Ухвала суду № 139554454, 07.09.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1432/26

УХВАЛА

"07" вересня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Лузан Л.В.,за участю секретаря судового засідання Ракуленко Є.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ

в серпні 2026 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заява обгрунтована тим, що чоловік відповідачки є військовослужбовцем, а тому відповідно до ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» їй за кредитним договором не повинні нараховуватися відсотки за користування кредитом. Посилаючись на те, що їй безпідставно нараховані відсотки за користування кредитом, штрафи та пені за період проходження чоловіком військової служби, ОСОБА_1 просила визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню або таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення відсотків, штрафів та пені.

Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року заява була прийнята судом та призначена до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання заявниця не з`явилася, судом належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 червня 2026 року у справі №473/1432/26 позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал», заборгованість за договором про споживчий кредит №188524 від 19 червня 2025 року в розмірі 17652,21 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 17648,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 04,21 грн., а також судові витрати в розмірі 4289,41 грн.

При цьому під час розгляду справи судом було визначено, що відповідачка ОСОБА_1 не довела наявності обставин, що гарантії та обмеження, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розповсюджувалися на неї на час нарахування процентів за кредитним договором (остання не надала доказів, що протягом періоду нарахування процентів (з 19 червня 2025 року по 19 грудня 2025 року) її чоловік мав статус військовослужбовця та проходив військову службу

Відповідно до змісту частин 1, 2 статті 432 ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що при ухваленні рішення була досліджена та врахована та обставина, на яку посилається заявниця, рішення суду не оскаржувалося, набрало законної сили, виконавчий лист повністю відповідає змісту рішення, а тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 260, 261, 432 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.В. Лузан