Рішення № 139553344, 07.09.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

07 вересня 2026 рокуСправа № 921/285/26Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

розглянув заяву представника позивача від 24.08.2026 про ухвалення додаткового рішення (вх.№6663) у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Тернопільголовпостач", 46019, м. Тернопіль, вул. Промислова, буд. 20

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", 46002, м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, буд. 38

про стягнення 1 813 800 грн збитків у вигляді упущеної вигоди

Без виклику представників сторін

Суть справи.

Приватне акціонерне товариство "Тернопільголовпостач" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" про стягнення 1 813 800 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.08.2026 позовні вимоги задоволено. Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд" на користь Приватного акціонерного товариства "Тернопільголовпостач" 1 813 800 грн упущеної вигоди.

25.08.2026 представник позивача, адвокат Кантелюк Томаш-Теодор Юрійович подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №921/285/26 (вх.№6663), якою просить суд стягнути з відповідача 43 500 грн витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст.244 ГПК України).

Ухвалою суду від 26.08.2026 подану представником позивача заяву від 14.08.2026 року (вх.№6663) прийнято до розгляду заяву (вх.№6663 від 25.08.2026). Постановлено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №921/285/26 здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано відповідачу надати до суду свої заперечення на заяву, протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення у справі у справі підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Пунктом 4 ст. 1 вказаного Закону визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" однією з форм винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах, - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що 01.01.2026 між адвокатом Кантелюком Томашем-Теодором Юрійовичем, що діє на підставі Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю ТР №000418 (далі Адвокат), з одного боку, та Приватним акціонерним товариством "Тернопільголовпостач" (далі Клієнт), з іншого боку, укладено Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).

За умовами п.п.1.1., 1.2. Договору, Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу, зокрема: представляти інтереси Клієнта в усіх судових органах України будь-якої ланки (в тому числі B адміністративному, господарському судах та судах загальної юрисдикції) першої, апеляційної, касаційної інстанцій. Верховному суді України, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення. у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в правоохоронних органах (включаючи органи прокуратури, у тому числі Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, внутрішніх справ, у тому числі Національну поліцію України, Служби безпеки України, Національне антикорупційне бюро України, Державної фіскальної служби України, митні органи) під час досудового та судового слідства,, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, з правом подання заяв, клопотань, пояснень, доказів та вчинення інших дій щодо захисту прав та інтересів Замовника.

Розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін (п.2.1. Договору).

Даний договір діє до 31.12.2026 року (п.7.1. Договору).

21 серпня 2026 року між адвокатом Кантелюк Т-Т.Ю., з однієї сторони та Приватним акціонерним товариством "Тернопільголовпостач", як Клієнтом, з іншої сторони підписано Акт №1-210826 приймання-передачі наданих послуг.

Вартість послуг за даним актом встановлена у розмірі 43 500 грн.

На підтвердження надання послуг правової допомоги товариству також долучено ордер на надання правничої правової допомоги адвокатом Кантелюком Т-Т.Ю. серії ВО №1139399 від 06.05.2026, у якому зазначено, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява б/н від 06.05.2026 сформована в системі "Електронний суд" у справі №921/285/26, підготовлена, підписана та подана до Господарського суду Тернопільської області адвокатом Кантелюком Т-Т.Ю.; адвокат брав участь в судових засіданнях, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколами судових засідань.

У позовній заяві вказано попередній розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку з розглядом цієї справи в сумі 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

Відповідач жодних заперечень щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі не надав.

Судом встановлено, що надані адвокатом послуги професійної правничої допомоги, стосуються даного спору, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, через їх не співмірність за критеріями, визначеними ст.126 ГПК України відповідачем суду не подано, як і не доведено таку не співмірність.

Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи, а отже, у зв`язку з відсутністю клопотання відповідача про зменшення розміру витрат, суд не вправі зробити це і у даній справі.

З огляду на те, що позивач в належному порядку обґрунтував розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката та подав відповідні докази, на підставі яких може бути визначено розмір витрат з метою їх розподілу, беручи до уваги ціну та предмет позову у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачами на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленій сумі 43 500,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, 221, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільбуд", 46002, м. Тернопіль, проспект Степана Бандери, буд. 38, ЄДРПОУ 01268934 на користь Приватного акціонерного товариства "Тернопільголовпостач", 46019, м. Тернопіль, вул. Промислова, буд. 20, ЄДРПОУ 01882806 43 500 (сорок три тисячі п`ятсот) витрат на правову допомогу адвоката

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 08 вересня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко