Ухвала суду № 139551479, 08.09.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-з/754/106/26

Справа № 754/11840/26

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши заяву адвоката Бобовича Миколи Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Бобович Микола Миколайович, що діє в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову та просить суд забезпечити позов, а саме: зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати відеоспілкуванню

дитини з ОСОБА_1 не рідше двох разів на тиждень,

тривалістю до 30 хвилин кожне, у час, попередньо погоджений сторонами письмовим

повідомленням (SMS, WhatsApp, Telegram або Viber), а в разі недосягнення згоди щодо конкретного часу - за пропозицією ОСОБА_1 в межах вихідних днів;

зобов`язати ОСОБА_2 сприяти проведенню такого

відеозв`язку, зокрема забезпечувати дитину пристроєм зв`язку та доступом до мережі

Інтернет у погоджений час; зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати особистим зустрічам ОСОБА_1 з дитиною не рідше двох разів на місяць у вихідні дні, тривалістю не менше 3 годин кожна, за умови попереднього

письмового повідомлення ОСОБА_2 не пізніше ніж за 3 дні до дати зустрічі, з

визначенням часу й місця зустрічі, безпечного для дитини.

Суд дослідивши заява про забезпечення позову, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У відповідності до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Згідно із ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову у цивільному судочинстві спрямоване на створення умов для реального виконання судового рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.91 р. передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини по справі «М.С. проти України» від 11.07.2017 (заява № 2091/130), в якому йдеться визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Крім того, суд зауважує, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з батьком повинно переважити над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей.

Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту дитини особисто з батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.

Батько, який на час вирішення справи про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з ним, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2023 року в справі № 467/403/22, від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19

Однак аналізуючи обставини зазначені в заяві та належність і допустимість доказів, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, в частині: зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати відеоспілкуванню

дитини з ОСОБА_1 не рідше двох разів на тиждень,

тривалістю до 30 хвилин кожне, у час, попередньо погоджений сторонами письмовим

повідомленням (SMS, WhatsApp, Telegram або Viber), а в разі недосягнення згоди щодо конкретного часу - за пропозицією ОСОБА_1 в межах вихідних днів. В іншому забезпеченні слід відмовити, оскільки не має чітко сформульованого заходу, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Крім того не представлено відомостей про те, що відповідачка має матеріальну можливість щодо забезпечення дитину особистим пристроєм зв`язку.

Керуючись ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Бобовича Миколи Миколайовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не перешкоджати відеоспілкуванню

дитини з ОСОБА_1 не рідше двох разів на тиждень,

тривалістю до 30 хвилин кожне, у час, попередньо погоджений сторонами письмовим

повідомленням (SMS, WhatsApp, Telegram або Viber), а в разі недосягнення згоди щодо конкретного часу - за пропозицією ОСОБА_1 в межах вихідних днів.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала складена та підписана 08.09.2026.

Суддя В. В. Бабко