Рішення № 139557691, 07.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року Справа № 640/14192/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст»

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство по утриманню мостів і шляхів м.Києва «Київавтошляхміст» (далі позивач, підприємство «Київавтошляхміст») звернулось до суду із позовом до Державної аудиторської служби України (далі відповідач, Держаудитслужба») про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України від 14.05.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-15-006009-c.

Позиції сторін

Позивач вказує на протиправність Висновку Держаудитслужби від 14.05.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-15-006009-c щодо встановлених в ньому порушень, оскільки затверджена ним Тендерна документація (у новій редакції) відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», Учасниками публічних торгів Тендерна документація в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалась. Щодо роз`яснення чи внесення змін до Тендерної документації Учасники закупівлі не звертались. Відомості щодо оскарження процедури чи результатів закупівлі на офіційному веб-сайті Уповноваженого органу відсутні.

Подана Учасником закупівлі ДП «Граніт Україна» пропозиція із документами відповідали вимогам Тендерної документації та у позивача були відсутні підстави для відхилення пропозиції вказаного Учасника.

Позивач вказав, що відповідно до пункту 1.1 розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації довідка на підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям складається у довільній формі, має містити інформацію про наявність обладнання та матеріально технічної бази, необхідних для надання послуг. Технічні та кількісні характеристики зазначені у додатку 2 до Тендерної документації. Учасником ДП «Граніт Україна» було надано довідку від 15.03.2021 №140 про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для надання послуг, що є предметом закупівлі, з переліком власного обладнання та устаткування, серед якого відсутня інформація щодо екскаватора та самоскида. Зауважив, що Замовником вимагалась довідка, складена саме у довільній формі та жодних вимог щодо кількісного складу, конкретного переліку обладнання та устаткування, його опису тендерною документацією не вимагалось. Також відмітив, що пункт 1.1 розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації не зобов`язував Учасника надати інформацію про наявність обладнання та матеріально-технічної бази згідно таблиці «Об`єми робіт» додатку 2 до тендерної документації, та інформацію про обладнання, яке буде залучатися на умовах оренди, а тендерна документація не містить обмеження щодо залучення обладнання на умовах оренди. ДП «Граніт Україна» у випадку визнання його переможцем закупівлі міг би залучити орендовану техніку та механізми для виконання всього обсягу робіт визначених тендерною документацією та договором. У складі своєї пропозиції Учасник ДП «Граніт Україна» завантажило Лист-гарантію №147 від 15.03.2021 яким підтверджує відповідність своєї пропозиції технічним, якісним, кількісним характеристикам до предмета закупівлі, технічній специфікації та іншим вимогам до предмету закупівлі, що містяться в тендерній документації, в.т.ч. Додатку №2 Тендерної документації, та підтверджує можливість надання послуг, у відповідності до вимог, визначених згідно з умовами тендерної документації. Вказує також на Додаток №3 до Тендерної документації щодо затвердженого проекту Договору, умови якого не можуть бути самовільно виправлені учасником, відповідно до якого встановлені штрафні санкції за невиконання чи неналежне виконання умов договору.

Відповідно до пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону, завантажується довідка про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом цієї закупівлі та за п. 2.1.1. розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації серед переліку працівників відповідної кваліфікації, вказаних у Довідці, відповідно п.2.1, обов`язкова наявність в Учасника наступних працівників: головний інженер або інша особа, яка здійснює технічне керівництво діяльністю будівельної організації (1 особа); начальник дільниці або інша особа, яка виконує його функції (1 особа); - виконавець робіт або інша особа, яка виконує його функції (1 особа); геодезист або інша особа, яка виконує комплекс геодезичних робіт (1 особа); майстер (1 особа). Учасником ДП «Граніт Україна» було подано довідку №141 від 15.03.2021 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі. При цьому, у вказаній довідці серед переліку працівників відповідної кваліфікації зазначено двох виконавців робіт (2 особи). Застосовуючи класифікатор професій №327 від 28.07.2010, довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 64 №249 від 13.10.1999, посада начальника дільниці та посада виконавця робіт споріднені між собою за змістом робіт, відносяться до однієї функції управління та однакового рівня складності, виконання яких не зумовлює іншої кваліфікації або зміни найменування посади. Вважає, що зазначення у Довідці інформації про наявність виконавця робіт замість начальника дільниці повністю відповідає вимогам підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації. Крім того, Листом-гарантією №147 від 15.03.2021 Учасник підтвердив можливість надання послуг.

Позивач, покликаючись на правові висновки Верховного Суду сформовані у постановах від 11.08.2018 у справі №813/4101/17, від 08.05.2018 у справі №826/3350/17, від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, висновки П`ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 29.04.2021 у справі №420/8376/20, стверджує, що зобов`язальною частиною спірного Висновку щодо вжиття заходів на усунення виявлених порушень шляхом розірвання укладеного із переможцем договору, відповідно з ТОВ «Укртрансміст», відповідачем порушено положення Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», оскільки останнім не установлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів. Вказує, що відповідачем не доведено порушення позивачем принципів здійснення закупівлі, настання негативних наслідків, не вказано про причинно- наслідковий зв`язок між виявленим порушенням та необхідністю розірвання договору. Відповідачем не визначено конкретних заходів щодо розірвання договору що свідчить про нечіткість та невизначеність спірного Висновку. Враховуючи положення ч. 1 статті 41, статтю 43 Закону України «Про публічні закупівлі», статтю 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору може призвести до нового можливого порушення позивачем норм діючого законодавства.

Відповідач наполягає на правомірності Висновку Державної аудиторської служби України від 14.05.2021 №463 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-15-006009-c, не дотриманні позивачем вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» при складені Тендерної документації та щодо дотримання Учасниками вимог Замовника при поданні тендерних пропозиції враховуючи предмет закупівлі. В порушення абзацу другого пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилено тендерну пропозицію Учасника ДП «Граніт Україна». Зобов`язальна частина спірного Висновку відповідає встановленим порушенням та чинним законодавством наділено орган фінансового контролю повноваженням щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як розірвання договору, що також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду серед застосованих, зокрема у постановах від 12.10.2023 у справі №520/14107/21, від 02.11.2023 у справі №420/2133/23, від 22.02.2024 у справі № 160/18075/22, від 26.07.2024 справі №620/11473/23.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2021 відкрито провадження у справі із визначенням порядку розгляду за ст.ст. 257, 262 КАС України.

05.07.2021 відповідачем подано відзив із доказами.

Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

24.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 25.05.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 адміністративну справу прийнято до провадження, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

09.10.2023 відповідачем подано до суду докази.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 суд перейшов до розгляду адміністративної справи № 640/14192/21 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15 червня 2026 року о 09:30 год.

18.05.2026 відповідачем подано додаткові пояснення.

15.06.2026, за наслідками проведення підготовчих дій, за участі представника позивача Гуцул В.О., представника відповідача Коваленко О.В., відсутності заперечень сторін, суд своєю ухвалою від 15.06.2026 ухвалив закрити підготовче провадження, призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 15 липня 2026 року о 10:30год.

15.07.2026, в судовому засіданні, за участі представника позивача Гуцул В.О., представника відповідача Коваленко О.В., встановивши та перевіривши позиції сторін, їх доводи та подані ними докази, за відсутності заперечень представників, суд на місці ухвалив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Встановлені судом обставини

Підприємством «Київавтошляхміст» згідно оголошення UA-2021-02-15-006009-с було розпочато процедуру закупівлі на предмет послуги з поточного (середнього) ремонту шляхопроводу Каховського (№ 2) на перетині Броварського проспекту і вул. Митрополита Андрія Шептицького (вул. Луначарського) (біля станції метро «Лівобережна») на напрямку руху м. Бровари м. Київ.

Учасниками процедури закупівлі були ДП «ГРАНІТ Україна» та ТОВ «Укртрансміст», з яким як з переможцем аукціону 14.04.2021 Замовником укладено договір №04-38 про надання послуг.

Згідно наказу Держаудитслужби №103 від 16.04.2021 було розпочато моніторинг закупівлі UA-2021-02-15-006009-c з підстави виявлення ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі.

14.05.2021 п 16:19 год. відповідачем в електронній системі закупівель оприлюднено Висновок про результати моніторингу закупівлі.

У Висновку від 14.05.2021 № 463 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-15-006009-c Держаудитслужба зазначено наступне:

- за результатами моніторингу на порушення пункту 18 частини другої статті 22 Закону установлено, що у тендерній документації не вказано відомості стосовно вимоги про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як місцезнаходження) щодо субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору кожного суб`єкта про закупівлю у разі закупівлі робіт або послуг (в тендерній документації в пункті 7 розділу 3 «Інформація про субпідрядника /співвиконавця (у випадку закупівлі робіт чи послуг)» зазначено не передбачено).

- учасник процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» у своїй тендерній пропозиції надав довідку від 15.03.2021 № 140 про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для надання послуг, що є предметом закупівлі, в якій відсутня інформація про наявність всього обладнання, необхідного для надання послуг визначеного у технічних вимогах, а саме екскаватора та самоскида, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 тендерної документації, пункту 1.1. розділу 1 додатку 1 до тендерної документації, пунктам 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатку 2 до тендерної документації.

- учасник надав довідку від 15.03.2021 № 141 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі. При цьому, у вказаній довідці серед переліку працівників відповідної кваліфікації не міститься інформація про наявність обов`язкового працівника, а саме начальника дільниці або іншої особи, яка виконує його функції, що не відповідає вимогам підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до тендерної документації.

- на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» як такого, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, та допустив зазначену тендерну пропозицію до оцінки у процедурі відкритих торгів.

Висновком від 14.05.2021 №463 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-15-006009-c зафіксовано встановлене порушення підприємством «Київавтошляхміст» вимог законодавства у сфері публічних закупівель:

за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації Закону України «Про публічні закупівлі» установлено порушення вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».

за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ДП «Граніт Україна» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба у Висновку зобов`язує здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Підприємство «Київавтошляхміст» не погоджуючись із вказаним Висновком звернулось до суду із даним позовом.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина 3 статті 3 КАС України).

За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За частиною третьою статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

У відповідності до частини п`ятої статті 8 Закону № 922-VIII протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно із частиною шостою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Згідно частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

За частини десятої статті 8 Закону №922-VIII закріплено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. В ході такого моніторингу уповноваженій особі надано право на запитування у Замовника пояснень (інформації, документів) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі та Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту має надати відповідні пояснення (інформацію, документи). При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Відповідно, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Судом встановлено, що підставою здійснення моніторингу процедури закупівлі за номером ID: UA-2021-02-15-006009-c, проведеної Підприємством «Київавтошляхміст», були виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Предметом аналізу моніторингу процедури закупівлі були питання щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю: відповідності вимог Тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) та внесення змін до неї; своєчасності надання роз`яснень щодо тендерної документації; розгляду Тендерних пропозицій; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; внесення змін до умов договору та їх оприлюднення; своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» на 2021 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Замовника від 12.03.2021 № 129 (у новій редакції); звернення за роз`ясненнями щодо тендерної документації від 02.03.2021 та відповідь Замовника від 05.03.2021; Тендерні пропозиції ДП «Граніт Україна» ТОВ «Енергопромімпекс», ТОВ «Укртрансміст»; реєстр отриманих Тендерних пропозицій; протокол розкриття Тендерних пропозицій від 30.03.2021; протокол засідання тендерного комітету Замовника від 31.03.2021 № 190; повідомлення про намір укласти договір від 31.03.2021; договір від 14.04.2021 № 04-38 (далі -договір), додаткову угоду від 15.04.2021 № 1 до договору; пояснення та документи Замовника, надані 06.05.2021 через електронну систему закупівель на запит Держаудитслужби.

Держаудитслужба вказує, що позивачем порушено пункт 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, а саме у Тендерній документації не вказано відомості стосовно вимоги про зазначення учасником у Тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у разі закупівлі робіт або послуг. Так, в Тендерній документації в пункті 7 розділу 3 «Інформація про субпідрядника /співвиконавця (у випадку закупівлі робіт чи послуг)» зазначено - не передбачено.

Крім того, моніторингом було установлено, що відповідно до пункту 1 розділу 3 тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), та завантаження файлів, зокрема з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям згідно з розділом 1 додатку 1 до Тендерної документації.

Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону, завантажується довідка, складена у довільній формі, що містить інформацію про наявність обладнання, матеріально-технічної бази необхідних для надання послуг визначених у технічних вимогах.

Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі технічні вимоги до предмета закупівлі, зазначена у додатку 2 до Тендерної документації.

Так, у пунктах 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатку 2 до Тендерної документації вказані найменування робіт і витрат навантаження сміття екскаваторами на автомобілі-самоскиди, та перевезення будівельного сміття самоскидами. Учасник процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» у своїй Тендерній пропозиції надав довідку від 15.03.2021 № 140 про наявність обладнання, матеріально-технічної бази, необхідних для надання послуг, що є предметом закупівлі, в якій відсутня інформація про наявність всього обладнання, необхідного для надання послуг визначеного у технічних вимогах, а саме екскаватора та самоскида, що не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 тендерної документації, пункту 1.1. розділу 1 додатку 1 до тендерної документації, пунктам 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатку 2 до тендерної документації.

Також, відповідно до пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону, завантажується довідка про наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом цієї закупівлі.

Серед переліку працівників відповідної кваліфікації, вказаних у довідці, відповідно до пункту 2.1, обов`язкова наявність в учасника наступних працівників, зокрема начальника дільниці або іншої особи, яка виконує його функції (1 особа) що визначено підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації.

Зазначений учасник ДП «Граніт Україна» надав довідку від 15.03.2021 № 141 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі. При цьому, у вказаній довідці серед переліку працівників відповідної кваліфікації не міститься інформація про наявність обов`язкового працівника, а саме начальника дільниці або іншої особи, яка виконує його функції, що не відповідає вимогам підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації.

Держаудитслужба вказала, що на порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив Тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ДП «Граніт Україна» як такого, що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим статтею 16 Закону, та допустив зазначену тендерну пропозицію до оцінки у процедурі відкритих торгів, оголошення про проведення яких оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 Закону.

Згідно з вимогами пункту 2 частини другої статті 32 Закону № 922-VIII тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 Закону.

У спірному Висновку Держаудитслужба за насідками моніторингу фіксує про те, що за результатами аналізу питання відповідності вимог Тендерної документації вимогам Закону № 922-VIII установлено порушення вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII та за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ДП «Граніт Україна» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

Також, у спірному Висновку відповідачем вказано про те, що за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, внесення змін до Тендерної документації; своєчасності надання роз`яснень щодо Тендерної документації; розгляду Тендерної пропозиції ТОВ «Укртрансміст», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам Тендерної пропозиції переможця, внесення змін до умов договору та їх оприлюднення; своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом порушень не встановлено.

Відповідач також застосовує пункт 2 частини другої статті 32 №922-VIII, відповідно до якого тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі подання для участі у відкритих торгах - менше двох тендерних пропозицій.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба у спірному Висновку зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення порушень шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Щодо установленого порушення вимог пункту 18 частини другої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» суд враховує та зазначає наступне.

Рішенням тендерного комітету підприємства «Київавтошляхміст» оформленого протоколом № 129 від 12.03.2021 було затверджено Тендерну документацію (у новій редакції) на закупівлю послуг шляхопроводу Каховського (№ 2) на перетині Броварського проспекту і вул. Митрополита Андрія Шептицького (вул. Луначарського) (біля станції метро з поточного (середнього) ремонту «Лівобережна») на напрямку руху м. Бровари м. Київ).

Пунктом 7 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» в графі -Інформація про субпідрядника/співвиконавця (у випадку закупівлі робіт чи послуг) зроблено примітку - не передбачено.

Згідно пунктів 31 та 32 статті 1 Закону №922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до положень пункту 18 частин другої статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації має зазначатися вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у разі закупівлі робіт або послуг.

Суд зазначає, що норма пункту 18 частин другої статті 22 Закону №922-VIII визначила обов`язок Замовника закупівель щодо обов`язкового зазначення вимоги у Тендерній документації щодо надання учасниками торгів інформації про залучених субпідрядних чи співвиконавців для виконання робіт чи послуг. Така вимога в обов`язковому порядку має бути зазначена у Тендерній документації при закупівлі послуг чи робіт, виключення становить щодо не зазначення такої вимоги при здійсненні закупівлі товарів.

Відповідно, судом встановлено, що позивач не заперечує не зазначення ним у Тендерній документації про надання Учасниками торгів інформації про залучених субпідрядних чи співвиконавців для виконання робіт чи послуг, та враховуючи встановлені обставини та наявні у справі докази, суд вважає обгрунтованим встановлене відповідачем порушення підприємством «Киїатошляхопровід» пункту 18 частин другої статті 22 Закону №922-VIII.

Доводи позивача щодо права Учасників на подання зауважень та пропозицій щодо Тендерної документації, не оскарження ними вимог Тендерної документації, відсутність відповідного судового рішення на веб-сайті Уповноваженого органу, суд вважає безпідставними, оскільки такі не унормовуються із положеннями Закону №922-VIII, які безпосередньо мають виконуватись позивачем як Замовником, та останнім як встановлено, порушено.

Щодо установленого порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» суд враховує та вказує наступне.

Згідно частини першої та другої статті 16 Закону №922-VIII Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

В пункті 5 «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону» розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» Тендерної документації, позивачем зазначено: «Замовник установлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону. Визначені Замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначені в Додатку 1 до цієї тендерної документації. »

У додатку 1 до Тендерної документації позивач як Замовник визначив перелік документів та інформації для підтвердження відповідності учасника торгів кваліфікаційним критеріям, зокрема щодо наявності матеріально-технічної бази та технологій та наявність працівників відповідної кваліфікації мають необхідні знання та досвід.

Зокрема, згідно пункту 1.1 пункту 1 додатку 1 Тендерної документації для підтвердження кваліфікаційних критеріїв в частині наявності матеріально-технічної бази та обладнання позивачем визначено про потребу у наданні довідки у довільній формі із зазначенням інформації про наявність обладнання та матеріально-технічної бази необхідної для надання послуг визначених у технічних вимогах.

Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (технічні вимоги) позивач виклав у додатку 2 до Тендерної документації із визначенням об`єму робіт, серед яких є навантаження сміття екскаваторами на автомобілі самоскиди, місткість ковша екскаватора 0,4 мІ (позиція 66 таблиці «Об`єм робіт»); перевезення будівельного сміття самоскидами на відстань 30м (позиція 67 таблиці «Об`єм робіт»); навантаження сміття екскаваторами на автомобілі-самоскиди, місткість ковша екскаватора 0,25 мі (позиція 94 таблиці «Об`єм робіт») та перевезення будівельного сміття самоскидами на відстань 30 км (позиція 95 таблиці «Об`єм робіт»).

Як вбачається, Учасником закупівлі ДП «Граніт Україна» у складі Тендерної пропозиції подано довідку №140 від 15.03.2021, в якій відсутня інформація про наявність всього обладнання, необхідного для надання послуг визначеного у технічних вимогах, а саме екскаватора та самоскида, у зв`язку із чим довідка не відповідає вимогам пункту 1 розділу 3 тендерної документації, пункту 1.1. розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації, пунктам 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатка 2 до Тендерної документації.

Суд вказує, що подання довідки в довільній формі, не свідчить про відсутність обов`язку зазначення Учасником закупівлі подавати інформацію для підтвердження відповідності учасника торгів кваліфікаційним критеріям, зокрема щодо наявності матеріально-технічної бази та технологій та наявність працівників відповідної кваліфікації які мають необхідні знання та досвід, враховуючи, що такий був визначений Тендерною документацією Замовника. Довільна форма складення довідки стосується оформлення поданої інформації у складі Тендерної пропозиції але не стосується змісту інформації яка чітко визначена в Тендерній документації згідно предмету закупівлі. Відповідно, суд вважає необґрунтованим та не доведеним доводи позивача щодо відповідності довідки №140 від 15.03.2021 вимогам Тендерної документації.

Позивачем у Тендерній документації у підпункті 2.1.1 пункту 2 додатку 1 до Тендерної документації було також визначено: «Серед переліку працівників відповідної кваліфікації, вказаних у Довідці, відповідно п. 2.1. обов`язкова наявність в Учасника наступних працівників: - начальник дільниці або інша особа, яка виконує його функції (1 особа); виконавець робіт або інша особа, яка виконує його функцій (1 особа);…»

Учасником закупівлі ДП «Граніт Україна» у складі Тендерної пропозиції подано довідку від 15.03.2021 № 141 про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, що є предметом закупівлі. Так, у довідці вказано виконавця робіт але начальника дільниці, чи особу інша, яка виконує його функції не зазначено.

Відповідно до пункту 22 Випуску 64 «Будівель, монтажні та ремонтно-будівельні роботи» затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.10.1999 № 249 начальник дільниці здійснює керівництво виробничо-господарською діяльністю дільниці. Забезпечує виконання виробничих завдань відповідно до графіків і проектів виконання робіт, введення об`єктів у дію в строки, встановлені контрактом; ефективне використання основних і обігових фондів. Організовує виконання робіт на об`єктах, що будуються та реконструюються, згідно з проектною та технологічною документацією, будівельними нормами та правилами, технічними умовами та іншими вимогами. Координує на будівельному майданчику взаємодію виробничих підрозділів загальнобудівельних і субпідрядних організацій, обслуговуючих і допоміжних служб; контролює їх діяльність. Забезпечує відповідно до договору субпідрядні організації, що виконують роботи на об`єктах дільниці, підсобними приміщеннями, енергозабезпеченням, місцевими будівельними матеріалами тощо; організовує складське та інструментальне господарство дільниці. Здійснює контроль за будівництвом об`єктів та якістю робіт. Бере участь у прийманні робіт від субпідрядних організацій та розробленні заходів щодо пред`явлення будов, споруд і окремих комплексів приймальній комісії. Забезпечує підготовку та своєчасне подання оперативної звітності, замовлень на машини, механізми, транспорт, матеріали, конструкції, деталі, інструмент, інвентар, спецодяг, індивідуальні засоби захисту тощо. Здійснює заходи щодо створення безпечних умов виконання робіт, удосконалення організації виробництва та праці, механізації та автоматизації виробничих процесів, раціоналізації робочих місць. Організовує роботу комісії з атестації робочих місць. Контролює стан і правильну експлуатацію риштування, помостів, кріплення та огорож, ведення документації з обліку виконаних робіт, робочого часу, виконавчої технічної документації. Узгоджує наряди на виконані роботи. Оформляє допуски на право виконання будівельно-монтажних робіт в охоронних зонах; організовує виконання розпоряджень контролюючих органів з питань охорони праці; своєчасно повідомляє керівництво організації про випадки виробничого травматизму; розслідує нещасні випадки, пов`язані з виробництвом, і складає відповідні акти. Бере участь у розробленні та запровадженні заходів щодо запобігання виробничому травматизму й виконання заходів пожежної безпеки. Аналізує виробничо-господарську діяльність дільниці, сприяє виявленню резервів підвищення ефективності будівельного виробництва. Створює умови для успішного проходження молодими фахівцями стажування. Здійснює виховну роботу в колективі, підтримує творчі починання працівників, сприяє виявленню творчої ініціативи та активності працівників. Контролює додержання працівниками правил і норм охорони праці, виробничої та трудової дисципліни, правил внутрішнього розпорядку. Керує виконавцями робіт.

До начальника дільниці висуваються відповідні кваліфікаційні критерії, а саме: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр), післядипломна освіта в галузі управління, стаж роботи за професією: для магістра або спеціаліста не менше 2 років, бакалавра не менше 3 років.

Згідно пункту 1 Розділу І Випуску 64 виконавець робіт здійснює безпосереднє керівництво будівництвом. Забезпечує виконання виробничих завдань відповідно до графіків і проектів виконання будівельних, монтажних, ремонтно-будівельних, дорожньо-будівельних робіт, введення об`єктів у дію у встановлені строки. Забезпечує додержання технологічної послідовності під час виконання будівельно-монтажних робіт. Організовує виконання будівельно-монтажних робіт згідно з проектною та технологічною документацією, будівельними нормами та правилами, технічними умовами й іншими нормативними документами. Складає заявки на будівельні машини, транспорт, засоби механізації, матеріали, конструкції, деталі, інструмент, інвентар і забезпечує їх ефективне використання. Здійснює заходи щодо удосконалення організації виробництва та праці, механізації й автоматизації виробничих процесів, раціоналізації робочих місць. Веде журнал виконання робіт, документацію з обліку виконаних робіт і робочого часу, виконавчу технічну документацію. Затверджує наряди та іншу документацію на оплату праці робітників. Бере участь у показі приймальній комісії об`єктів, етапів і окремих комплексів робіт, будівництво яких завершено. Готує фронт робіт для субпідрядних організацій, бере участь у прийманні у них виконаних робіт. Оформляє допуски на право виконання будівельно-монтажних робіт у охоронних зонах; складає акти на сховані роботи, акти на виконані роботи. Організовує приоб`єктне складське господарство й охорону матеріальних цінностей. Встановлює виробничі завдання майстрам та контролює їх виконання. Координує діяльність майстрів та дільничних служб. Бере участь у роботі комісії з атестації робочих місць. Подає пропозиції щодо матеріального стимулювання робітників.

До виконавця робіт висуваються кваліфікаційні критерії, а саме: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст, бакалавр), післядипломна освіта в галузі управління, стаж роботи майстром у будівництві не менше 2 років.

Враховуючи зазначене, начальник дільниці та виконавець робіт містять різні кваліфікаційні характеристики та вимоги, враховуючи назву посад, характер виконуваних робіт, покладених на них завдань, що виключає обґрунтованість доводів позивача про їх спорідненість за змістом робіт, рівня складності їх виконання. Суд вказує, що зазначені посади не можуть заміняти одна одну. У разі доповнення відповідних функцій до кола обов`язків працівника, така особа відповідно зазначається, як така що інша особа, яка виконує його функції, але така не може виконувати функції працівника кваліфікаційні критерії якого є відповідно вищими, за виключенням наявності таких кваліфікаційних критерій.

Враховуючи довідку Учасника ДП «Граніт Україна» від 15.03.2021 № 141, суд вказує, що останній не підтвердив наявності працівників відповідної кваліфікації як того вимагав позивач у Тендерній документації, тендерна пропозиція такого Учасника не відповідає вимогам підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації.

Суд також зазначає, що даний Учасник не надав інформації для підтвердження своєї відповідності щодо залучення спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

Суд вказує, що Лист-гарантія №147 від 15.03.2021 Учасника ДП «Граніт Україна» не є належним підтвердженням відповідності даного Учасника кваліфікаційним критеріям згідно до вимог Тендерної документації згідно пункту 1.1. розділу 1 додатка 1 до Тендерної документації, пунктам 66, 67, 94, 95 таблиці «Об`єми робіт» додатка 2 до Тендерної документації щодо наявності необхідних для надання послуг екскаваторів та самоскидів, а також підпункту 2.1.1. пункту 2.1. розділу 1 додатку 1 до Тендерної документації стосовно наявності кваліфікованих працівників начальника дільниці, чи особу інша, яка виконує його функції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону №922-VIII Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.

Враховуючи встановлене, позивач не відхилив Тендерної пропозиції Учасника торгів ДП «Граніт Україна» як таку що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, допустивши такого учасника до аукціону, що у висновку свідчить про порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 №922-VIII.

Щодо зобов`язальної частини спірного Висновку суд вказує наступне.

Враховуючи згаданий вище судом пункт 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIII суд наголошує, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

За статтею 5 Закону № 2939-XII Держаудитслужба здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівель у порядку, установленому статтею 8 Закону № 922.

При цьому, Закон №922-VIII є спеціальним законом, яким Держаудитслужба керується під час моніторингу публічних закупівель.

Згідно застосованого вище пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону №922-VIII Держаудитслужба обов`язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 (Порядок - № 552), затверджено форму такого висновку, який складається зі вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов`язання щодо його усунення у разі виявлення.

Згідно пункту 3 розділу ІІІ «Порядок заповнення вступної частини форми висновку» Порядку №552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Зазначені норми надають Держаудитслужбі повноваження щодо зазначення у висновку про зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель і не встановлюють конкретного переліку заходів (варіантів поведінки), спрямованих на усунення таких порушень. Конкретний захід (варіант поведінки), спрямований на усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель Держаудитслужба визначає самостійно відповідно до наданих їй повноважень.

Суд зазначає, що статті 32 Закону №922-VIII Замовник відміняє тендер у разі:

1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі:

1) подання для участі:

у відкритих торгах - менше двох тендерних пропозицій;

у конкурентному діалозі - менше трьох тендерних пропозицій;

у відкритих торгах для укладення рамкових угод - менше трьох тендерних пропозицій;

у кваліфікаційному відборі першого етапу торгів з обмеженою участю - менше чотирьох пропозицій;

2) допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох тендерних пропозицій;

3) відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Про відміну тендеру з підстав, визначених у частинах першій та другій цієї статті, має бути чітко зазначено в тендерній документації.

Тендер може бути відмінено частково (за лотом).

Замовник має право визнати тендер таким, що не відбувся, у разі:

1) якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили;

2) скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Замовник має право визнати тендер таким, що не відбувся частково (за лотом).

У разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення.

У разі відміни тендеру з підстав, визначених частиною другою цієї статті, електронною системою закупівель автоматично оприлюднюється інформація про відміну тендеру.

Підстави для відміни тендеру чи визнання його таким, що не відбувся позивачем вказано відповідно у Тендерній пропозиції (нова редакція).

Як встановлено у спірному Висновку застосовано відповідачем пункт 2 частини другої статті 32 Закону №922-VIII, відповідно до якого тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі подання для участі у відкритих торгах - менше двох тендерних пропозицій.

Суд вказує, що за встановлених відповідачем в ході моніторингу порушень, автоматична відміна торгів можлива Замовником лише до моменту визначення переможця, укладення договору.

За встановленими обставинами Учасниками закупівлі були ДП «Граніт Україна» та ТОВ «Укртрансміст». ТОВ «Укртрансміст» було визначено переможцем та укладено відповідний договір від 14.04.2021 №04-38. Період дії договору з 14 квітня 2021 року до 31 грудня 2022 року. Спірний Висновок складено 14.05.2021, через місяць після укладення договору із переможцем.

Суд вважає за необхідне врахувати правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 30.11.2021 по справі № 420/5590/19 де суд касаційної інстанції вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України «Про публічні закупівлі». Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Також, Верховний Суд у постанові від 26.01.2023 у справі № 400/3947/20 зауважив, що чинним законодавством не передбачено відхилення замовником Тендерної пропозиції Учасника торгів після визнання його переможцем і, тим більше, після укладення з ним відповідного договору.

Слід зазначити, що відповідач, як територіальний орган Державної аудиторської служби України, був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель.

Відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання Тендерних пропозицій, а це унеможливило своєчасне реагування позивачем на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.01.2023 по справі № 400/3947/20 та Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 02.05.2023 по справі № 120/18251/21.

Суд вказує, що визначення відповідачем способу усунення виявлених порушень відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 Цивільного кодексу України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням.

Крім того, у статті 204 Цивільного кодексу України регламентовано принцип презумпції правомірності правочину, за змістом якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин з контрагентом є чинним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Стаття 43 Закону №922-VIII врегульовує випадки, за яких договір про закупівлю вважається нікчемним, зокрема: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

В свою чергу суд вказує, що спірним висновком за результатами аналізу розгляду Тендерної пропозиції ТОВ «Укртрансміст», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам Тендерної пропозиції переможця, внесення змін до умов договору та їх оприлюднення, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом порушень Держаудитслужбою не було встановлено.

Судом встановлено, що оскаржуваний висновок не містить покликань на порушення, які у розумінні статті 43 Закону №922-VIII можуть свідчити про нікчемність укладеного договору з ТОВ «Укртрансміст».

Ураховуючи те, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.

Зважаючи на викладене, оскаржуваний Висновок не відповідає принципу пропорційності, оскільки вимога усунути порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, укладеним з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, призведе до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів.

Усунення виявленого під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язань, призведе до порушення майнових прав та інтересів переможця торгів та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а та від 27.07.2023 у справі №420/16485/22.

Суд враховує, відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення..

Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невідповідність спірного Висновок від 14.05.2021 №463 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-15-006009-c відповідача, як акта індивідуальної дії критеріям обґрунтованості та вмотивованості висновків, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Застосована відповідачем судова практика є не релевантною в даній справі враховуючи обставини закупівлі та висновки моніторингу.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абзац другий частина друга статті 77 КАС України).

Згідно частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Відповідно до частини першої статті 139 та статті 143 КАС України, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду у сумі 2 270,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Підстави для розподілу інших судових витрат у справі відсутні, як такі що не заявлені.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України від 14.05.2021 №463 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-02-15-006009-c.

Стягнути на користь Комунального підприємства по утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (ЄДРПОУ 03359018) за рахунок бюджетний асигнувань Державної аудиторської служби України (ЄДРПОУ 40165856) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.