Рішення № 139552883, 03.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Справа № 917/932/26

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю"Оберіг-2", пров. Молодіжний,1 буд. 21, село Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552

до Лохвицької міської ради, вул. Перемоги, 1, м.Лохвиця, Полтавська область, 37200

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеною додаткову угоду

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ-2" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, в якому просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати рішення Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області №12 від 03.04.2026 року, яке прийнято на 90 сесії 8 скликання. 2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 03.04.2019 року у редакції, наведеній позивачем у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Лохвицька міська рада, будучи з 27.05.2021 року розпорядником спірної земельної ділянки, безпідставно та з порушенням встановленої законом процедури відмовила позивачу у поновленні договору оренди землі від 03.04.2019 року, чим порушила його переважне право, передбачене статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення договору, а також припустилася істотних порушень Закону України "Про адміністративну процедуру" та не забезпечила усунення конфлікту інтересів у складі постійної комісії, яка розглядала звернення позивача.

01 червня 2026 року ухвалою Господарського суду Полтавської області відкрито провадження у справі №917/932/26; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

09.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, з викладенням мотивів заперечень.

14.06.2026 позивач подав відповідь на відзив, якою додатково обґрунтував позовні вимоги та навів заперечення проти доводів відзиву.

17.06.2026 за вих. №03-01/912 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач додатково навів доводи на підтримку своєї позиції.

22.06.2026 від позивача надійшли пояснення на заперечення Лохвицької міської ради на відповідь на відзив, якими позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у запереченні.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.06.2026 року у справі №917/932/26 суд зобов`язав Лохвицьку міську раду надати суду: проекти порядку денного засідання постійної комісії ради з питань земельних відносин, будівництва та сколоті висновки і рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва т екології, протоколи її засідань щодо розгляду заяв ТОВ "Оберіг-2" про поновлення договорів оренди землі.

На виконання зазначеної ухвали відповідач подав до суду заяву, в якій повідомив, що постійна комісія з питань земельних відносин, будівництва та екології зібралася 02.04.2026 року без кворуму, у зв`язку з чим порядок денний засідання, висновки і рекомендації та протокол засідання постійної комісії щодо розгляду заяв ТОВ "ОБЕРІГ-2" відсутні. Відеозапис засідання постійної комісії від 02.04.2026 року суду не надано.

У судовому засіданні 03.09.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступні обставини:

03 квітня 2019 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ-2" (орендар) укладено договір оренди землі б/н (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5322680400:00:006:0389, площею 35,5000 га (рілля), що розташована за межами населених пунктів на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 8 Договору визначено, що він укладений строком на 7 років, після закінчення якого орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Розмір орендної плати становить 350 093,34 грн на рік, що складає 51,64 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Право оренди за Договором зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.04.2019 року (номер запису про інше речове право - 31230316).

Відповідно до абзацу четвертого розділу IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" від 05.12.2019 №340-IX (далі - Закон №340-IX), а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Судом встановлено, що Договір укладено 03.04.2019 року, тобто до набрання чинності Законом №340-IX, і після цієї дати сторонами письмової угоди про внесення змін до Договору не укладалося.

З 27.05.2021 року, з набранням чинності пунктом 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, розпорядником спірної земельної ділянки як землі комунальної власності стала Лохвицька міська рада.

25.02.2026 року, тобто за 37 днів до закінчення строку дії Договору (03.04.2026 року), позивач звернувся до Лохвицької міської ради з листом-повідомленням про поновлення Договору, до якого додав проект додаткової угоди (вхідні №№640/03-01, 641/03-01 від 25.02.2026 року). Зазначена обставина відповідачем не заперечується.

Проект додаткової угоди передбачав викладення преамбули Договору у новій редакції із зазначенням Лохвицької міської ради в особі міського голови Радька В.І. орендодавцем та ТОВ "ОБЕРІГ-2" в особі директора Гнідаша С.О. орендарем; визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 861 673,89 грн; укладення договору строком на 14 років; встановлення орендної плати у розмірі 51,64 % від нормативної грошової оцінки, що складає 444 968,39 грн на рік; збереження інших умов Договору без змін.

17.03.2026 року за вих. №03-01/432 відповідач направив на адресу позивача лист, яким рекомендував відстежувати оголошення про скликання чергової сесії міської ради на офіційному сайті ради (https://lmr.gov.ua/) або в загальнодоступних публікаціях ради у соціальних мережах. Судом встановлено, що вказаний лист подано до відділення поштового зв`язку лише 26.03.2026 року та отриманий позивачем 03.04.2026 року - у день проведення сесії, на якій прийнято оскаржуване рішення, що підтверджується трекінгом поштового відправлення і не спростовано відповідачем.

20.03.2026 року за вих. №03-01/450 відповідач додатково повідомив позивача про те, що відповідальними посадовими особами виконавчого комітету будуть підготовлені проекти рішень щодо заяв ТОВ "ОБЕРІГ-2" для розгляду на черговій сесії міської ради.

Розпорядження міського голови №23 про скликання 90 сесії 8 скликання датоване 30.03.2026 року, а відтак не могло бути розміщено на офіційному сайті Лохвицької міської ради раніше за 30.03.2026 року, тобто не раніше ніж за три дні до дати проведення сесії.

02.04.2026 року постійна комісія з питань земельних відносин, будівництва та екології Лохвицької міської ради зібралася без кворуму, у зв`язку з чим, за твердженням відповідача, проекти рішень щодо заяв ТОВ "ОБЕРІГ-2" було винесено безпосередньо на пленарне засідання ради 03.04.2026 року без попереднього розгляду постійною комісією, а порядок денний засідання комісії, висновки і рекомендації та протокол засідання відсутні. На засідання постійної комісії 02.04.2026 року позивача запрошено не було.

03.04.2026 року, в останній день строку дії Договору, на 90 сесії 8 скликання Лохвицька міська рада прийняла рішення №12 "Про відмову ТОВ "ОБЕРІГ-2" в продовженні терміну дії договору оренди № б/н від 03.04.2019 року (5322680400:00:006:0389)", яким вирішено не продовжувати Договір та включити спірну земельну ділянку до переліку земельних ділянок, що підлягають продажу на земельних торгах у формі аукціону з метою наповнення місцевого бюджету. Твердження відповідача, що оскільки 02.04.2026 року постійна комісія з питань земельних відносин та екології зібралася без кворуму, порядок денний, висновки і рекомендації та протоколзасідання постійної комісії зокрема з питань розгляду заяв ТОВ «ОБЕРІГ-2» відсутні, суперечать змісту рішення №12 від 12.04.2026 року у вступній частині якого чітко зазначено, що Лохвицька міська рада прийняла рішення " враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин та екології".

28.04.2026 року за вих. №03-01/645 відповідач направив на адресу позивача нагадування з вимогою повернути земельну ділянку та підписати акт приймання-передачі протягом 5 календарних днів з моменту отримання листа. Лист отримано позивачем 06.05.2026 року.

Судом також встановлено, що голова постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва та екології Лохвицької міської ради Ус Юрій Анатолійович та член цієї комісії Шамрицький Григорій Григорович є співзасновниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Такт", що провадить господарську діяльність у сфері рослинництва, тобто у тій самій сфері, в якій здійснює діяльність позивач. Судом враховано доводи позивача, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, про те, що Шамрицький Г.Г. є також власником земельних ділянок, суміжних із спірною земельною ділянкою. Наведені обставини підтверджуються відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поданими позивачем до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року відповідача зобов`язано надати суду проекти порядку денного, висновки і рекомендації постійної комісії та протоколи її засідань щодо розгляду заяв ТОВ "ОБЕРІГ-2", а також відеозапис засідання постійної комісії від 02.04.2026 року. Вказані докази відповідачем суду надано не було; відповідач обмежився поясненням про відсутність кворуму на засіданні комісії 02.04.2026 року, що, однак, не звільняло відповідача від обов`язку надати наявні у нього документи (порядок денний, протокол про відсутність кворуму, відеозапис засідання), складення яких є обов`язковим відповідно до абзацу другого частини дев`ятої статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" незалежно від наявності кворуму.

Приймаючи рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Законом №340-IX істотно змінено редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі": назву статті змінено з "Поновлення договору оренди землі" на "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк", а з тексту статті виключено частини шосту-восьму, якими визначався механізм поновлення договору оренди землі за відсутності протягом місяця заперечень орендодавця. Одночасно розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнено наведеним вище абзацом четвертим.

Суд зазначає, що абзац четвертий розділу IX Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" є спеціальною нормою щодо загального правила дії нормативно-правових актів у часі та прямо визначає застосовне право до відносин поновлення договору оренди землі залежно від дати укладення (зміни) самого договору, а не від дати звернення орендаря із заявою про поновлення договору чи дати звернення до суду.

Оскільки Договір укладено 03.04.2019 року, тобто до набрання чинності Законом №340-IX, і після цієї дати сторонами письмової угоди про внесення змін до нього не укладалося, суд доходить висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній станом на 03.04.2019 року, тобто до внесення змін Законом №340-IX.

Аналогічний за змістом правовий підхід до визначення застосовного права за критерієм дати укладення (зміни) договору оренди землі викладено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 23.11.2023 року у справі №906/1314/21.

Доводи відповідача про застосування до спірних правовідносин статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення позивача з листом-повідомленням чи з позовом до суду, суд відхиляє, оскільки такий підхід не узгоджується з прямим приписом абзацу четвертого розділу IX Перехідних положень Закону України "Про оренду землі", який пов`язує застосовне право виключно з датою укладення (зміни) договору оренди землі. З цих же підстав суд відхиляє посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 09.04.2024 року у справі №902/453/23, предметом регулювання якої були правовідносини, до яких застосовувалася чинна (нова) редакція статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору, визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі); орендар, який має намір скористатися цим правом, зобов`язаний повідомити про це орендодавця у строк, встановлений договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди; орендодавець у місячний строк розглядає лист-повідомлення, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує (за необхідності) істотні умови договору і за відсутності заперечень приймає рішення про поновлення договору та укладає з орендарем додаткову угоду, а за наявності заперечень - направляє орендарю лист-повідомлення про прийняте рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся з листом-повідомленням про поновлення Договору 25.02.2026 року, тобто за 37 днів до закінчення строку дії Договору, що відповідає вимозі частини другої статті 33 Закону; до листа-повідомлення додано проект додаткової угоди з визначенням усіх істотних умов договору на новий строк, що відповідає вимозі частини третьої статті 33 Закону. Належне виконання позивачем умов Договору протягом усього строку його дії відповідачем не спростовано і предметом спору не є. Отже, судом встановлено дотримання позивачем передбаченої статтею 33 Закону України "Про оренду землі" процедури реалізації переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 23.11.2023 року у справі №906/1314/21 виснував, що стаття 33 Закону про оренду землі встановлює правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря (пункт 6.31 постанови); у межах розумної та добросовісної поведінки орган місцевого самоврядування як орендодавець може відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору (пункт 6.35); якщо ж такого рішення (про неналежне виконання) не прийнято, орендодавець зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей: запропонувати конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо (пункт 6.36); якщо орган місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори, слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи законні права орендаря (пункт 6.38).

Судом встановлено, що рішення №12 від 03.04.2026 року не містить жодних посилань на неналежне виконання позивачем умов Договору, а обґрунтоване виключно наміром відповідача включити спірну земельну ділянку до переліку ділянок, що підлягають продажу на земельних торгах, з метою наповнення місцевого бюджету. Відповідачем не надано суду доказів того, що ним було запропоновано позивачу альтернативні умови оренди, проведено з позивачем переговори щодо істотних умов запропонованого позивачем проекту додаткової угоди чи повідомлено позивача про конкретні заперечення проти запропонованих ним умов до прийняття оскаржуваного рішення.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не виконав покладений на нього обов`язок добросовісно провести з позивачем переговори щодо продовження орендних правовідносин, що відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду свідчить про зловживання відповідачем своїм правом та порушення переважного права позивача, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі №272/440/18, від 04.12.2019 року у справі №693/42/18, постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 року у справі №143/591/20 та постанову Верховного Суду від 21.09.2022 року у справі №926/2720/21 суд відхиляє, оскільки викладені у них правові висновки стосуються або правовідносин, що регулюються чинною (новою) редакцією статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка з наведених вище підстав не підлягає застосуванню у даній справі, або ситуацій, за яких орендодавець реально розглянув запропоновані орендарем умови та вмотивовано їх відхилив, чого відповідачем у даній справі не доведено.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про оренду землі" та частини першої статті 17-2 Земельного кодексу України вчинення процедурних дій, прийняття процедурних рішень у сфері оренди землі здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру".

Частинами першою, другою статті 17 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначено, що особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення, до прийняття акта, який може негативно вплинути на її право чи законний інтерес; адміністративний орган зобов`язаний здійснювати інформування та консультування учасників провадження. Частиною другою статті 32 цього Закону передбачено, що запрошення учасника адміністративного провадження здійснюється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня відповідної процедурної дії.

Судом встановлено, що лист відповідача від 17.03.2026 року №03-01/432 подано до поштового відділення лише 26.03.2026 року та отриманий позивачем 03.04.2026 року - у день прийняття оскаржуваного рішення; розпорядження міського голови №23 про скликання сесії розміщено на сайті ради не раніше 30.03.2026 року, тобто за три дні до сесії, а не за сім днів, як того вимагає частина друга статті 32 Закону України "Про адміністративну процедуру"; на засідання постійної комісії 02.04.2026 року, на якому мало відбутися попереднє вивчення заяв позивача, останній запрошений не був. Наведене свідчить про недотримання відповідачем встановленого законом порядку інформування позивача як учасника адміністративного провадження та про позбавлення позивача реальної можливості реалізувати гарантоване статтею 17 Закону України "Про адміністративну процедуру" право на участь в адміністративній процедурі.

Відповідно до частини другої статті 85 Закону України "Про адміністративну процедуру" істотне порушення процедури є самостійною підставою для визнання адміністративного акта протиправним. Встановлені судом порушення строків та порядку інформування позивача суд кваліфікує як істотне порушення процедури прийняття рішення №12 від 03.04.2026 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами. Частиною першою статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено обов`язок депутата місцевої ради публічно повідомити про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради чи іншого колегіального органу, та не брати участі у розгляді, підготовці та прийнятті відповідного рішення.

Судом встановлено, що голова постійної комісії з питань земельних відносин, будівництва та екології ОСОБА_1 та член цієї комісії ОСОБА_2 є співзасновниками суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сфері рослинництва, а ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, суміжних із спірною ділянкою. Зазначені обставини свідчать про наявність у вказаних осіб потенційного приватного інтересу у вирішенні питання щодо подальшої долі спірної земельної ділянки, оскільки прийняття рішення про виставлення ділянки на земельні торги, а не про поновлення договору оренди з позивачем, об`єктивно розширює коло потенційних користувачів ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року у справі №442/730/17 виснувала, що для встановлення порушення процедури прийняття рішення визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно, потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням кваліфікованої більшості, необхідної для його прийняття.

Суд враховує, що відповідач, попри прямий припис ухвали суду від 01.06.2026 року, не надав суду ані протоколу засідання постійної комісії від 02.04.2026 року, ані відеозапису цього засідання, обов`язковість фіксації якого передбачена абзацом другим частини дев`ятої статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Відповідно до частини четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи доказів, витребуваних судом, суд може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, встановленою, відхиленою або такою, що не потребує доказування, залежно від того, яка особа посилається на неї як на підставу своїх вимог або заперечень. Оскільки саме відповідач мав у своєму розпорядженні докази, здатні підтвердити або спростувати дотримання процедури розгляду заяв позивача постійною комісією та обставини участі її членів у прийнятті рішення №12, а таких доказів суду не надав, суд вважає доведеними доводи позивача щодо порушення процедури розгляду його заяв постійною комісією.

За сукупності встановлених судом порушень - відсутності добросовісних переговорів з позивачем щодо умов продовження орендних відносин, істотного порушення строків та порядку інформування позивача, передбачених Законом України "Про адміністративну процедуру", а також недоведеної відповідачем відсутності конфлікту інтересів у членів постійної комісії, яка розглядала питання щодо заяв позивача, - суд доходить висновку, що рішення Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області №12 від 03.04.2026 року прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору суд зазначає таке. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 23.11.2023 року у справі №906/1314/21 виснував, що судовий захист передбачено для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права; орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, у тому числі через судовий захист, а інше тлумачення закону означало б, що передбачене частиною дев`ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову матиме лише декларативний характер (пункт 6.39 постанови); при цьому вказівка на проєкт правочину щодо продовження орендних правовідносин як на додаткову угоду чи на додатковий договір не впливає на суть наявного волевиявлення орендаря на продовження орендних правовідносин (пункт 6.42 постанови). У справі №906/1314/21 Верховний Суд залишив в силі судове рішення, яким одночасно скасовано рішення органу місцевого самоврядування про відмову у поновленні договору оренди та визнано укладеною додаткову угоду про поновлення такого договору, визнавши таке поєднання позовних вимог ефективним способом захисту порушеного права орендаря.

Суд враховує, що позивачем при зверненні із листом-повідомленням до відповідача 25.02.2026 року до проекту додаткової угоди включено всі істотні умови договору оренди на новий строк (строк оренди - 14 років, розмір орендної плати - 51,64 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 444 968,39 грн на рік), а відповідач не скористався наданим йому статтею 33 Закону України "Про оренду землі" правом на проведення з позивачем переговорів щодо цих умов та не навів суду жодних заперечень по суті запропонованих позивачем істотних умов, обмежившись запереченнями процесуального й процедурного характеру. За таких обставин відсутні підстави вважати, що між сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору у розумінні частини четвертої статті 33 Закону України "Про оренду землі", а тому передбачені цією нормою наслідки у вигляді припинення переважного права позивача застосуванню не підлягають.

За таких обставин суд доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом одночасного пред`явлення вимог про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі є належним та ефективним, відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.11.2023 року у справі №906/1314/21, а тому позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 03.04.2019 року у редакції, наведеній позивачем у позовній заяві, підлягає задоволенню. Доводи відповідача про те, що визнання рішення відповідача протиправним не може підміняти волевиявлення власника на укладення нового договору оренди, судом відхиляються, оскільки за встановлених судом обставин недобросовісної поведінки відповідача саме визнання судом додаткової угоди укладеною є способом, що відновлює порушене переважне право позивача, а не підміною дискреційних повноважень органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування, а обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши у сукупності наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області №12 від 03.04.2026 року, прийняте на 90 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради.

3. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 03.04.2019 року (кадастровий номер земельної ділянки - 5322680400:00:006:0389, площа - 35,5000 га) у наступній редакції:

Додаткова угода №1

про внесення змін до договору оренди землі № б/н від 03 квітня 2019 року,

кадастровий номер - 5322680400:00:006:0389; площа - 35,5000 га

м. Лохвиця 03.04.2026 р.

1. Преамбулу договору викласти в новій редакції:

«Орендодавець (уповноважена ним особа): Лохвицька міська рада в особі міського голови Радька Віктора Івановича, що діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з одного боку та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОБЕРІГ-2», в особі директора Гнідаш Сергія Олексійовича, що діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали цей договір про нижченаведене».

2. Пункт 5 договору викласти в новій редакції:

«Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5322680400:00:006:0389 становить - 861673.89 гривень.

3. Пункт 8 договору викласти в новій редакції:

«Договір укладено на 14 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. Орендар, якщо має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніш як за 30 днів до закінчення строку дії договору оренди землі.»

4. Пункт 9 договору викласти в новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 51,64% від нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, що в сумі становить 444 968,39 грн (чотириста сорок чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім гривень 39 коп.) за кожний календарний рік».

5. Інші пункти договору залишаються без змін.

6. Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання сторонами.

7. Додаткова угода укладена у двох оригінальних примірниках, які мають однакову юридичну силу.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: Лохвицька міська рада ЄДРПОУ- 21048525 37200, Полтавська обл, м. Лохвиця, вул. Перемоги,1 Лохвицька міська ТГ (КОД ЄДРПОУ 37959255) р/р UA 668999980334149815000016610 ГУК у Полт. обл/тг м. Лохвиця Код 18010900 ________В.І. Радько М.П. ОРЕНДАР: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОБЕРІГ -2», Місцезнаходження юридичної особи: 37552 Полтавська обл., Лубенський р-н, с. Засулля, пров. Молодіжний 1, буд. № 21 код ЄДРПОУ - 33953024 Тел. +380978888751 Р\р НОМЕР_1 ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» м. Київ МФО 380634 Директор ____/С.О. Гнідаш/ М.П.

4. Стягнути з Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (37200, Полтавська обл., Миргородський р-н, м. Лохвиця, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 21048525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ-2" (37552, Полтавська обл., Лубенський район, с. Засулля, пров. Молодіжний, 1, буд. 21, код ЄДРПОУ 33953024) 5 324,80 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено: 08.09.2026

Суддя Кльопов І.Г.