Ухвала суду № 139551205, 18.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 761/24754/24

Провадження №: 1-кп/752/1660/26

У Х В А Л А

18.08.2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

в ході судового розгляду в режимі відеоконференції із захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_4 та ДУ "Київський слідчий ізолятор" за участю обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62023000000001135 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження і в ході судового розгляду представник державного обвинувачення - прокурор ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 . В обгрунтування вказаного клопотання зазначено, що матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обгрунтованого обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 3 КПК України. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, оскільки ОСОБА_6 , враховуючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість передбаченого покарання, може переховуватися від суду, як на території України, так і за її межами. Також продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_6 може впливати на свідків, експерта та спеціаліста у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_6 має статус обвинуваченого в іншому кримінальному провадженні. Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_6 вчинив умисний тяжкий злочин, який має незворотній за характером наслідок - надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, тому жоден більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження. При визначенні розміру застави просила врахувати тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , дані про його особу, розмір неправомірної вигоди, його майновий стан, що свідчить про те, що розмір застави у межах, визначених ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, не зможе забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, а тому є необхідним визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 34 475 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також забезпечить утримання останнього від реалізації вищезазначених ризиків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та зазначив про можливість застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою. Зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні. Розмір визначеної застави є завідомо непомірним, оскільки на все майно ОСОБА_6 та його родини накладено арешти. Також зазначено, що ОСОБА_6 має онкологічне захворювання, що підтверджується відповідними доказами, яке несумісне з його утриманням в слідчому ізоляторі, оскільки він позбавлений можливості отримати необхідну медичну допомогу та лікування на належному рівні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію, викладену адвокатом ОСОБА_5 та також заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Крім того, звернувся з клопотанням про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 34 475 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на більш м`який запобіжний захід у вигляді застави в межах ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України. В обгрунтування заявленого клопотання зазначив, що ризики, зазначені прокурором, відсутні та не підтверджені жодними доказами. Натомість, про відсутність заявлених ризиків свідчить те, що ОСОБА_6 здав свій паспорт для виїзду за кордон, тобто ризик того, що останній може переховуватися від суду, шляхом виїзду за кордон, відсутній. Ризик впливу на свідків також не підтверджений жодними доказами. ОСОБА_6 є волонтером, має ряд нагород, подяк та відзнак, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків. ОСОБА_6 перебуває в умовах слідчого ізолятора тривалий час та стан його здоров`я є незадовільним, оскільки він позбавлений можливості отримати належну медичну допомогу в умовах слідчого ізолятора. Також зазначив, що розмір визначеної ОСОБА_6 застави є непомірним його фінансовому стану на підтвердження чого стороною захисту надавались відповідні докази, зокрема довідки про його доходи та доходи членів його сім`ї. ОСОБА_6 тривалий час перебуває під вартою та позбавлений можливості заробляти грошові кошти, тобто його фінансовий стан не зазнає покращень. На все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_6 , його дружини, сина та доньки, а також на їхні корпоративні права та банківські рахунки накладено арешти. Відтак, при визначені розміру застави просив врахувати рішення Конституційного Суду України № 9-р(II)/2026 від 21.07.2026 року у якому наголошується на обов`язку суду ретельно мотивувати розмір застави для реальної альтернативності застави триманню під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав своїх захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та задовольнити клопотання його захисника - адвоката ОСОБА_4 , а також врахувати рішення Конституційного Суду України № 9-р(II)/2026 від 21.07.2026 року та визначити розмір застави, який буде помірним для його фінансового становища.

Заслухавши клопотання прокурора та захисника, з`ясувавши думки сторін кримінального провадження, суд надходить до наступних висновків.

Так, на переконання суду, прокурором було доведено, що ризики, продовжують існувати та їх ступінь не зменшилась, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути призначено судом у випадку визнання його винуватими у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений може вживати заходи, спрямовані на переховування від суду, із врахуванням, в тому числі і воєнного стану в Україні, наявності ряду тимчасово окупованих територій, які не підконтрольні органам державної влади.

Також суд враховує те, що вказане кримінальне провадження, хоч і перебуває на стадії судового розгляду, однак на даний час у вказаному провадженні судом не здійснено ряд процесуальних дій, які мають істосне знаіення для кримінального провадження, зокрема не досліджено докази, зібрані під час досудового розслідування, а також не допитано свідків та обвинуваченого, тобто вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

Судом вкотре враховано відомості щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 , наявність міцних соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, позитивні характеристики та нагороди, однак наявність вказаних даних не можуть самі по собі свідчити про існування обставин, які зможуть усунути ризики, а також такі дані не є достатньою підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, враховуючи те, що зазначені прокурором ризики продовжують існувати.

Надана стороною захисту медична документація не вказує на неможливість ОСОБА_6 перебування в умовах слідчого ізолятора, інших доказів, які б свідчили про неможливість перебування останнього в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я, у розпорядження суду не надано.

Тобто, стороною захисту у розпорядження суду не надано будь-яких інших доказів, аніж тих, які вже взяті судом до уваги, які б свідчили про те, що більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

На переконання суду, на даний час жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, які продовжують існувати, з огляду на їх характер та ступінь.

Доводи сторони захисту про те, що розмір застави має бути визначений в межах ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, не враховує абзац 5 ч. 5 ст. 182 КПК України, який дозволяє вийти за ці межі у виключних випадках. Наявність такого випадку в даному кримінальному провадженні обґрунтована тим, що застава, значно менша за розмір наданої неправомірної вигоди, втрачає властивість майнового стимулу: її втрата не буде для обвинуваченого відчутною і не спонукатиме до належної процесуальної поведінки.

Вказане в сукупності є тим виключним випадком, про який йдеться у абзаці 5 ч. 5 ст. 182 КПК України, і дає підстави визначити заставу в розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Рішенням Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026 абзац п`ятий ч. 5 ст. 182 КПК України визнано таким, що відповідає Конституції України.

Крім того, відповідно до ст. 182 ч. 2 КПК України застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, тому закон не пов`язує розмір застави виключно з власними коштами обвнуваченого. Тобто, розмір застави визначається за сукупністю наведених даних.

Одночасно при вирішенні клопотання прокурора, враховуючи обставини кримінального правопорушення, доведені ризики, а також враховуючи відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 , термін його перебування під вартою, наявність міцних соціальних зв`язків, суд вважає за можливе зменшити розмір застави та визначити розмір застави, який в достатній мірі буде гарантувати виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків з урахуванням характеру та ступеня наявних ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

На підставі викладеного, беручи до уваги також те, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які і слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 саме такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою, суд надходить до висновку про необхідність у відповідності з вимогами ст. 350 КПК України продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 23.08.2026 року включно із визначенням застави - 34468 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави в достатній мірі буде гарантувати виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись за межі міста Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування як безпосередньо, так і через інших осіб, зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; продовжити зберігання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю..

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 350 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 34 475 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на більш м`який запобіжний захід у вигляді застави в межах ст. 182 ч. 5 п. 2 КПК України, або домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України, - залишити без задоволення.

Клопотання представника державного обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою - задовольнити частково.

Обвинуваченому ОСОБА_6 продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою - на 60 днів, тобто до 16.10.2026 року включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу в межах, що становить 34468 (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят вісім) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 114 709 504 (сто чотирнадцять мільйонів сімсот дев`ять тисяч п`ятсот чотитри) гривні, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA128201720355259002001012089; призначення платежу - застава за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 18.08.2026 року, по справі 761/24754/24, провадження 1-кп/752/1660/26, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України покласти на ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі міста Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування як безпосередньо, так і через інших осіб, зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;

- продовжити зберігання ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду міста Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_6 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом п`яти діб з моменту проголошення її повного тексту.

Суддя ОСОБА_1