Рішення № 139551437, 08.09.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/12766/26

Справа №754/13584/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу (в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 38 120,19 грн, та ухвалив таке рішення:

Стислий виклад позицій сторін

24.07.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (надалі - Позивач), адвокат Усенко Михайло Ігорович, подав через підсистему "Електронний суд" до Деснянського районного суду м. Києва позовну заяву до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 98714334000 від 26.08.2022 в загальному розмірі 38 120,19 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 30 514,58 грн та заборгованості за комісією у розмірі 7 605,61 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 26.08.2022 між Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" (Первісний кредитор) та Відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 98714334000, за яким Відповідач отримав кредитні кошти.

22.02.2024 право вимоги за цим Договором перейшло до Позивача на підставі Договору факторингу № 263.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася вказана заборгованість.

Також Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати, які складаються зі сплаченого ним судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідач відзив на позов не подав.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Представник Позивача одночасно з позовом подав клопотання, в якому повідомив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності у порядку спрощеного провадження.

Суд в ухвалі про відкриття провадження у справі вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) за наявними матеріалами справи без повідомлення сторін.

Судове засідання у такому разі не проводиться.

Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу (частина перша статті 190 ЦПК України).

Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи у суді.

Суд надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу, що є зареєстрованим місцем проживання Відповідача. Поштовий конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що є належним врученням ухвали про відкриття провадження у справі (пункт 4 частини восьмої статті 128, пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України).

Суд додатково повідомляв про розгляд справи Відповідача на номер телефону НОМЕР_1 , що вказаний в позовній заяві та кредитному договорі, з метою вжиття заходів щодо належного повідомлення Відповідача про розгляд справи.

У зв`язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, і не заявлення клопотання про надання додаткового часу для подання відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).

Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 13, частина перша статті 14).

26.08.2022 Акціонерне товариство "УКРСИББАНК" (Первісний кредитор) та Відповідач, ОСОБА_1 , уклали Договір про надання споживчого кредиту № 98714334000.

Відповідно до умов Договору, кредитодавець надав Відповідачу кредит у розмірі 38 225,84 грн для особистих потреб шляхом перерахування в безготівковій формі на транзитний рахунок банку. Згідно з пунктом 3.1 Договору строк користування кредитом встановлено тривалістю 48 місяців з дати укладення договору, тобто до 25.08.2026.

Надання кредитних коштів підтверджується випискою за кредитним договором № 98714334000 за період з 26.08.2022 по 22.02.2024.

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28.08.2023 у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.

Порядок повернення кредиту визначено у пунктах 3.6, 3.7 Договору, згідно з якими повернення кредиту та сплата відсотків здійснюються щомісячними ануїтетними платежами до 25 числа (включно) кожного місяця. Розмір щомісячного ануїтетного платежу становить 797,00 грн з моменту укладення договору до 25.11.2022, а з 26.11.2022 становить 1 523,00 грн.

Пунктом 3.7 Договору встановлено, що ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 25 числа (включно) кожного місяця.

Відповідно до пункту 3.4 Договору повернення кредиту, сплата за користування кредитом та інших платежів здійснюється на рахунок № НОМЕР_2 в АТ "УКРСИББАНК".

Пунктами 3.8, 3.9 Договору передбачено, що процентна ставка за Договором становить 0,00001 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001 % річних. Також Додатком № 1 до Договору передбачено сплату щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 1,9 % від суми наданого кредиту починаючи з 26.11.2022.

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 641/8415/23).

У справі, що переглядається, Позивач довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору, надання Відповідачу кредитних коштів, тобто виконання належним чином своїх обов`язків та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, не надав Суду доказів повного або часткового погашення заборгованості за кредитним договором, а також не надав доказів на спростування розрахунку, поданого Позивачем.

Відповідач, отримавши суму кредиту, порушив умови договору та не повернув кредитні кошти у встановлений строк, не здійснював регулярні обов`язкові платежі.

За розрахунком Позивача заборгованість Відповідача становить 38 120,19 грн, яка складається з 30 514,58 грн заборгованості за тілом кредиту та 7 605,61 грн заборгованості за комісією станом на 22.02.2024.

Суд зазначає, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Суд, виконуючи цей процесуальний обов`язок, здійснив власну перевірку наданого Позивачем розрахунку заборгованості та зіставив його з первинним документом - Випискою по особовому рахунку. Суд встановив, що заявлена до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 30514,58 грн, що виникла за період з 26.08.2022 (дата укладення Договору про надання споживчого кредиту № 98714334000) по 22.02.2024 (дата відступлення права вимоги за Договором факторингу № 263 на користь ТОВ "ФК "Кредит-Капітал"), є правильною, обґрунтованою та такою, що повністю підтверджується доказами у справі.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача комісії за користування кредитом, Суд зазначає таке.

Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування").

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (частина друга статті 8 Закону України "Про споживче кредитування").

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (пункт 41 постанови Верховного Суду від 22.06.2026 у справі № 947/21999/24).

Водночас Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частина перша статті 11 Закону України "Про споживче кредитування").

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит (частина друга статті 11 Закону України "Про споживче кредитування").

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").

У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до Додатка № 1 до Договору № 98714334000 від 26.08.2022 Відповідачу було встановлено щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 1,9 % від суми наданого кредиту починаючи з 26.11.2022.

З огляду на те, що сума кредиту становила 38 225,84 грн, щомісячний платіж комісії розраховувався як: 38 225,84 грн х 1,9% = 726,29 грн. Ця сума та періодичність її виплат визначені у Графіку платежів (колонка 7 "Комісія за управління кредитом, грн."). У виписці за кредитним договором №98714334000 за період з 26.08.2022 по 22.02.2024 зафіксовано фактичні операції з дебетування щомісячної комісії у розмірі 726,29 грн із призначенням платежу "НАРАХУВАННЯ КОМІСІЇ КРЕД..УГОДА98714334000...".

Установлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення комісії за управління кредитом. Водночас у кредитному договорі та його додатках немає визначення чи переліку конкретних дій чи послуг, які банк зобов`язується виконувати для позичальника в межах поняття "управління кредитом". У Паспорті споживчого кредиту "Комісія за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні (встановленні) і використанні кредиту" включена до Перелік супутніх послуг (пункт 1 розділу 4).

З огляду на те, Позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку послуг, які банк зобов`язується виконувати для позичальника в межах поняття "управління кредитом", і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення Додатка № 1 до Договору № 98714334000 від 26.08.2022 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за управління кредитом є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ята статті 12 Закону України "Про споживче кредитування", у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Відповідача заборгованості за комісією в розмірі 7 605,61 грн.

Такий правовий висновок зроблено з урахуванням висновків у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2026 у справі № 947/21999/24, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.06.2026 у справі № 579/1552/23, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.05.2025 у справі № 750/11580/21.

Щодо наявності в Позивача, як нового кредитора, права вимоги

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Позивач набув право вимоги до Відповідача внаслідок відступлення цього права на підставі Договору факторингу № 263 від 22.02.2024, укладеного між Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (Новий кредитор).

Факт передачі права вимоги підтверджується актом приймання-передачі права вимоги від 22.02.2024, відповідно до якого клієнт (АТ "УКРСИББАНК") передав, а фактор (ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал") прийняв права вимоги в обсязі та на умовах, визначених Договором та Реєстром боржників від 22.02.2024.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку Позивач направив Відповідачу досудову вимогу від 06.07.2026 № 23398563 щодо необхідності сплати кредитного боргу в розмірі 38 120,19 грн на користь нового кредитора.

З огляду на встановлені судом обставини щодо переходу права вимоги та неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за кредитним договором, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є доведеними.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту слід задовольнити, а в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією - відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої, частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, а у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задоволено частково на 80,05 %, тому з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 131,21 грн.

Позивач просить також відшкодувати 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Суд перевірив і встановив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8 000,00 грн визначено згідно з умовами договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладеного між Позивачем та Адвокатським об`єднанням "Апологет".

На підтвердження факту надання таких послуг Позивач надав Суду копію акта № 313 наданих послуг від 10.07.2026, копію детального опису наданих послуг на загальну суму 8 000,00 грн (загальний витрачений час 6 годин 30 хвилин) та копію ордера.

Суд зазначає, що за приписами частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, є правом суду, яке реалізується виключно за наявності клопотання іншої сторони про не співмірність таких витрат з наведенням відповідних доказів.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідач відзиву на позов не подав, будь-яких заперечень щодо складу, обсягу та розміру понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу не висловив, а також не заявляв клопотання про їх зменшення.

У зв`язку з наведеним, оскільки Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд здійснює розподіл понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн виключно на підставі вимог частини другої статті 141 ЦПК України, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково на 80,05 %, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 403,87 грн (8 000,00 грн х 80,05 %).

У відшкодуванні решти витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 596,13 грн слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за тілом кредиту у розмірі 30 514,58 грн, судовий збір у розмірі 2 131,21 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 403,87 грн. Загальна сума - 39 049,66 грн.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комісією та решти вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614).

Відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд підписує повне рішення без його проголошення, а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 08.09.2026.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО