Рішення № 139557248, 08.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 вересня 2026 року Справа № 280/5251/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області в особі Дніпровського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Металургів. 25, ЄДРПОУ: 37834773) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області в особі Дніпровського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області в особі Дніпровського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, оформленої Листом від 13 березня 2026 року за вих. № Л-1/6/2313-26/2313/63-26, щодо оформлення видачі ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області в особі Дніпровського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області оформити та видати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, у зв`язку із втратою раніше виданого паспорту. Проте, відповідач безпідставно відмовив у видачі паспорта у формі книжечки у зв`язку із тим, що паспорт у формі ID картки йому уже видавався раніше. Позивач вважає, що таким чином відповідач грубо та безпідставно порушує законні права та інтереси дитини, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою судді від 03 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/52521/26, розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання та витребувано у відповідача докази по справі. Також вказаною ухвалою судді від відповідача витребувано докази по справі.

У наданому Управлінням Державної міграційної служби України в Запорізькій області відзиві на позов, сторона відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що позивачу за його особистою заявою вже видавався паспорт паспорт у формі ID картки, що унеможливлює видачу його сину паспорта у формі книжечки згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

У період з 03 серпня 2026 року по 02 вересня 2026 року суддя Татаринов Д.В. перебував у щорічній оплачуваній відпустці.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

28 січня 2016 року ОСОБА_1 особисто звернувся для внесення інформації до Реєстру з метою оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки.

На підставі заяви-анкети оформлено ID картку № НОМЕР_2 строком дії до 02 березня 2026 року, присвоєно УНЗР 2000011403739.

28 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського відділу у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області із заявою про видачу йому паспорта громадянина у формі книжечки у зв`язку втратою ID карти № НОМЕР_2 виданої 02 берзня 2016 року, строком дії 02 берзеня 2026 року.

Листом Дніпровського відділу у м. Запоріжжі УДМС у Запорізькій області від 13 березня 2026 року № Л-1/6/2313/63-26 позивачу відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, з огляду на те, що паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій, та оформлення паспорта відповідно до Положення №2503-ХІІ, є виключенням, та до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України, паспорт оформляється особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, у зв`язку із ненаданням особою згоди на обробку персональних даних. Враховуючи, що ОСОБА_1 28 січня 2016 року особисто звертався за оформленням паспорта громадянина України у формі карти, внаслідок чого за допомогою Єдиного державного демографічного реєстру (далі Реєстр) оформлено паспорт громадянина України у формі ID картки № НОМЕР_2 строком дії до 02 березня 2026 року, присвоєно УНЗР 2000011403739, що унеможливлює видачу заявнику паспорта у формі книжечки.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

У відповідності до пунктів 1, 2 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2014 року № 360 (далі Положення), Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. ДМС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

ДМС, відповідно до покладених на неї завдань, визначених пункту 4 Положення, зокрема, надає адміністративні послуги відповідно до закону. ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні (пункт 7 Положення).

На день виникнення спірних правовідносин, а саме 28 лютого 2026 року (звернення із заявою щодо наміру оформити паспорт книжечку у зв`язку із втратою паспорта громадянина України у формі ID картки) надання послуги по оформленню та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки врегульовано Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим Постановою Верховної Ради України "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон" від 26 червня 1992 року № 2503-XII (далі Положення № 2503-ХІІ), Законом України "Про громадянство України" від 18 січня 2001 року № 2235-III, Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302), Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито" зі змінами), наказом МВС України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06 червня 2019 року № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591 (далі-Тимчасовий порядок № 456).

Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI ) визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

В розумінні частини першої статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, гарантованих Конституцією України із забезпеченням дотримання свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі.

Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів.

Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до частин 1-2 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина четверта вказаної статті Закону № 5492-VI регламентує, що паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Водночас, за змістом пункту 3 Положення № 2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 13 Положення № 2503-XII для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. Громадянин повинен надійно зберігати паспорт.

Про втрату паспорта громадянин зобов`язаний терміново повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, який видає тимчасове посвідчення, що підтверджує його особу.

Форма тимчасового посвідчення та порядок його видачі встановлюються Міністерством внутрішніх справ України (пункту 19 Положення № 2503-XII).

Водночас, пунктом 16 Положення № 2503-XII визначено, що обмін паспорта провадиться у разі: зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Пунктом 5 Порядку № 302 визначено, що у разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт.

Пункт 6 Порядку № 302 визначає, що обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання; 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).

Підпункт 1 пункту 7 Порядку № 302 визначає, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства Поліграфічний комбінат Україна по виготовленню цінних паперів (далі Центр).

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку № 302 внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС. Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі).

Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним (стаття 10 Закону № 5492-VI).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача з вимогою про оформлення та видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ, позивачу у встановленому порядку оформлено паспорт громадянина України у формі ID-картки № НОМЕР_2 строком дії до 02 березня 2026 року.

Позивачу присвоєно унікальний номер запису 2000011403739.

Таким чином, безпідставним є покликання позивача на його небажання присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, як на правомірну підставу відмови в отриманні паспорта у вигляді ID-картки, оскільки даний номер є незмінним та вже присвоєний при оформленні позивачеві паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Отже, використання позивачем паспорта громадянина України у формі ID-картки, при виготовленні якого позивач надав згоду на обробку персональних даних з присвоєнням унікального номеру запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта громадянина України у вигляді картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне і сімейне життя.

Вказаний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2025 року по справі № 440/3168/23.

Отже, у відповідача відповідно до Порядку № 302 відсутні правові підстави оформлення Позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.

Пунктом 104 Порядку № 302 визначено, що про втрату або викрадення паспорта на території України особа/її законний представник зобов`язані негайно повідомити найближчому територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, а в разі викрадення - також органу Національної поліції.

Про втрату або викрадення за кордоном паспорта особа/її законний представник зобов`язані повідомити компетентним органам іноземної держави та найближчій закордонній дипломатичній установі.

Суд також зазначає, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 в даному випадку застосуванню не підлягають, оскільки у вказаній адміністративній справі спірні правовідносини виникли у зв`язку з бажанням позивача отримати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, коли попередньо він вже дав згоду на отримання паспорта у формі ID-картки, і такий паспорт оформлений відповідачем; у спірному випадку йдеться про обмін паспорта замість втраченого у формі ID-картки, а не про оформлення та видачу паспорта відповідно до Тимчасового порядку.

За приписами статті 19 Конституції України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваної відмови в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області в особі Дніпровського відділу у місті Запоріжжі Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Металургів. 25, ЄДРПОУ: 37834773) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюєється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 08 версеня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов