Ухвала суду № 139557210, 08.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

08 вересня 2026 року Справа № 333/8150/26 ЗП/280/79/26 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до начальника Комунарського районного відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Бєлік Олени Адольфівни

про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до начальника Комунарського районного відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Бєлік Олени Адольфівни (далі відповідач), в якому позивач просить зобов`язати відповідача оформити йому паспорт на російській мові, повернути сплачені ним кошти на оформлення паспорту та відшкодувати моральну шкоду.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.08.2026 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Комунарського районного відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Бєлік Олени Адольфівни про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Також частини п`ятої статті 10, пункту 4 частини першої статті 92 Конституції України регламентовано, що застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року №2704-VIII єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у частині шостій статті 13 цього Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

При цьому за змістом статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до ст. 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

За змістом положень ст. 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, однак процесуальні документи оформляються та подаються до суду лише державною мовою.

З огляду на зазначене, як позовна заява, так і будь-які інші процесуальні документи повинні бути викладені державною (українською) мовою.

Така правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі 826/10114/17, від 01 липня 2019 року у справі 243/10706/18, від 22 липня 2019 року у справі 826/19159/16, від 30 липня 2024 року у справі №320/17575/23.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що подана до суду позовна заява з використанням російської мови є такою, що оформлена неналежно та з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що у разі, якщо позивач не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу» гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що вимоги стосовно зазначення інформації щодо особи позивача не виконано в повному обсязі, оскільки всупереч вимог статті 160 КАС у позові не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.

Крім цього, у позовні заяві відсутні відомості щодо найменування відповідача, його місцезнаходження, поштового індексу та інші реквізити, якщо вони відомі позивачу.

Окрім того, згідно п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, у позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, в порядку усунення вищезазначених недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду позовну заяву викладену українською мовою, із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, відомостей щодо найменування відповідача, його місцезнаходження, поштового індексу та інші відомих позивачу реквізитів; власного письмового підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Щодо сплати судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік було встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем не надано підтвердження сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору з доказами неможливості його сплатити суду не надано.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Також, відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ч.ч.2,4,5 статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Отже, в порядку усунення цього недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду належним чином завірені копії документів, що додані до позову в належній якості (для суду та відповідача у справі).

Щодо строку звернення з позовною заявою суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Отже, виходячи з положень статей 122 і 123 КАС України, суд повинен перевірити дотримання позивачем строку звернення до суду, чітко встановивши час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав, свобод чи інтересів, а в разі пропуску строку - дати оцінку поважності причин його пропуску та в залежності від з`ясованого відкрити провадження у справі або повернути позовну заяву (на стадії до відкриття провадження) чи залишити її без розгляду (на стадії після відкриття провадження).

Так, позивачем отримано паспорт, в якому відомості зазначені української мовою. Однак, позивач вважає, що відомості мають бути зазначені російською мовою, тому просить суд зобов`язати відповідача видати паспорт на російській мові.

Відтак строк, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів слід рахувати з моменту отримання паспорту.

В свою чергу, позовна заява та додані до неї матеріали не містять відомостей та доказів, які б давали змогу встановити момент, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.

Оскільки неможливо встановити дату, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, вказаний недолік позовної заяви має бути усунуто шляхом подання до суду відомостей щодо дати фактичного отримання паспорту. У тому випадку коли такий строк перевищує шість місяців, позивач має надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.

Отже, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог пункту 3 частини 5 статті 160, частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:

- позовної заяви викладеною українською мовою, із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; відомостей щодо найменування відповідача, його місцезнаходження, поштового індексу та інших відомих позивачу реквізитів; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (для суду та відповідача у справі);

- платіжного документу на підтвердження сплати 1331,00 грн. судового збору за реквізитами: р/р UA538999980313131206084008512 (IBAN), отримувач коштів ГУК у Зап. обл/м. Зап. Дніпров./ 22030101, «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» , банк Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37941997;

- належним чином завірені копії документів, що додані до позову в належній якості (для суду та відповідача у справі);

- подання до суду відомостей щодо дати фактичного отримання паспорту. У тому випадку коли такий строк перевищує шість місяців, позивач має надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Комунарського районного відділу у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області Бєлік Олени Адольфівни про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- позовної заяви викладеною українською мовою, із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача та відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; відомостей щодо найменування відповідача, його місцезнаходження, поштового індексу та інших відомих позивачу реквізитів; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (для суду та відповідача у справі);

- платіжного документу на підтвердження сплати 1331,00 грн. судового збору за реквізитами: р/р UA538999980313131206084008512 (IBAN), отримувач коштів ГУК у Зап. обл/м. Зап. Дніпров./ 22030101, «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)» , банк Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37941997;

- належним чином завірені копії документів, що додані до позову в належній якості (для суду та відповідача у справі);

- подання до суду відомостей щодо дати фактичного отримання паспорту. У тому випадку коли такий строк перевищує шість місяців, позивач має надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Л.Я. Максименко