Рішення № 139557395, 21.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2026 р. справа № 300/7771/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.

за участю: секретаря судового засідання Космірак Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про визнання підстави відмови у прийнятті, реєстрації і розгляді скарги позивача №98 від 29.09.2025, зазначені у листі відповідача №196 від 17.10.2025, з 12 пунктів такими, що суперечать положенням Конституції України, ст.36 Закону України №5076 "Про адвокатуру", ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", а тому нечинними, відсутності компетенції і повноважень відповідача з 2022 року, зобов`язання прийняти, зареєструвати і розглянути скаргу №98 від 29.09.2025 у відповідності до положень Закону України "Про адміністративну процедуру", Закону України "Про адвокатуру", забезпечення позивачу участі в розгляді скарги, стягнення моральної шкоди в сумі 35 000 євро.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що за наслідком розгляду його скарги від 29.09.2025 на члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області Тугая І.М., відповідач листом від 17.10.2025 за №196 повернув таку скаргу, з підстав недотримання пункту 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014. Вважає, що такий лист створений без повноважень, а тому є нікчемним, оскільки всупереч вимог статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" склад відповідача не переобрано після спливу двох строків по п`ять років. Також, за доводами позивача, відповідач протиправно повернув його скаргу, бо приписи пункту 14 Положення № 120 суперечать вимогам статті 40 Конституції України, статті 5 Закону України "Про звернення громадян", статті 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Позивач зазначив, що йому завдано моральну шкоду, яку оцінює на суму 35 000 євро. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. У відзиві відповідач стосовно задоволення позовних вимог заперечив з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначив, що скарга ОСОБА_1 не відповідала вимогам пункту 14 Положення №120 та була повернена позивачу з відповідними роз`ясненнями. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 29.09.2025 подав до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області скаргу на члена КДКА Івано-Франківської області адвоката ОСОБА_2 , в якій просив позбавити його адвокатської діяльності з виключенням з реєстру адвокатів України. Вказана скарга зареєстрована за вхідним номером 98.

Вища Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом від 09.10.2025 за №5942, відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", частини 2 статті 66 Правил адвокатської етики, надіслала скаргу ОСОБА_1 від 29.09.2025 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області для її розгляду.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області листом від 17.10.2025 за №196 повідомлено ОСОБА_1 про повернення скарги, з огляду на невідповідність скарги пункту 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014, а саме: до заяви (скарги) не додано письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення, а також копія заяви (скарги) та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою.

Вважаючи, що відповідач допустив порушення вимог законодавства України, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним публічно-правовим відносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 40 Конституції України гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

За змістом статті 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 Закону України "Про звернення громадян" визначено вимоги до звернення.

Приписами статті 2 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 29.09.2025 подав до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області скаргу на члена КДКА Івано-Франківської області адвоката Тугая І.М., в якій просив позбавити його адвокатської діяльності з виключенням з реєстру адвокатів України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року (надалі також Закон № 5076-VI, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Статтею 2 Закону №5076-VI визначено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 44 Закону № 5076-VI завданнями адвокатського самоврядування, зокрема, є утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до статті 45 Закону №5076-VI Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Статтею 46 Закону №5076-VI передбачено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Згідно зі статтею 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п`ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Відповідно до норм статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно із статтею 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до частини 1 статі 37 Закону № 5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно із частиною 1 статті 57 Закону № 5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами.

Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 затверджене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (надалі також Положення №120, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Так, згідно з пунктом 1 Положення №120, таке Положення розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Пунктами 2, 3 Положення №120 передбачено, що дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктом 7 Положення №120 визначено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Відповідно до пункту 9 Положення №120 право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з п. 20 Положення №120, усі заяви (скарги) підлягають обов`язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов`язковій реєстрації та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті, реєстрації та розгляді заяви (скарги) з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення, інші дискримінаційні ознаки.

Вимоги до заяви (скарги) наведені у пункті 14 Положення №120.

Підпунктами 1, 2 пункту 14 Положення №120 визначено, що заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису). У заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено: найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга); ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти; ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника).

Згідно з підпунктом 4 пункту 14 Положення №120, до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою. До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

Заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження (пункт 15 Положення №120).

Отже, нормами Положення №120, регламентовано вимоги щодо форми та змісту заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, чіткий перелік документів, що має бути наданий скаржником разом із такою заявою (скаргою), а також регламентовано дії відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема визначено, що заява (скарга), яка оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 29.09.2025 подав скаргу на члена КДКА Івано-Франківської області адвоката Тугая І.М., в якій просив позбавити його адвокатської діяльності з виключенням з реєстру адвокатів України.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що право на звернення зі скаргою на дії адвоката, ОСОБА_1 реалізував шляхом подання її у письмовій формі.

Із змісту вказаної скарги видно, що така, всупереч вимог пункту 14 Положення №120, не містить письмової згоди на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення.

Також, всупереч вимог пункту 14 Положення №120, до вказаної скарги заявником не надано копії скарги для вручення адвокату щодо поведінки якого подається відповідна скарга.

Отже, скарга ОСОБА_1 не відповідала встановленим пунктом 14 Положення № 120 вимогам щодо її оформлення та комплектності. Водночас пунктом 15 Положення № 120 прямо передбачено, що заява (скарга), оформлена без дотримання вимог пункту 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження.

За таких обставин повернення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області скарги ОСОБА_1 листом від 17.10.2025 № 196 не є відмовою у реалізації позивачем права на звернення щодо поведінки адвоката, а є наслідком недотримання самим заявником установлених Положенням № 120 обов`язкових вимог до форми та змісту такої скарги.

Суд зауважує, що підпункт 4 пункту 14 Положення № 120 не заперечує і не обмежує саме право на звернення, гарантоване статтею 36 Закону № 5076-VI, а визначає вимоги до оформлення та комплектності такого звернення.

Право на звернення не означає відсутності будь-яких установлених законом чи іншими нормативними актами вимог до форми та змісту такого звернення. У спірних правовідносинах спеціальним нормативним регулюванням є Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та прийняте на його виконання Положення № 120, яке регламентує порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

При цьому Закон № 5076-VI прямо передбачає, що дисциплінарне провадження є процедурою розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відтак, законодавець пов`язує реалізацію права на дисциплінарне звернення не лише з фактом подання скарги, а й із дотриманням установленої процедури її подання та розгляду.

Положення № 120 конкретизує порядок реалізації передбаченого статтею 36 Закону № 5076-VI права на звернення. Зміст підпункту 4 пункту 14 Положення № 120 не суперечить праву особи на звернення, а визначає елементи належного документального оформлення такого звернення. Предметом вказаної норми є виключно процедурні вимоги до належного оформлення скарги, необхідні для забезпечення її подальшого розгляду.

При цьому вимога щодо надання копії скарги для вручення адвокату, за винятком випадку, коли заява (скарга) подається електронною поштою, пов`язана із засадами змагальності дисциплінарного провадження, оскільки забезпечує можливість адвокату знати зміст висунутих щодо нього претензій та належним чином реалізувати свої процесуальні права під час дисциплінарного провадження. Також розгляд дисциплінарної скарги передбачає необхідність обробки органами адвокатського самоврядування персональних даних заявника та інших осіб, зазначених у скарзі, у межах здійснення відповідної процедури, тому встановлення Положенням № 120 вимоги про надання письмової згоди на обробку персональних даних є логічним і не суперечить нормам Закону № 5076-VI.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 скористався передбаченим частиною 1 статті 36 Закону № 5076-VI правом на звернення та 29.09.2025 подав скаргу щодо поведінки адвоката Тугая І.М.

Водночас, як зазначено вище по тексту судового рішення, така скарга була подана у письмовій формі та не містила письмової згоди на обробку персональних даних, а також до неї не було додано копії скарги для вручення адвокату. При цьому передбачений підпунктом 4 пункту 14 пункту 14 Положення № 120 виняток для скарги, поданої електронною поштою, у цьому випадку відсутній.

Таким чином, доводи позивача про те, що підпункт 4 пункту 14 Положення № 120 суперечить статті 40 Конституції України, статті 36 Закону № 5076-VI та Закону України "Про звернення громадян", а тому не повинні були застосовуватись відповідачем, є безпідставними.

В спірному випадку позивач не позбавлений був можливості звернутися повторно із скаргою, належним чином оформивши скаргу відповідно до встановлених вимог.

Оскільки ОСОБА_1 не дотримався вимог пункту 14 Положення № 120, зокрема не надав письмової згоди на обробку персональних даних та копії скарги для вручення адвокату, відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до встановленого порядку, а повернення скарги, оформлене листом від 17.10.2025 № 196, є правомірним та обґрунтованим.

Щодо тверджень позивача про порушення приписів Закону України "Про адміністративну процедуру", то такі не заслуговують на увагу з огляду на те, що, як визначено частиною 2 статті 3 Закону №5076-VI, відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Отже, дія Закону України "Про адміністративну процедуру" поширюється лише на окремі аспекти діяльності органів адвокатського самоврядування, пов`язані з прийняттям та виконанням адміністративних актів.

Проте у спірному випадку Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області повернула без розгляду скаргу на дії на члена КДКА Івано-Франківської області адвоката Тугая І.М., що не є адміністративним актом у розумінні Закону України "Про адміністративну процедуру".

Також суд враховує, що порядок прийняття рішень щодо розгляду скарг на дії адвокатів врегульований спеціальним законодавством, а саме Законом №5076-VI та Положенням №120. При цьому, за визначенням частини 2 статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру" дія цього Закону не поширюється на відносини, що врегульовані іншими законами, які встановлюють спеціальний порядок розгляду справ.

Таким чином, судом не встановлено наявності допущених відповідачем порушень порядку та процедури розгляду скарги позивача на адвоката Тугая І.М.

Що стосується доводів позивача про відсутність повноважень і компетенції відповідача з 2022 року, позаяк Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури забороняється діяти більше двох строків без перевиборів кожні п`ять років, суд враховує наступне.

Члени органів адвокатського самоврядування можуть бути обрані лише конференцією адвокатів регіону відповідно до положень статті 47 Закону, а голова та заступники Голови ВКДКА з`їздом адвокатів України (ч.7 ст.54 Закону). Конференція адвокатів регіону є вищим регіональним органом адвокатського самоврядування, що скликається не рідше одного разу на рік з метою, серед іншого, розгляду та затвердження звіту ради адвокатів регіону, кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури регіону, висновків ревізійної комісії адвокатів регіону, висновків представників адвокатів регіону у складі Ради адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів та КДКА регіону, прийняття інших рішень відповідно до Закону.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", якою заборонено проведення в умовах воєнного стану виборів та референдумів, страйків, масових зібрань та акцій.

Рішенням Ради адвокатів України № 69 від 21.09.2020 "Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування", яке є чинним, роз`яснено, що задля недопущення інституційного дисконтинуїтету в адвокатурі, доцільним та обґрунтованим є застосування принципу інституційного континуїтету Національної асоціації адвокатів України та відповідних організаційних форм адвокатського самоврядування. Застосування континуїтету потрібне для того, щоб забезпечити безперервну роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів, рад адвокатів регіонів, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та інших вищих органів адвокатського самоврядування задля вирішення питань безперервного допуску до професії та дисциплінарної відповідальності адвокатів, функціонування Єдиного реєстру адвокатів України, видачі витягів з Єдиного реєстру адвокатів України, ордерів, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів, належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності тощо.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням аналогії Закону України "Про правовий режим воєнного стану" з питань неприпустимості припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану, а також продовження строку повноважень під час дії воєнного стану до вступу на посаду іншої особи, обраної після припинення або скасування воєнного стану, застосування відповідачем принципу інституційного континуїтету під час дії воєнного стану є обґрунтованим та цілком виправданим, оскільки зберігає існування адвокатури, яка має виконувати функцію сприяння правосуддю шляхом здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також забезпечує право фізичних і юридичних осіб на розгляд їх скарг щодо неналежної поведінки адвокатів, яка може мати наслідком їх дисциплінарну відповідальність.

Крім того, у публічно-правового спору про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень існують особливості предмета і суб`єктного складу. Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень.

Позивач не є суб`єктом владних повноважень, а отже, не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю звертатися до суду з окремою позовною вимогою щодо визнання наявності чи відсутності повноважень у відповідача.

З урахуванням зазначене вище по тексту судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання відсутності повноважень (компетенції) відповідача з 2022 року.

Моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт заподіяння ОСОБА_1 моральних чи фізичних страждань або інших немайнових втрат саме внаслідок дій відповідача. Позивачем не надано документального підтвердження наявності у нього моральної шкоди, її характеру, обсягу, тривалості чи інших обставин, які б свідчили про реальне погіршення його психоемоційного або фізичного стану.

Так само позивачем не наведено належного обґрунтування визначеного ним розміру моральної шкоди у сумі 35 000 євро та не подано доказів, які б давали можливість суду встановити, яким чином саме зазначена сума відповідає характеру, обсягу та наслідкам заявлених немайнових втрат.

Крім того, як встановлено судом, дії відповідача щодо повернення скарги позивача були вчинені правомірно, а тому відсутня і така необхідна передумова для відшкодування моральної шкоди, як неправомірність поведінки відповідача.

Таким чином, позивачем не доведено сукупності обставин, необхідних для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування моральної шкоди, а саме факту її заподіяння, протиправності поведінки відповідача та причинного зв`язку між такою поведінкою і заявленими немайновими втратами.

За таких обставин позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 35 000 євро є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Інші доводи учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ),

відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Тернопільської області (код ЄДРПОУ 25693808, вул. Острозького,10, м. Тернопіль, 46025).

Суддя Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 08.09.2026.