Ухвала суду № 139552269, 03.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"03" вересня 2026 р. Справа № 916/2440/26Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф. при секретарі судового засідання Шпак І.А., розглянувши матеріали справи № 916/2440/26

За заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю представників сторін:

керуючий реструктуризацією Денейка М.І.

боржник ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Дейнеку М. І.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» про визнання грошових вимог до боржника фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 25 550 грн, 5 324,80 грн судового збору, а також 6000 грн витрат на правничу допомогу.

До суду надійшов відзив керуючого реструктуризацією про розгляд кредиторських вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» до боржника, відповідно до якого вимоги кредитора визнані арбітражним керуючим частково, а саме заборгованість в сумі 25 550 грн та судовий збір в сумі 5 324,80 грн, вимоги в частині заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн відхиляє.

Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Так, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулась 04.07.2026 за № 79863.

03.08.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 02.08.2026) до господарського суду надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» про визнання кредитором до боржника фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами в сумі 25 550 грн, 5 324,80 грн судового збору, 6000 грн витрат на правничу допомогу.

Вказана заборгованість виникла на підставі договору надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту №414919 від 26.06.2025, укладеного в електронному вигляді, між ТОВ «ІННОВАЦІЯ КОМПАНІ» та ОСОБА_1 , за умови якого позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту складає 7000 грн. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.

Стандартна процентна ставка 1% в день, що застосовується з дати укладення договору до останього дня строку кредиту, визначеного в п.1.3 договору (включно); тип процентної ставки фіксована; денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1,0 % в день; розрахунок денної процентної ставки: (21000,0 грн/ 7000,00) грн / 300 дн. Ч 100% = 1,0 % в день; загальні витрати на дату укладення договору складають: 21000,0 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 2393,69 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 28000,0 грн.

Договір передбачає, зокрема ч. 6, відповідальність сторін у разі неналежного виконання умов договору.

До вказаного кредитного договору надано підписані боржником, обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів).

Переказ коштів здійснено на рахунок боржника через платіжну установу ТОВ «ПЕЙТЕК» в сумі 7000 грн, про що матеріали справи містять відповідну довідку ТОВ «ІННОВАЦІЯ КОМПАНІ».

В подальшому, за договором про відступлення прав вимоги від 17.04.2026 право вимоги до боржника за вказаним кредитним договором від 26.06.2025 перейшло від ТОВ «ІННОВАЦІЯ КОМПАНІ» до ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп».

Відповідно до наданого розрахунку, сума заборгованості боржника за кредитним договором становить 25 550 грн: 7000 грн - тіло кредиту, 18 550 грн проценти.

Поряд з цим, у кредиторській заяві заявлено про понесені заявником судові витрати в сумі 6000 грн, в підтвердження яких надано договір про надання правничої (правової) допомоги №8/2025 від 18.11.2025, укладений ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» з адвокатським бюро «КАЛАЧИК ТА ПАРТНЕРИ», акт про надання правничої (правової) допомоги від 31.07.2026 до договору №8/2025 від 18.11.2025, підписаний сторонами, на загальну суму 6000 грн.

Арбітражний керуючий у своєму відзиві визнає заявлені вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 в повному обсязі, однак має заперечення щодо вимог в частині витрат на правничу допомогу.

Інших заперечень на заявлені вимоги кредитора до суду не надходило.

У своєму відзиві, керуючий реструктуризацією визначає суму витрат на правничу допомогу 6000 грн, такою що не відповідає принципам, визначеним ч. 4 ст. 126 ГПК України, а саме заявлені витрати на професійну правничу допомогу, на думку арбітражного керуючого, не відповідають вимогам щодо реальності, розумності їх розміру, співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.

Арбітражний керуючий також зазначає про можливість зменшення заявлених вимог в цій частині, однак не наводить конкретних прикладів, які саме послуги визначені із завищеною вартістю, а також яка саме сума витрат на правничу допомогу в цьому разі є справедливою та співмірною.

З огляду на викладені обставини суду вважає, що арбітражний керуючий не довів в чому саме полягає неспівмірність витрат, тому у суду відсутні підстави для самостійного визначення суми заявлених витрат або її зменшення.

Арбітражний керуючий звертає увагу на те, що Кодексом України з процедур банкрутства прямо не передбачена можливість заявляти кредитору грошові вимоги в частині компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

З врахуванням наведеного, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство мають бути застосовані загальні норми ГПК України.

Згідно ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В той час, як частина третя цієї ж статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносить, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Приймаючи до уваги наведену норму, а також положення КУзПБ щодо черговості задоволення вимог кредиторів, можна зробити висновок, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження.

Витрати кредитора на професійну правничу допомогу, здійснені ним в процесі підготовки та розгляду судом його грошових вимог, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів і належать до першої черги задоволення.

Така сама позиція викладена й у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 910/14892/22.

Також, арбітражний керуючий не вбачає доказів, підтверджуючих здійснення кредитором оплати послуг у розмірі, вказаному у заяві, тобто не підтверджено розмір фактично понесених витрат.

Факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

Відповідно до положень частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, судом досліджено, наданий до заяви, договір про надання правничої допомоги, за умовами якого, зокрема ч. 4 договору, за правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду, розрахований у відповідному акті наданих послуг. Грошові кошти перераховуються на картковий рахунок адвоката, вказаний в реквізитах, відповідно до п.1.1. даного договору. Поряд з цим, заявником додано акт про надання правничої допомоги з визначенням переліку наданих послуг та їх вартості, кожної окремо. В тому числі, в акті зазначено, що послуги виконані в повному обсязі, у строки та відповідно до договору.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 28.06.2022 у справі № 910/5543/21, від 15.06.022 у справі № 911/2652/17(911/3581/20), від 07.06.2022 у справі № 906/323/21, від 14.06.2022 у справі № 922/2321/20(922/2139/21), від 31.05.2022 у справі № 927/727/21, від 31.05.2022 у справі № 927/728/21, від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 18.05.2022 у справі № 922/2339/21, від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19,від 11.05.2022 у справі № 902/974/21, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 03.11.2023 у справі № 941/2355/21.

Відтак, підсумовуючи викладене відсутність доказів оплати вартості фактично наданих послуг (квитанції з перерахування коштів) не є підставою для відмови у визнанні таких вимог судом.

З врахуванням наведених норм, а також приймаючи до уваги надані та досліджені докази, суд вважає вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен. Груп» до боржника в частині витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн повністю обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, та такими що підлягають задоволенню, а наведені доводи арбітражного керуючого за своєю суттю є його особистим припущенням, що не може бути прийнято судом, як на підставу для відмови у визнанні заявлених вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази, а також враховуючи відзив керуючого реструктуризацією, суд вважає вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ел.Ен. Груп» до боржника фізичної особи ОСОБА_1 обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню в сумі 25 550 грн, 5 324,80 грн судового збору, а також 6000 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен. Груп» (код 41240530) до фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 25 550 грн, 5 324,80 грн судового збору, 6000 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у відповідності до ст.ст. 254, 255 ГПК України .

Повний текст складено 07 вересня 2026 р.

Суддя С.Ф. Гут