до військової служби, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

20.03.2026 через підсистему «Електронний Суд» відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що вимоги позивача, викладені у позові є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію обґрунтував тим, що постановою ЦВЛК ЗС України від 03.12.2025 № 2025-1203-1606-0164-0 постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформленою Свідоцтвом про хворобу № 2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025 не затверджено. Постанова є належним чином мотивованою та прийнята у відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 № 1109/15800, затверджене Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі Положення № 402). Зазначає, що повідомлення, виклик, присутність військовозобов`язаних стосовно яких переглядаються постанови позаштатних ВЛК (в тому числі постанови ВЛК ТЦК та СП) Положенням не визначено. Положенням № 402 не зобов`язано ЦВЛК ЗСУ направляти військовозобов`язаних у заклади охорони здоров`я на контрольне обстеження та медичний огляд для підтвердження чи спростування попереднього діагнозу, повідомляти їх про перегляд постанов. Отже, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності, він має право особисто звернутися до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно вимог Положень №402 із пакетом документів, які б підтверджували зворотнє. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому оцінка діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду, адже потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України «Про військовий обовязок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Згідно з абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Згідно з частиною 1 статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За правилами п.1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

ЦВЛК має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;

особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

залучати, у разі необхідності, головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності);

надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб;

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК) (п.п.2.3.4. п. 2.3 розділу I Положення № 402).

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Пунктом 20.2 глави 20 розділу II Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, контролюються, а за необхідності переглядаються відповідною штатною ВЛК.

Постанови штатних ВЛК можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.

Згідно матеріалів цієї справи ОСОБА_1 09.07.2025 завершив проходження Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого його визнано непридатним до військової служби та видано свідоцтво про хворобу № 2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025.

Відповідно до п. 12 вищезазначеного Свідоцтва - Діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва I42.2 Опис діагнозу: Гіпертрофічна кардіоміопатія, необструктивна, сімейний варіант. Дисплазія МК без порушення функцій. Екстрасистолічна аритмія (часта, передсердна). Пароксизми СВТ. Екстрасистолічна аритмія (часта поліморфна шлуночкова). Епізоди брадизалежної СА-блокади ІІ ст. Іго типу. СН ІІ А ст. зі збереженою ФВ ЛШ, МУНА II. 13.

На підставі статті 38а графи II розкладу хвороб Непридатний до військової служби (п. 13 Свідоцтва).

Відповідно до пункту 3.8. глави 3 розділу II Положення № 402 передбачено, що постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п`ятиденний строк з дня надходження всіх документів.

За результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласних, Київського та ІНФОРМАЦІЯ_5 відправляють засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК районних, міських ТЦК та СП, з яких вони надійшли. ВЛК районних, міських ТЦК та СП доопрацьовують та повторно відправляють документи на повторну перевірку у п`ятиденний строк з дня повернення.

Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов`язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до відповідних штатних ВЛК не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.

Після затвердження постанови, протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше наступного дня після затвердження. Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.

03 грудня 2025 року постановою ЦВЛК ЗС України № 2025-1203-1606-0164-0, оформленою протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу № 2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025 не затверджено. Зазначено, що: 1) Встановлений діагноз зазначений у свідоцтві про хворобу не обґрунтований відповідно наданої медичної документації та вимог пункту «а» статті 38 Розкладу хвороб; 2) Відповідно встановленого діагнозу в пункті 12 свідоцтва про хворобу, та наданих результатів додаткових методів обстеження наявні розбіжності, а саме: при встановленні основного діагнозу «Гіпертрофічна кардіоміопатія, необструктивна» в свідоцтві про хворобу відсутні результати додаткових методів обстеження, які підтверджують винесене рішення; 3) Стадія серцевої недостатності ІІ А встановлена не обґрунтовано, результати додаткових методів обстеження, які підтверджують це відсутні (визначення критеріїв клінічних стадій СН здійснюється відповідно таблиці 10); 4) Свідоцтво про хворобу оформлено з порушенням вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Методичних рекомендацій щодо організації роботи військово лікарських комісій та проведення військово-лікарської експертизи в особливий період. Пункти свідоцтва про хворобу оформлено неналежно, не в повному обсязі; 5) Підлягає контрольному обстеженню та медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 із належним оформленням медичної документації, наданням медичних документів, що підтверджують встановлений діагноз.

Суд встановив, що ЦВЛК ЗС України є штатною ВЛК у розумінні п. 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 і належить до числа військово-медичних установ, на які покладено обов`язок прийняття постанов ВЛК, затвердження постанов підпорядкованих ВЛК, а також відмови у затвердженні таких постанов із викладенням причин та рекомендацій.

Приписи п. 22.5 Положення №402 визначають процедуру дій штатної ВЛК у випадку надходження свідоцтва про хворобу на затвердження. У разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів штатна ВЛК відправляє документи на доопрацювання до ВЛК, з яких вони надійшли, з обов`язковим обґрунтуванням причин незатвердження та необхідними рекомендаціями. Свідоцтво про хворобу з незатвердженою штатною ВЛК постановою повертається до ВЛК, яка склала його, також із викладенням у постанові штатної ВЛК причин незатвердження та необхідними рекомендаціями.

Таким чином, вказані норми містять не право, а саме обов`язок штатної ВЛК у разі неможливості затвердити постанову прийняти мотивоване рішення про незатвердження, оформлене у формі, визначеній Положенням №402, із зазначенням конкретних причин незатвердження та рекомендацій щодо усунення недоліків, та в подальшому відправити засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК, з яких вони надійшли.

Щодо предмету судового контролю у справах про оскарження рішень військово-лікарських комісій.

Насамперед у цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

В постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 160/31586/23 погодився з рішенням суду першої інстанції, який зобов`язав повторно розглянути питання через відсутність обґрунтування невзяття до уваги документів, наданих заявником.

У постанові від 25 вересня 2025 року у справі № 480/13255/23 про оскарження рішення ЦВЛК Верховний Суд звернув увагу на те, що одним із критеріїв, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень, є обґрунтованість.

З покликанням на попередні висновку Верховного Суду, викладені у постанові від 08 серпня 2024 року у справі № 420/7076/20 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У цій постанові також послався на усталену позицію Верховного Суду про те, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 10.01.2020 у справі № 2040/6763/18).

Також у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 160/18668/21 зазначено, що стосовно вимог до адміністративного акта суб`єкта владних повноважень у судовій практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути детально обґрунтованим (мотивованим). Вимога про те, що адміністративний акт повинен містити мотиви, на яких він ґрунтується, на додаток до принципів справедливої адміністративної процедури, що регулюють адміністративні акти, встановлена також у Рекомендації № R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про адміністративні санкції (прийнято Комітетом Міністрів 13 лютого 1999 року) на 452-му засіданні заступників міністрів) (Council of Europe Committee of ministers Recommendation No. R(91)1 of the Committee of Ministers to member states on administrative sanctions).

Таким чином, обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень означає, що таке рішення має бути вмотивованим, тобто у ньому повинні відображатися мотиви (позиція) суб`єкта владних повноважень. Вмотивованість рішення дає можливість особі зрозуміти, чи були враховані його доводи при прийнятті рішення, або з яких підстав (причин) вони були відхилені, тобто чи була особа почутою.

Висновки суду.

З урахуванням наведеного правового регулювання суд зазначає, що у даному випадку постанова Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлена Протоколом № 2025-1203-1606-0164-0 засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 03.12.2025 року не містить належного обґрунтування щодо помилковості чи неповноти встановленого у свідоцтві про хворобу діагнозу.

Зокрема не зазначено, які додаткові методи дослідження необхідно здійснити під час контрольного обстеження та медичного огляду позивача для підтвердження діагнозу, що породжує в цій частині невизначеність, як для позивача так і для позаштатної ВЛК, яка має провести повторне обстеження.

Також не зазначено, які конкретно порушення допущено при оформленні свідоцтва про хворобу позаштатною ВЛК, не надано оцінку їх суттєвості в контексті покладення додаткового тягаря на позивача внаслідок можливої помилки суб`єкта владних повноважень.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка оформлена Протоколом №2025-1203-1606-0164-0 від 03.12.2025.

Крім того, з метою ефективного способу захисту прав позивача, слід зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) повторно розглянути питання затвердження постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену Свідоцтвом про хворобу №2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025 стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, з урахуванням правової оцінки суду.

Щодо вимоги направити свідоцтво про хворобу № 2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025 для затвердження до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України суд відзначає, що таке направлення по суті має процедурний характер, по суті пов`язане з майбутнім виконанням рішення про зобов`язання повторно розглянути питання затвердження постанови ВЛК, а тому така вимога окремому задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача, як суб`єкта, який допустив порушення прав позивача, за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати рішення штатної військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, оформлене Протоколом № 2025-1203-1606-0164-0 засідання від 03.12.2025 про відмову в затвердженні постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену свідоцтвом про хворобу №2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025 стосовно ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 08356179) повторно розглянути питання затвердження постанови військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлену свідоцтвом про хворобу №2025-0711-0909-2649-3 від 11.07.2025 стосовно ОСОБА_1 , відповідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, з урахуванням правової оцінки суду.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (код ЄДРПОУ 08356179) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

6. Копію рішення надіслати учасникам справи (їх представникам).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Сас Є.В.