Ухвала суду № 139551405, 25.08.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/10499/26

Справа № 754/17333/24

У Х В А Л А

Іменем України

25 серпня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Юхименко А. Є.,

представниці позивача Ворон С.В.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «Акціонерна Компанія «Київводоканал» в особі уповноваженого представника звернулось до суду із позовною заявою до відповідачів про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09.06.2025 позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» було задоволено та стягнуто ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі 42 167,12 гривень, судовий збір в розмірі 1 009,33 гривень та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 15,00 гривень; ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі 42 167,12 гривень, судовий збір в розмірі 1 009,33 гривень та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 15,00 гривень; ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» заборгованість за житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат в розмірі 42 167,12 гривень, судовий збір в розмірі 1 009,33 гривень та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 15,00 гривень.

ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09.06.2025 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

Ухвалою суду від 26.05.2026 року заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09.06.2025 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги скасовано призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників.

Як вбачається з наданих відповідачкою ОСОБА_3 копій свідоцтв про смерть відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов до висновку про закриття провадження в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Таким чином встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які на час звернення позивача до суду вже померли.

Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй постанові від 16.05.2018 року по справі № 183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.

Разом з тим, суд враховує, що залучення судом правонаступників відповідачів, які померли ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

Так, нормами п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим, спірні правовідносини, щодо стягнення заборгованості допускають правонаступництво. Законодавець зберігає за надавачем цих послуг право вимоги у разі смерті боржника.

Загальні правила пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається нормами ст. 1281 ЦК України.

Однак, як вже зазначалося вище, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, порушення яких є недопустимим.

Аналогічна правова позиція з приводу необхідності закриття провадження у справах за позовами, які пред`явленні до осіб, що померли на момент пред`явлення позовів, висловлена Верховним судом у постановах від 16.05.2018 року, у справі №183/4229/14-ц, 07.03.2018 року у справі №320/13096/13-ц, 14.02.2018 року у справі №310/10284/15 та 16.01.2018 року у справі №654/3928/15.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.174, 206, 255, 256 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в частині позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - закрити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Повний текст ухвали виготовлено 04.09.2026.

Суддя: Т. А. Зотько