Рішення № 139555446, 07.09.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/946/25

Провадження № 2/486/337/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач ТОВ «МІЛОАН», представник позивача Ушакевич М.П., відповідач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН»), яке діяло через представника Ушакевич М.П. через систему «Електронний суд» звернулось з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 липня 2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 укладено Договір про споживчий кредит №5198115, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 8000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок, в свою чергу, Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором про споживчий кредит №5198115 від 29 липня 2024 року, станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_2 становить 31202,56 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 7680 грн, заборгованості по відсотках - 15722,56 грн, заборгованості по комісії за видачу кредиту - 800 грн, штрафних санкцій - 7000 грн.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18 травня 2026 року справу розподілено судді Далматовій Г.А.

Ухвалою суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи у йього відсутність та надання згоди на заочний розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, про що постановив відповідну ухвалу.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 липня 2024 року було укладено договір про споживчий кредит № 5198115 (індивідуальна частина) /а.с. 31-42/. Договір підписано одноразовим ідентифікатором 750162.

Відповідно до п. 1.1 Договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. Договору у кредит (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно п. п. 1.2, 1.3, 1.6 Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 8000 грн. Кредит надається загальним строком на 340 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 29 липня 2024 року (дата надання кредиту). Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Відповідно п. 1.4 Договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 04 липня 2025 року (дата остаточного погашення заборгованості).

Пунктом 1.5.1 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту 920 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Сума комісії може складати менш ніж 11,50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб).

Згідно п. п. 1.5.2, 1.5.3 Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 30318,40 грн.

Відповідно п. 2.1 Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414943*10.

До позовної заяви додано графіки платежів /а.с. 43-44, 50-51/, заяву на отримання кредиту №5198115 /а.с. 45/, додаткові контактні дані Позичальника для взаємодії за Кредитним договором /а.с.46/, паспорт споживчого кредиту /а.с. 47-49/, довідку по заяві на кредит №5198115 /а.с. 53-54/ та довідку про кладення договору відповідно до якої ОСОБА_2 підписала договір одноразовим ідентифікатором 750162 /а.с.55/.

Відповідно до платіжної інструкції від 29 липня 2024 року вбачається, що на картковий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 за допомого LigPay 29 липня 2024 року було перераховано кредитні кошти у сумі 8000 грн відповідно до договору №5198115 /а.с. 56/.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості TOB «МІЛОАН» відповідно до договору № 5198115 вбачається, відповідач користувалась кредитними коштами та періодично погашала заборгованість на загальну суму 120 грн, останній платіж внесений 11 вересня 2024 року на суму 40 грн, в подальшому відповідач перестала вносити кошти, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованості на загальну суму 31202,56 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 7680 грн, заборгованості по відсотках - 15722,56 грн, заборгованості по комісії за видачу кредиту - 800 грн, штрафних санкцій - 7000 грн /а.с. 57-61/.

Відповідно до листа ТОВ «МІЛОАН» 21 березня 2025 року було надіслано на адресу ОСОБА_2 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості за договором №5198115 від 29 липня 2024 року /а.с. 62-63/.

Згідно наданої відповіді Центром надання адміністративних послуг м.Південноукраїнська від 11 червня 2025 року на запит суду ОСОБА_2 в картотеці ЦНАПу має прізвище ОСОБА_3 .

В силу вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказані докази свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України.

Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов`язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у товариства виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги фінансової установи. Сторони приступили до виконання своїх зобов`язань.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Позивачем доведено, що у відповідача перед ним виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7680 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно стягнення заборгованості за процентами у розмірі 15722,56 грн, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.1.3 Договору Кредит надається загальним строком на 340 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з дати надання 29 липня 2024 року.

Відповідно до п. 1.5 Договору Денна процентна ставка складає 1,15%.

Згідно п. 1.5.2 Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 511,00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, фактично відповідачу нараховано проценти за 203 дня, в період з 29 липня 2024 року по 17 лютого 2025 року, тобто в межах строку дії договору та за процентною ставкою, яка відповідає умовам договору, з якими суд погоджується.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення комісії за надання кредиту, суд приходить до наступного.

Положеннями пунктів 1-1 та 4 частини 1 статті 1 Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Такі витрати товариством визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де нею взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за надання кредиту заборгованості в розмірі 800 грн /а.с. 33/.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Умовами Договору нарахування та сплата комісії за надання кредиту визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання договору з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені банком до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, що стосується стягнення заборгованості за штрафними санкціями, суді дійшов наступного висновку.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття штрафу.

Так, штрафом (неустойкою, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 550 ЦК України, право на штраф виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Згідно з п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що штраф (неустойка, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Перзидента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася і на момент розгляду судом справи та ухваленні у ній рішення, воєнний стан в Україні, триває.

Судом встановлено, що фінансовою установою за період часу з 29 вересня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неправомірно нараховано штраф у розмірі 7000 грн та безпідставно включено дану суму у загальний розмір заборгованості.

З урахуванням вищенаведеного вимога щодо стягнення з відповідача штрафу 7000 грн задоволенню не підлягає.

Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача становить 24202,56 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 7680 грн, заборгованості по відсотках - 15722,56 грн, заборгованості по комісії за видачу кредиту - 800 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1878,81 грн (77,56%) /а.с. 28/.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7100 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з копії договору /а.с. 70-82/ про надання правничої допомоги з додатками, додаткової угоди до зазначеного договору /а.с. 88/, копії акту прийому-передачі наданих послуг /а.с. 92/, реєстру боржників №1 /а.с. 90-91/ та платіжної інструкції №15888 /а.с.93/ позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 7100 грн.

В силу ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із викладеного, оскільки суд частково задовольнив позовні вимоги позивача останній має право на відшкодування з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5506,76 грн (77,56%).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» заборгованість за договором №5198115 від 29 липня 2024 року у розмірі 24202 (двадцять чотири тисячі двісті дві) гривні 56 копійок, яка складається з заборгованості за кредитом - 7680 (сім тисяч шістсот вісімдесят) гривень, заборгованості по відсотках 15722 (п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять дві) гривні 56 копійок, заборгованості по комісії за видачу кредиту - 800 (вісімсот) гривень.

Відмовити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за штрафними санкціями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» судовий збір у розмірі 1878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) гривень 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5506 (п`ять тисяч п`ятсот шість) гривень 76 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН», місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул.Багговутівська, 17-21, ЄДРПОУ 40484607.

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г. А. Далматова