Ухвала суду № 139557925, 08.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

08 вересня 2026 року м. Київ № 380/14977/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, Міністерства оборони України, у якому просить:

- притягнути відповідача до кримінальної відповідальності й до відшкодування нанесених збитків позивачу і Міністерству оборони України, в тому числі військовій частині НОМЕР_1 , а також ініціювати всезагальне розслідування належними державними органами України щодо виявлення кримінальних порушень службовими особами всіма ІНФОРМАЦІЯ_2 для притягнення службових осіб до належної відповідальності для запобігання повторень подібних правопорушень, що напряму впливає на дієздатність оборони України та утриманню територіальної цілісності України, а також на моральний та фізичний стан всіх громадян України, в тому числі і військовослужбовців України;

- ініціювати розслідування причетності всіх ТЦК та СП, а також ТОВ "Нова Пошта" до співпраці з рф;

- ініціювати додавання до доказової бази усі військово-облікові документи з в/ч НОМЕР_1 , включно усі службові та медичні характеристики видані під час БЗВП (Базової військової підготовки) в Латвійській Республіці;

- ініціювати розслідування на зв`язок співпрацівників ТОВ "Нова Пошта" з ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також рф;

- ініціювати додаткові виплати позивачу з відповідача.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року адміністративну справу №380/14977/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 року, справу розподілено судді Кочановій П.В.

Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Положення статей 2, 4, 19 КАС України закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Визначення публічно-правового спору міститься у пункті 2 частини першої статті 4 КАС України та означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад, а участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Слід зазначити, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень саме владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Ці положення не поширюють свою дію на правові ситуації, які вимагають інших форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Водночас юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої статті 19 КАС України).

З позовної заяви та доданих матеріалів вбачається, що позивач пов`язує порушення своїх прав із подіями, які, за його твердженням, відбувалися у 2022 та 2026 роках під час оформлення військово-облікових документів, проходження військово-лікарської комісії, доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, направлення до навчального центру і проходження військової служби. Позивач самостійно кваліфікує описані ним дії за статтями 15, 115, 146, 191, 345, 358, 364, 366 Кримінального кодексу України та стверджує про можливу співпрацю службових осіб і працівників Товариства «Нова Пошта» з російською федерацією.

Щодо першої вимоги: притягнути відповідача до кримінальної відповідальності й до відшкодування нанесених збитків позивачу і Міністерству оборони України, в тому числі військовій частині НОМЕР_1 , а також ініціювати всезагальне розслідування належними державними органами України щодо виявлення кримінальних порушень службовими особами всіма ІНФОРМАЦІЯ_2 для притягнення службових осіб до належної відповідальності для запобігання повторень подібних правопорушень, що напряму впливає на дієздатність оборони України та утриманню територіальної цілісності України, а також на моральний та фізичний стан всіх громадян України, в тому числі і військовослужбовців України, суд зазначає наступне.

Підставою кримінальної відповідальності відповідно до частини першої статті 2 Кримінального кодексу України є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення. Винуватість особи встановлюється виключно обвинувальним вироком суду за результатами кримінального провадження з дотриманням установленої КПК України процедури.

Адміністративний суд не уповноважений установлювати склад кримінального правопорушення, визначати винних осіб чи притягувати їх до кримінальної відповідальності.

Згідно зі статтями 1, 2 та 214 КПК України початок і проведення досудового розслідування належать до кримінальної процесуальної діяльності слідчого, дізнавача і прокурора. У разі невнесення відомостей до ЄРДР така бездіяльність оскаржується слідчому судді місцевого загального суду відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 та статей 304307 КПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 826/2004/18 (провадження № 11-874апп18) зазначила, що під час діяльності, пов`язаної з досудовим розслідуванням, відповідні органи виконують владні процесуальні, а не владні управлінські функції; оскарження таких дій або бездіяльності відбувається виключно за правилами КПК України.

У цій же постанові Велика Палата погодилася з відмовою у відкритті адміністративного провадження щодо вимог, пов`язаних із кримінальним провадженням.

У частині відшкодування шкоди слід застосувати частину п`яту статті 21 КАС України. Адміністративний суд може розглядати таку вимогу лише разом із належною вимогою про вирішення публічно-правового спору. Оскільки позивач такої основної вимоги не заявив, спір про компенсацію не належить до адміністративної юрисдикції і, за умови належного формулювання предмета, підстав, відповідачів та розміру вимог, може вирішуватися місцевим загальним судом за правилами ЦПК України.

Щодо вимоги позивача ініціювати розслідування причетності всіх ТЦК та СП, а також ТОВ "Нова Пошта" до співпраці з рф, суд зазначає наступне.

Прохання ініціювати розслідування можливої причетності всіх територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і ТОВ «Нова Пошта» до співпраці з російською федерацією не містить вимоги про визнання протиправними конкретного рішення, дії або бездіяльності визначеного суб`єкта владних повноважень у сфері публічного адміністрування.

Перевірка відомостей про можливе кримінальне правопорушення, встановлення події, складу правопорушення, кола причетних осіб, форми вини та правової кваліфікації є предметом досудового розслідування. Адміністративний суд не може за позовом особи розпочати таке розслідування, визначити його територіальний або суб`єктний обсяг чи зобов`язати провести «всезагальне» розслідування. Ця вимога стосується кримінальної процесуальної сфери та не підлягає розгляду за КАС України.

Щодо вимоги позивача про ініціювання додавання до доказової бази усі військово-облікові документи з в/ч НОМЕР_1 , включно усі службові та медичні характеристики видані під час БЗВП (Базової військової підготовки) в Латвійській Республіці, суд зазначає, що дана вимога не є вимогою про захист права, передбаченою частиною першою статті 5 КАС України.

Позивач не просить визнати протиправною конкретну відмову у наданні документів, не оскаржує конкретне рішення про внесення або зміну відомостей військового обліку та не просить зобов`язати визначеного суб`єкта виправити чи надати певний документ.

Долучення, витребування, дослідження й оцінювання доказів є процесуальними діями, які вчиняються в межах уже відкритого провадження відповідно до процесуального закону. Вони не можуть становити предмет окремого адміністративного позову. Адміністративний суд також не уповноважений формувати доказову базу майбутнього кримінального провадження.

Щодо вимог позивача, ініціювати розслідування на зв`язок співпрацівників ТОВ "Нова Пошта" з ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також рф та ініціювати додаткові виплати позивачу з відповідача, суд зазначає, що вимога в частині розслідування належить до сфери КПК України, а в частині втрати майна і визначення збитків вимога має приватноправовий, компенсаційний характер. За відсутності належної основної вимоги про вирішення публічно-правового спору вона відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України може розглядатися за правилами цивільного судочинства, але лише після визначення позивачем конкретного відповідача, підстав його відповідальності, складу та розміру шкоди і причинного зв`язку.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач не оскаржує конкретного рішення, дії чи бездіяльності відповідачів, учинених під час здійснення публічно-владних управлінських функцій, і не заявляє передбаченого частиною першою статті 5 КАС України способу захисту права у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Роз`яснити позивачу, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення подається слідчому, дізнавачу або прокурору в порядку статті 214 КПК України. Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може бути оскаржена слідчому судді відповідного місцевого загального суду за правилами статей 303 307 КПК України.

Роз`яснити позивачу, що вимоги про відшкодування майнової або моральної шкоди, які не поєднані з належною вимогою про вирішення публічно-правового спору, можуть бути заявлені до місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства з дотриманням установлених ЦПК України вимог до форми, змісту, суб`єктного складу та підсудності позову.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що згідно вимог частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кочанова П.В.