Ухвала суду № 139551216, 08.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/14828/25

Провадження № 1-кп/752/1322/26

УХВАЛА

08 вересня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100130000414 від 07 березня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

встановив:

Голосіївським районним судом здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року у зв`язку із зменшенням розміру застави обвиунваченого ОСОБА_3 зобов`язано прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покладено на нього наступні обов`язки: не виїжджати за межі Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи; утримуватись від позапроцесуального спілкування зі свідками у даному провадженні; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків визначено до 25 вересня 2026 року включно.

Від захисника ОСОБА_7 надійшло клопотання про скасування покладеного на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язку здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, мотивоване безпідставним покладенням судом на обвинeваченого вказаного обов`язку. За весь період перебування під заставою ОСОБА_3 демонструє належну процесуальну поведінку. Він є засновником та представником низки підприємств, які знаходяться на території Республіки Молдова та Румунії. У зв`язку з трудовою та господарською діяльністю, перебуваючи під заставою, ОСОБА_3 неодноразово перетинав кордон та щораразу повертався в Україну. Подальші поїздки за кордон йому необхідні для реалізації права на працю та обов`язку утримання родини. Вважає, що подальше покладення на обвинуваченого відповідного обов`язку є недоцільним та втратило необхідність.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинeвачений ОСОБА_3 підтримали клопотання.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання захисника, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до стю 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисних тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого свідчить зміст обвинувального акта, реєстр матеріалів досудового розслідування та частково досліджені в судовому засіданні документи. Обґрунтованість підозри також перевірялась слідчими суддями на стадії досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри, в даному випадку, здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не закінчено з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено всі документи сторони обвинувачення, не допитано свідків та самих обвинувачених.

З огляду на характер та обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватими, суд дійшов висновку про продовження існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема при відсутності запобіжного заходу обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності з обґрунтованою ймовірністю може переховуватись від суду, впливати на свідків, які ще не були безпосередньо допитані в судовому засіданні.

Разом із цим, зважаючи на належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, у тому числі у період відсутності у нього обов`язку здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; надання стороною захисту доказів про наявність у ОСОБА_3 трудових та господарських відносин з іноземними компаніями, у зв`язку з чим він протягом 2024-2026 років неодноразово виїжджав за кордон та повертався в Україну; а також позицію прокурора в судовому засіданні, з метою реалізації права обвинуваченого на працю суд вважає за можливе скасувати покладення нього відповідного обов`язку, оскільки це не становитиме шкоди для кримінального провадження.

В даному випадку, запобіжний захід у вигляді застави з продовженням дії інших передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, є достатнім для запобігання ризикам та забезпечення дієвості кримінеашльного провадження.

За таких обставин, клопотання захисника ОСОБА_7 підлягає засдоволенню.

Керуючись статтями 177, 182, 194, 201, 331, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити.

Скасувати покладений на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою Голосіївського районного судуд міста Києва від 28 липня 2026 року обов`язок, передбачений п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1