Рішення № 139554471, 07.09.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2678/26

РІШЕННЯ

іменем України

"07" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретарів судового засідання Манучарян А.С., Ракуленко Є.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10657,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 17 грудня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з відповідачкою договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5183659. Відповідно до договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 3400,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, яка в свою чергу зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 11 грудня 2025 року), а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,00% на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплачувати штраф у розмірі 75 % від суми заборгованості, починаючи з 2-го дня невиконання/неналежного виконання зобов`язань за договором.

27 січня 2026 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «Новий колектор» договір факторингу №С7-270126-1, за яким відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №5183659 від 17 грудня 2024 року.

Позичальниця свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 10657,10 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3399,95 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6322,14 грн, штраф у розмірі 935,01 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Савченко Т.О. не з`явилася, проте в матеріалах справи (позові) міститься її заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, судом відповідно до ч.ч. 7,8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем її проживання, причину неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 17 грудня 2024 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з відповідачкою договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5183659. Відповідно до договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати та надало відповідачці кредит у розмірі 3400,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, яка в свою чергу зобов`язалася вчасно повернути кредит (до 11 грудня 2025 року), а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,00% на день від суми залишку заборгованості за кредитом.

Наслідком порушення позичальницею умов кредитного договору є її обов`язок сплачувати штраф у розмірі 75 % від суми заборгованості, починаючи з 2-го дня невиконання/неналежного виконання зобов`язань за договором.

27 січня 2026 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «Новий колектор» договір факторингу №С7-270126-1, за яким відступило позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №5183659 від 17 грудня 2024 року.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили в ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальниця підписала договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_1 набула статусу, прав та обов`язків позичальниці в кредитних правовідносинах з ТОВ «Лінеура Україна».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512, ст.514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

В зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Таким чином, з укладенням договору факторингу до позивача перейшли усі права та обов`язки первісного кредитора за договором.

Матеріалами справи, а саме копією довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» від 27 січня 2026 року підтверджено успішне зарахування кредитних коштів за договором №5183659 від 17 грудня 2024 року в розмірі 3400,00 грн на зазначену позичальницею банківську картку, що повністю підтверджує факт виконання ТОВ «Лінеура Україна свого зобов`язання перед відповідачкою.

В той же час, позичальниця свої зобов`язання за кредитним договором №5183659 від 17 грудня 2024 року не виконала, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, заборгованість відповідачки становить 10657,10 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3399,95 грн, заборгованість за процентами в розмірі 6322,14 грн, штраф у розмірі 935,01 грн.

Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаним розрахунком.

Так, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановленого, нарахований штраф не підлягає стягненню.

Таким чином, з огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача належить до стягнення заборгованість за кредитним договором у розмірі 8957,10 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3399,95 грн, заборгованість за процентами в розмірі 5557,15 грн (6322,14 грн (заборгованість за процентами) 764,99 грн (сплачені відповідачкою кошти, що були зараховані на погашення штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2236,42 грн (84%).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок, 13, офіс, 601, ідентифікаційний код 43170298, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5183659 від 17 грудня 2024 року в розмірі 8957,10 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 3399,95 грн, заборгованість за процентами в розмірі 5557,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Алмазова Генерала, будинок, 13, офіс, 601, ідентифікаційний код 43170298, судові витрати в розмірі 2236,42 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В. Лузан