Рішення № 139555459, 07.09.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1182/26

Провадження № 2/486/1428/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «БІЗПОЗИКА», представник позивача Докукіна Д.В., відповідач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

01 червня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА»), яке діє через свого представника Докуніну Д.В., через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 23 жовтня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Договір № 563356-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23 жовтня 2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 563356-КС-001 про надання кредиту.

23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 563356-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 20000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 .

Також, 01 листопада 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 563356-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 10000 грн.

Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 563356-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором, внаслідок чого станом на 05 травня 2026 року утворилась заборгованість у розмірі 91880 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 29000 грн, суми прострочених платежів по процентах 44330 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 15000 грн, суми прострочених платежів за комісією 3550 грн.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року витребувано докази у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, у позовній заяві зазначила про розгляд справи у її відсутність та надання згоди на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, про що постановив відповідну ухвалу.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23 жовтня 2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №563356-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (далі Договір) /а.с. 30-41/.

23 жовтня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №563356-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1964 /а.с. 20-29/.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.8 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 20000 грн, тип Кредиту кредит, строком на 24 тижні, стандартна процентна ставка за Кредитом в день 1%, фіксована, комісія за видачу кредиту (надалі - Комісія) 4000 грн, строк дії Договору до 09 квітня 2026 року.

Згідно з п. 4.2.2 договору сторонами було погоджено також графік платежів.

В паспорті споживчого кредиту /а.с. 16-19/ передбачені умови кредитування, з яким ОСОБА_1 ознайомився 23 жовтня 2025 року.

На підтвердження укладення Договору позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення цього договору, з якої вбачається, що 23 жовтня 2025 року о 17:53:16 год, клієнт використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет, клієнт ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором UA-0869 паспорт споживчого кредиту та Інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних, акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-1964 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти Договір, та надсилаються іншій стороні цього Договору) /а.с. 50/.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 01 листопада 2025 року направило ОСОБА_1 пропозицію укласти Додаткову угоду №1 (оферта) до Договору № 563356-КС-001 про надання кредиту від 23 жовтня 2025 року (Споживчий кредит. Електронна форма) /а.с.46-47/.

01 листопада 2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферти) щодо укладення Додаткової угоди №1 (оферта) до Договору № 563356-КС-001 про надання кредиту від 23 жовтня 2025 року (Споживчий кредит. Електронна форма) /а.с. 48-49/.

01 листопада 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 563356-КС-001 про надання кредиту від 23 жовтня 2025 року (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до умов якої ОСОБА_1 були надані додаткові кошти у сумі 10000 грн, комісія за надання додаткової сум кредиту 2000 грн, денна процентна ставка 0,89% /а.с.44-45/.

На підтвердження укладення Додаткової угоди №1 до Договору позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення цього договору, з якої вбачається, що 01 листопада 2025 року о 13:07:04 год, клієнт використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет, клієнт ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором UA-5432 паспорт споживчого кредиту та Інформаційне повідомлення про отримання згоди від третіх осіб на передачу та обробку їх персональних даних, акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-7427 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти Договір, та надсилаються іншій стороні цього Договору) /а.с. 51/.

З анкети клієнта від 05 травня 2025 року /а.с. 52/ вбачається номер телефону позичальника НОМЕР_2 та номер банківського рахунку НОМЕР_1 , а також підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів на суму 20000 грн та 10000 грн /а.с. 52, 53, 54/.

До позовної заяви додано правила надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА» /а.с. 54-66/.

АТ «Райффайзен Банк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 , емітована банківська карта № НОМЕР_1 , а також з виписки по рахунку вбачається, що на рахунок останнього 23 жовтня 2025 року та 01 листопада 2025 року були зараховані кошти у сумі 20000 грн та 10000 грн.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості, відповідач користувався кредитними коштами, в рахунок погашення заборгованості вніс кошти на загальну суму 8050 грн, з яких в рахунок погашення по тілу кредиту 1000 грн, в рахунок погашення по процентам 4600 грн, в рахунок погашення за комісією 2450 грн, останній раз кошти були внесені 12 січня 2026 року на суму 1000 грн, чим фактично визнав факт укладення кредитного договору, в подальшому кошти відповідачем не вносились, внаслідок чого станом на 07 травня 2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 91880 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 29000 грн, суми прострочених платежів по процентах 44330 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 15000 грн, суми прострочених платежів за комісією 3550 грн /а.с. 13-14, 15/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Отже стягненню з відповідача підлягає сума прострочених платежів по тілу кредиту.

Як було встановлено судом, згідно розрахунку заборгованості, відсотки відповідачу були фактично нараховані з 23 жовтня 2025 року по 09 квітня 2026 року, тобто в межах строку дії договору та за процентною ставкою, що відповідає умовам договору.

Тому нарахування процентів за користування наданими кредитними коштами за Договором відповідає умовам цього Договору. Недійсність зазначеного Договору в судовому порядку не визнана.

Стосовно стягнення з відповідача заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України за договором, суд приходить до наступного.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, оскільки нарахування позивачем заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України за договором в сумі 15000 грн здійснено з 21 листопада 2025 року, таке нарахування не відповідає вимогам закону.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії, суд приходить до наступного.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Такі витрати товариством визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де ним взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за видачу кредиту заборгованості в розмірі 4000 грн /а.с. 20зв./.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Умовами Договору нарахування та сплата комісії за видачу кредиту заборгованості визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання заяви з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовна заява підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 76880 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 29000 грн, суми прострочених платежів по процентах 44330 грн, суми прострочених платежів за комісією 3550 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2227,63 грн (83,67 %) /а.с. 12/.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 563356-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 23 жовтня 2025 року у розмірі 76880 (сімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят) гривень, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 29000 (двадцять дев`ять тисяч) гривень, суми прострочених платежів по процентах 44330 (сорок чотири тисячі триста тридцять) гривень, суми прострочених платежів за комісією 3550 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Відмовити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2227 (дві тисячі двісті двадцять сім) гривень 63 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ,

б-р Лесі Українки, 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова