Рішення № 139557378, 08.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 вересня 2026 року Справа № 280/6098/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, адреса для листування: 28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, проси. Соборний, 126А. код ЄДРПОУ 13486010), до Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. БАСТІОННА, буд. 9, код ЄДРПОУ 00035323), до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (провул. Феодосія Макаревського, 1а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1), Пенсійного фонду України (далі - відповідач 2), Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (далі - відповідач 3), Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 4), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2026 № 083950016092 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії по інвалідності;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності за другою групою інвалідності з 01.04.2025 та виплатити заборгованість з пенсії, що утворилася за період з 01.04.2025 по день фактичного поновлення її виплати;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повернути ОСОБА_1 кошти у розмірі 52 842 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот сорок дві) грн 03 коп., які були стягнуті з його рахунку та перераховані на рахунок зазначеного органу на підставі листа про повернення надміру виплачених сум пенсії за період з 01.01.2023 по 31.03.2025;

зобов`язати Пенсійний фонд України внести до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відомості про ОСОБА_1 як одержувача пенсії по інвалідності за другою групою інвалідності, встановленою безстроково;

зобов`язати Державну установу Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України забезпечити внесення (відновлення) в електронній системі охорони здоров`я та Централізованому банку даних з проблем інвалідності відомостей про ОСОБА_1 як особу, якій відповідно до довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №159099 від 23.01.2023 безстроково встановлено другу групу інвалідності.

Позов обґрунтовано тим, що рішення Центру оцінювання функціонального стану особи, яке стало підставою для припинення пенсійної виплати, скасоване судовим рішенням, що набрало законної сили. На думку позивача, відсутність оновленого міжвідомчого повідомлення не дає пенсійному органу права надалі враховувати скасований індивідуальний акт, а Державна установа Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України зобов`язана усунути його наслідки в інформаційних системах.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачам запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проти задоволення позовних вимог заперечило з підстав викладених у відзиві, який надійшов до суду 01.07.2026. В обґрунтування відзиву зазначено, що в електронній пенсійній справі відсутні відомості уповноваженого органу про відновлення позивачу групи інвалідності, а рішення у справі № 280/9514/25 не покладає обов`язків на органи Пенсійного фонду України. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

07.07.2026 до суду від Пенсійного фонду України також надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відомості про інвалідність надходять до Реєстру застрахованих осіб автоматизовано внаслідок електронної інформаційної взаємодії з Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, а відомості про пенсійний статус формуються з електронної пенсійної справи. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" просив відмовити у задоволенні вимоги у відзиві, який надійшо до суду 03.07.2026. Вказано, що постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» не передбачає обов`язку та технічної можливості вчинити дії саме у сформульований позивачем спосіб. Просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заперечило проти позову, у відзиві від 27.07.2026, та зазначило, що За результатами розгляду наданих документів та матеріалів електронної пенсійної справи гр. ОСОБА_1 встановлено, що згідно із витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 27.01.2025 № ЦО 1651/35, виданому Центром оцінювання функціонального стану особи, групу інвалідності заявника не встановлено з 23.01.2023. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі № 280/9514/25 скасовано Рішення Державної установи «Український державний науково дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 27.01.2025 за № ЦО-1651/35, про те в рішенні суду на органи Пенсійного фонду України жодних зобов`язань не покладено. Інформація від Державної установи «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» про скасування Рішення від 27.01.2025 за № ЦО-1651/35 до територіальних органів Пенсійного фонду України не надходила. За період виплати пенсії з 01.01.2023 по 31.03.2025 у позивача виникла переплата пенсії у сумі 245079,07 грн., в зв`язку з невизнанням позивача особою з інвалідністю на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та подовженням виплати у зв`язку з воєнним станом. До відділення ПАТ КБ «Приватбанк» направлявся лист для повернення коштів у сумі 245079,07 грн. За період з 01.01.2023 - 31.03.2025 проте, банком було перераховано лише наявний залишок в сумі 52842,03 грн. Таким чином переплата пенсії, яка підлягає поверненню становить 192237,04 грн. Враховуючи усе наведене вище вважає, що відповідач 4, відмовляючи позивачу, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо.

У додаткових поясненнях, які надійшли до суду 28.07.2026, позивач послався на пункт 10 Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи», та на пункти 54, 55 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, вважаючи, що ці норми покладають на Центр оцінювання функціонального стану особи обов`язок передати відомості до органів Пенсійного фонду України.

З урахуванням приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 159099 від 23 січня 2023 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності внаслідок загального захворювання безстроково. Після звернення 25 січня 2023 року йому призначено пенсію по інвалідності з 23 січня 2023 року. Пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 видане 22 лютого 2023 року зі строком дії довічно.

Рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО-1651/35 від 27 січня 2025 року, прийнятим за результатами перевірки обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії, позивача не визнано особою з інвалідністю з 23 січня 2023 року.

На підставі цього рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області припинило виплату пенсії з 01 квітня 2025 року та визначило переплату за період з 01 січня 2023 року до 31 березня 2025 року в сумі 245 079,07 грн. За даними відзиву цього відповідача, банком повернуто 52 842,03 грн, залишок переплати становить 192 237,04 грн.

Рішення про визначення переплати та дії щодо її стягнення позивач у цій справі не оскаржує.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі №280/9514/25 визнано протиправним та скасовано рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО-1651/35 від 27.01.2025 щодо ОСОБА_1 . Зазначене судове рішення набрало законної сили 05.02.2026.

Зі змісту пзовної заяви вбачається, що 03 квітня та 28 травня 2026 року представник позивача надіслав Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» адвокатські запити про надання інформації щодо виконання судового рішення у справі № 280/9514/25.

Листом від 29 травня 2026 року відповідач 3 повідомив, що резолютивна частина судового рішення не покладає на нього обов`язку вчинити конкретні дії.

02 квітня 2026 року позивач звернувся із заявою про поновлення (продовження) виплати пенсії по інвалідності. До заяви, серед іншого, долучено засвідчену копію рішення суду у справі № 280/9514/25 з відміткою про набрання законної сили.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке рішенням від 13 травня 2026 року № 083950016092 відмовлено в поновленні виплати.

Підставою відмови визначено наявність в електронній пенсійній справі витягу з рішення № ЦО-1651/35 про невстановлення інвалідності та відсутність повідомлення уповноваженої установи про відновлення групи інвалідності. Водночас у самому рішенні пенсійний орган відобразив факт скасування рішення № ЦО-1651/35 судом, але виходив із того, що у справі № 280/9514/25 на Пенсійний фонд України не покладено обов`язків і суд окремо не вирішив питання чинності довідки серії 12 ААГ № 159099.

Матеріали справи не містять доказів, що до прийняття рішення від 13 травня 2026 року відповідач 1 звертався до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, суб`єктів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери або держателів відповідних інформаційних ресурсів для перевірки відомостей та усунення суперечності між скасованим рішенням № ЦО-1651/35, первинною довідкою про безстрокову інвалідність і поточним записом електронної пенсійної справи. Рішення також не визначає конкретного документа, якого бракує та який позивач повинен подати.

Так, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду за їх захистом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, частиною другою статті 14 та частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, усіх органів державної влади, підприємств, установ, організацій, посадових і службових осіб та підлягає виконанню на всій території України.

У постанові від 04 червня 2024 року у справі № 240/27690/23 Верховний Суд зазначив, що скасування індивідуального акта є самостійним і вичерпним способом захисту: протиправний акт не породжує юридичних наслідків з моменту його прийняття, а попереднє правове становище відновлюється без необхідності прийняття суб`єктом владних повноважень додаткового акта про скасування.

Отже, відсутність у резолютивній частині рішення у справі № 280/9514/25 окремого припису органам Пенсійного фонду України не дозволяє їм надалі використовувати рішення № ЦО-1651/35 як чинну юридичну підставу для висновку про відсутність у позивача інвалідності. Разом із тим судове рішення про скасування акта не є новим медичним рішенням, не підміняє компетентний орган оцінювання та саме по собі не визначає технічний спосіб зміни кожного запису в усіх державних інформаційних ресурсах.

У постанові від 18 березня 2026 року у справі №360/660/25 Верховний Суд виходив із похідного характеру рішення про припинення пенсії по інвалідності від рішення уповноваженого органу про невизнання особи особою з інвалідністю. У тій справі похідні вимоги не були задоволені через чинність основного медичного рішення. У справі, що розглядається, основний акт № ЦО-1651/35 скасовано, а тому він не може зберігати визначальний вплив на похідне пенсійне питання.

Відносини щодо призначення і виплати пенсії по інвалідності регулює Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За статтями 30, 31, 34 і 35 цього Закону право на пенсію пов`язане з установленням інвалідності уповноваженим органом та наявністю необхідного страхового стажу; група, причина й строк інвалідності визначаються не органом Пенсійного фонду України, а компетентним органом оцінювання. Частина друга статті 49 Закону № 1058-IV передбачає поновлення виплати пенсії рішенням територіального органу Пенсійного фонду України протягом десяти днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Пунктами 2.8, 2.28, 4.2, 4.3 і 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, передбачено розгляд заяви за документами пенсійної справи, одержання відомостей із державних електронних інформаційних ресурсів у порядку електронної взаємодії або шляхом запитів до їх власників, перевірку документів, витребування потрібних відомостей та всебічний, повний і об`єктивний розгляд матеріалів.

Статті 4 та 16 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» закріплюють принцип офіційності: адміністративний орган зобов`язаний установити обставини, що мають значення для вирішення справи, і за потреби самостійно зібрати документи та інші докази, не перекладаючи безпідставно цей обов`язок на особу.

Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2025 року у справі № 420/13975/24 наголосив, що пенсійний орган не може залишатися пасивним за наявності неповних або суперечливих відомостей, а повинен офіційно з`ясувати обставини, запропонувати подати конкретні документи та/або витребувати їх у компетентних суб`єктів. Якщо необхідні перевірка та оцінка документів адміністративним органом не проведені, суд не підміняє його, а зобов`язує повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки суду.

Відповідач 1 був обізаний про набрання законної сили рішенням у справі № 280/9514/25, однак фактично залишив скасований акт № ЦО-1651/35 визначальним записом електронної пенсійної справи.

Він не перевірив, чи існує інший чинний акт про припинення безстрокової інвалідності, не надав правової оцінки первинній довідці серії 12 ААГ № 159099 після скасування рішення Центру оцінювання функціонального стану особи, не витребував відомостей у суб`єктів інформаційної взаємодії та не назвав позивачу конкретного відсутнього документа.

Саме лише ненадходження автоматизованого повідомлення не звільняло відповідача 1 від обов`язку офіційно з`ясувати причину невідповідності, оскільки пункт 2.28 Порядку № 22-1 допускає отримання відомостей не тільки автоматично, а й шляхом запиту до власників відповідних ресурсів.

Тому рішення від 13 травня 2026 року № 083950016092 не відповідає критеріям обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, установленим частиною другою статті 2 КАС України, і підлягає скасуванню.

Щодо інформаційної взаємодії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» та Пенсійного фонду України. суд вважає за неохідне вказати наступне.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року № 2022 «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до підпунктів 4, 9 і 10 пункту 10 Положення про цей Центр оцінювання функціонального стану особи він бере участь в інформаційній взаємодії, за наявності технічної можливості надсилає відомості про результати оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», а в передбачених випадках у триденний строк надсилає територіальному органу Пенсійного фонду України витяг із рішення, сформований в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.

Пункти 54 і 55 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», передбачають передачу результатів оцінювання та даних, на підставі яких формується витяг із рішення, до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери через систему «Трембіта».

За відсутності технічної можливості такий витяг у визначений строк надсилається відповідному територіальному органу Пенсійного фонду України. Згідно з пунктом 69 цього Порядку після прийняття Центром оцінювання функціонального стану особи рішення за результатами оскарження він забезпечує його надсилання визначеним у пунктах 55, 56 Порядку суб`єктам.

Стаття 35 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також установлює прямий резервний канал взаємодії: до запровадження електронної інформаційної взаємодії між відповідними інформаційно-комунікаційними системами експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи зобов`язані повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду України про результати оцінювання в частині встановлення інвалідності у визначеному законодавством порядку.

Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 404, відносить Пенсійний фонд України та його територіальні органи до суб`єктів цієї системи, а Централізований банк даних з проблем інвалідності - до її функціональних підсистем. Пункт 27 цього Положення передбачає інформаційну взаємодію, зокрема, з електронною системою щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. Станом на час судового розгляду таку архітектуру додатково врегульовує Закон України від 18 вересня 2025 року № 4607-IX «Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери», який набрав чинності 27 травня 2026 року; до спірного рішення від 13 травня 2026 року цей Закон не застосовується ретроспективно.

Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 121, визначає цей банк функціональною підсистемою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, у якій обліковуються відомості про групу, причину, дату встановлення та строк інвалідності. Власником банку є держава в особі уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики, а адміністратором - визначене цим органом державне підприємство. Інститут не є власником або адміністратором Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562, передбачає надходження та оброблення відомостей шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Як підтвердив Пенсійний фонд України у відзиві, відомості про інвалідність надходять до Реєстру застрахованих осіб у процесі взаємодії з Єдиною інформаційною системою соціальної сфери.

Отже, нормативний зв`язок між Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», який виконує функції Центру оцінювання функціонального стану особи, та органами Пенсійного фонду України існує. Він реалізується не шляхом довільного прямого редагування Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» реєстру Пенсійного фонду чи Централізованого банку даних з проблем інвалідності, а послідовним обміном: формування належного рішення або витягу в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; передача відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери або, за відсутності технічної можливості, територіальному органу Пенсійного фонду України; подальше автоматизоване відображення даних у відповідних підсистемах та Реєстрі застрахованих осіб.

Додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 розмежовано електронну систему охорони здоров`я та спеціальну електронну систему щодо оцінювання повсякденного функціонування особи. Власником спеціальної системи є держава в особі Міністерства охорони здоров`я України, її адміністратором державне підприємство, визначене цим Міністерством. Інститут і члени експертних команд є користувачами системи та можуть створювати або змінювати відомості лише в межах наданих ролей і повноважень.

Позовна вимога сформульована як зобов`язання Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України «забезпечити внесення (відновлення)» відомостей одночасно в електронній системі охорони здоров`я та Централізованому банку даних з проблем інвалідності. Однак перша з названих систем не є визначеною Постановою № 1338 системою формування результатів оцінювання, а щодо другої Державна установа Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України не є ані власником, ані адміністратором і не наділений повноваженням безпосереднього ручного внесення запису.

Передавальний обов`язок Центру оцінювання функціонального стану особи за пунктами 54, 55, 69 Порядку № 1338 стосується належно сформованого результату оцінювання, рішення за результатами оскарження або витягу з такого рішення. Скасування судом рішення № ЦО-1651/35 усунуло його юридичні наслідки, але не є новим результатом медичного оцінювання та не створює нового витягу Центру оцінювання функціонального стану особи. Норми, на які посилаються сторони, не встановлюють окремого механізму, за яким Державна установа Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України після судового скасування рішення Центру оцінювання функціонального стану особи повинен власноруч відтворити в Централізованому банку історичні дані довідки медико-соціальної експертної комісії 2023 року.

Крім того, як свідчить зміст озовної заяви, адвокатські запити від 03 квітня та 28 травня 2026 року були спрямовані на одержання інформації про виконання рішення суду.

Вони не містили чітко визначеної заяви про виправлення певного запису в системі, формування конкретного електронного документа або передання конкретних відомостей у порядку, установленому постановою № 1338 та наказом № 2022. Відповідь Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України від 29 травня 2026 року тому не може бути ототожнена з рішенням за результатами розгляду належно поданої адміністративної заяви про коригування первинного інформаційного ресурсу.

За таких обставин суд не встановив протиправної відмови Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України від учинення конкретної дії, яка належить до його повноважень, і не може зобов`язати його редагувати інформаційні ресурси, власником або адміністратором яких він не є.

Обраний у цій частині спосіб захисту не відповідає компетенції відповідача 3 та нормативній послідовності інформаційного обміну, тому вимога до Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України задоволенню не підлягає.

Цей висновок не заперечує обов`язку Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України як установи, на яку покладено функції Центру, розглянути в установленому порядку належно сформульоване звернення щодо стану конкретного запису в електронній системі оцінювання, його відповідності судовому рішенню та, за наявності передбачених законом підстав і сформованого документа, забезпечити передачу відомостей за пунктами 54, 55, 69 Порядку № 1338. Правомірність майбутнього рішення, дії чи бездіяльності за таким зверненням не є предметом цієї справи.

Пункт 2 частини другої та частина четверта статті 245 КАС України дозволяють суду скасувати протиправний індивідуальний акт і зобов`язати суб`єкта владних повноважень вирішити питання з урахуванням правової оцінки суду. Зобов`язання прийняти рішення на користь позивача допустиме лише тоді, коли виконано всі визначені законом умови і прийняття рішення не потребує додаткової перевірки, оцінки документів або реалізації адміністративної компетенції.

Для безпосереднього поновлення та визначення розміру виплати в цій справі необхідно узгодити відомості електронної пенсійної справи з чинними першоджерелами, перевірити відсутність іншого чинного рішення про припинення інвалідності, визначити період і розмір належних сум та врахувати повернення банком 52 842,03 грн і рішення щодо переплати. Відповідач-1 цих питань по суті не вирішив, а суд не має підміняти орган, уповноважений на ведення пенсійної справи та проведення розрахунку.

Тому ефективним і співмірним способом захисту є скасування рішення від 13 травня 2026 року № 083950016092 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 02 квітня 2026 року.

Під час повторного розгляду цей орган повинен виходити з того, що рішення № ЦО-1651/35 не є чинною правовою підставою; оцінити довідку серії 12 ААГ № 159099 та всі матеріали пенсійної справи; з власної ініціативи витребувати у компетентних суб`єктів дані, необхідні для усунення суперечностей; установити всі обставини, передбачені Законом № 1058-IV; прийняти мотивоване рішення у визначений законом строк. Вимога про безпосереднє поновлення виплати та виплату заборгованості у заявленому вигляді є передчасною.

Щодо позовних вимог звернених до Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, суд зазначає.

Матеріали справи не підтверджують, що Пенсійний фонд України як центральний орган приймав стосовно позивача окреме індивідуальне рішення про виключення або відмову в коригуванні запису в Реєстрі застрахованих осіб. За Положенням № 10-1 дані про пенсійний статус та інвалідність формуються з електронної пенсійної справи й надходять у межах автоматизованої інформаційної взаємодії. Результат повторного розгляду заяви територіальним органом та належне оновлення пенсійної справи є передумовами для відображення відповідних відомостей у Реєстрі. Тому безпосередня вимога до Пенсійного фонду України є передчасною і задоволенню не підлягає.

Так само, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не приймало оскарженого рішення від 13 травня 2026 року. Обставини припинення ним пенсійної виплати та визначення переплати становлять фактичний контекст спору, однак рішення про переплату не оскаржив. Підстав виходити за межі позовних вимог щодо відповідача 4 суд не встановив, тому в задоволенні позову до нього слід відмовити.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», такі витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, адреса для листування: 28008, Кіровоградська область, м. Олександрія, проси. Соборний, 126А. код ЄДРПОУ 13486010), до Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. БАСТІОННА, буд. 9, код ЄДРПОУ 00035323), до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (провул. Феодосія Макаревського, 1а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673), до Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 травня 2026 року № 083950016092 про відмову ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії по інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 квітня 2026 року про поновлення (продовження) виплати пенсії по інвалідності та прийняти мотивоване рішення відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08.09.2026.

Суддя А.В. Сіпака