Рішення № 139551127, 08.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2026Справа № 910/8343/26Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (47751, Тернопільська обл, Тернопільський район, с. Підгородне, вул. Пасічна, буд. 8, кв. 1; ідентифікаційний код: 36687375)

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код: 43068454)

про зобов`язання вчинити дії

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.07.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» з вимогами до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про зобов`язання скласти, підписати та направити позивачу для підписання акти коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії за квітень-грудень 2020 року; січень-грудень 2021 року; січень-червень 2022 року з урахуванням "зелених" тарифів, затверджених у постанові НКРЕКП №140 від 16.01.2024.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, на думку позивача, відповідач ухиляється проводити коригування вартості придбаної електроенергії у спірних періодах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 відкрито провадження у справі №910/8343/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

23.07.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, зауважив, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, тобто такий, який не призводить до відновлення його порушених прав.

27.07.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

31.07.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

03.08.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

10.08.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

15.08.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

27.08.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2024 року НКРЕКП було прийнято постанову №140, у відповідності до якої переглянуто «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт», та встановити його на рівні: з 22 травня по 30 червня (включно) 2019 року - 309,49 коп/кВт·год, (без ПДВ); 3 квартал 2019 року - 304,17 коп/кВт·год, (без ПДВ); 4 квартал 2019 року - 280,84 коп/кВт·год, (без ПДВ); 1 квартал 2020 року - 267,81 коп/кВт·год, (без ПДВ); 2 квартал 2020 року - 288,15 коп/кВт·год, (без ПДВ); липень 2020 року - 305,65 коп/кВт·год, (без ПДВ); серпень та вересень 2020 року - 282,73 коп/кВт·год, (без ПДВ); 4 квартал 2020 року - 310,57 коп/кВт·год, (без ПДВ); 1 квартал 2021 року - 322,36 коп/кВт·год, (без ПДВ); 2 квартал 2021 року - 312,14 коп/кВт·год, (без ПДВ); 3 квартал 2021 року - 309,66 коп/кВт·год, (без ПДВ); 4 квартал 2021 року - 296,97 коп/кВт·год, (без ПДВ); 1 квартал 2022 року - 289,74 коп/кВт·год, (без ПДВ); 4 квартал 2022 року - 342,17 коп/кВт·год, (без ПДВ); 1 квартал 2023 року - 363,70 коп/кВт·год, (без ПДВ); 2 квартал 2023 року - 367,64 коп/кВт·год, (без ПДВ); 3 квартал 2023 року - 372,49 коп/кВт·год, (без ПДВ); 4 квартал 2023 року - 369,10 коп/кВт·год, (без ПДВ).

Крім того, п. 908 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 03.11.23 №2057 «Про встановлення на 2 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» викладено в такій редакції: для Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» тариф становить 309,81 грн (без ПДВ).

Також вказаною постановою п. 903 додатка до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 03.11.23 №2058 «Про встановлення на 3 квартал 2022 року «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб`єктів господарювання» викласти в такій редакції: для Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» тариф становить 291,64 грн (без ПДВ).

Як вказує позивач у позовній заяві, складання відповідних актів є обов`язком відповідача в силу вимог п. 11.2 Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.19, де передбачено, що у випадку надання АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця за «зеленим» тарифом та/або надання ОСП оновлених даних щодо погодинних обсягів не відпущеної електричної енергії генеруючими одиницями продавців у результаті виконання команд ОСП на зменшення навантаження, а також отримання гарантованим покупцем іншої оновленої інформації, що використовувалась при розрахунках обсягів купівлі-продажу електричної енергії, частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця, яка відшкодовується учасником балансуючої групи відповідно до цього Порядку, гарантований покупець здійснює розрахунок за оновленими даними та направляє продавцю за «зеленим» тарифом акт коригування до акта купівлі-продажу електричної енергії, форма якого визначена додатком до типового договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, підписаний уповноваженою особою гарантованого покупця із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Однак, відповідач не забезпечив складання, підписання КЕП та направлення актів коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» в частині визначення оновлених даних щодо розміру "зеленого" тарифу та вартості електричної ерегії, виробленої зазначеною генеруючою одиницею за такі періоди: квітень-грудень 2020 року; січень-грудень 2021 року; січень-червень 2022 року.

Таким чином, як вказує позивач, відповідач порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки відсутність відповідних актів коригування зумовлює відсутність у відповідача грошових зобов`язань перед позивачем за придбану електричну енергію за тарифами, визначеними постановою НКРЕКП №140 від 16.01.2024.

Зважаючи на викладені обставини, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить зобов`язати відповідача скласти, підписати та направити Товариству з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» для підписання акти коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії за квітень-грудень 2020 року; січень-грудень 2021 року; січень-червень 2022 року з урахуванням "зелених" тарифів, затверджених у постанові НКРЕКП №140 від 16.01.24.

23.07.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, зокрема, зауважив, що позивач обрав неефективний спосіб захисту, тобто такий, який не призводить до відновлення його порушених прав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Судом встановлено, що після звернення позивача з даним позовом до суду відповідач склав, підписав та направив позивачу акти коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії за квітень-грудень 2020 року (копії долучені позивачем до матеріалів справи).

Таким чином, враховуючи, що предмет спору (в частині актів коригування за період з квітня 2020 року по грудень 2020 року) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду, суд дійшов висновку закрити провадження у справі №910/8343/26 у вказаній частині позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв`язку з відсутністю предмета спору).

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Що стосується іншої частини позовних вимог, суд зазначає таке.

01.07.2019 відбувся перехід до нової моделі ринку електричної енергії, запровадженої Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон про ринок), який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону про ринок функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема, сприяння розвитку альтернативної та відновлювальної енергетики.

Положеннями п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 5 Закону про ринок унормовано, що до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері електроенергетики належить утворення оператора ринку, гарантованого покупця, прийняття рішення про покладення спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів та умов (порядку) виконання таких спеціальних обов`язків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 62 Закону про ринок, з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (п. 1).

Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі, виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким встановлено «зелений» тариф та які за результатами аукціону набули право на підтримку на строк застосування «зеленого» тарифу, на строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Акціонерне товариство «Гарантований покупець» виконує на ринку електричної енергії функції гарантованого покупця електричної енергії, тобто суб`єкта господарювання, що відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, та придбавати послугу із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (послуга за механізмом ринкової премії) у виробників, які уклали з ним договір про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (договір про надання послуги за механізмом ринкової премії), а також виконувати інші функції, визначені законодавством (п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону про ринок).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 25.06.2019 № 1217 Гарантованому покупцю видано ліцензію зі здійснення функцій гарантованого покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону про ринок учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом (п. 18).

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону про ринок купівля-продаж такої електричної енергії за «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено «зелений» тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії «зеленого» тарифу.

Згідно з п. 2.1 гл. 2 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641), для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом кандидат у виробники за «зеленим» тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Відповідно до п. 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до п. п. 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з п. 10.4 Порядку № 641 після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК "Укренерго") сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку № 641.

Так, у пункті 12.5 Порядку № 641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої Гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Тобто, за загальним правилом, гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи, попередньо отримавши кошти від ОСП (НЕК "Укренерго") - до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 пункту 10.1 Порядку № 641), - до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 пункту 10.1 Порядку № 641), - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (пункту 10.4 Порядку № 641).

Відповідно ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

Згідно із статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «Зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення "зеленого" тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону.

«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу), з урахуванням положень цієї статті, статті 9-2 та статті 9-4 цього Закону.

«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється єдиним за кожним видом альтернативного джерела енергії та для комбінованих вітро-сонячних генеруючих систем.

«Зелений» тариф для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.

Для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п. 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №916/1608/18). Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19).

Суд зазначає, що вимога скласти, підписати та направити акти за відповідним договором купівлі-продажу не може бути предметом позову, оскільки такі акти є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмета договору. Тобто такий акт є лише доказом виконання сторонами обов`язків за договором, а підписання акту не може розглядатись як окремий обов`язок щодо виконання сторонами договірних зобов`язань.

Предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема, обов`язок оформлення документів, які виступають доказами у справі. Так, акти приймання-передачі товару підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.

У даній справі обраний позивачем спосіб судового захисту зводиться до обов`язку відповідача оформити первинний документ.

Такий спосіб є неефективним способом захисту прав, в розумінні наведених вище правових позицій Великої Палати Верховного Суду, адже не призводить до реального захисту порушених прав.

Так, з урахуванням положень ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Оформлення первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції є похідною дією від факту здійснення самої, власне господарської операції. Незалежно від факту оформлення первинних документів (зокрема у разі відмови боржника підписати первинний документ) саме господарське зобов`язання існує між учасниками господарських правовідносин, відповідно обов`язок здійснити оплату за постановлений товар, виконану роботу/надану послугу існує в силу факту вчинення відповідної господарської операції, підписання/не підписання первинних документів за відповідною господарською операцією не позбавляє права кредитора на отримання коштів за поставлений товар чи виконану роботу/надану послугу. Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (п. 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у п.п. 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

Верховний Суд у постанові від 20.11.2024 у справі № 910/15990/23 звернув увагу, що основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/21, постанова Верховного Суду від 01.09.2023 у справі № 906/386/21).

У постанові №920/327/24 від 14.08.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виснував, що оскільки обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, то підстав для формування висновку у цій справі щодо питання застосування наведених скаржником норм права (які стосуються розгляду заявлених позовних вимог по суті) немає. З викладеного вбачається, що обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту свого права виключає можливість оцінки судом спірних правовідносин по суті спору, відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення із застосуванням належного способу захисту.

Враховуючи вищевикладені обставини і те, що обраний позивачем спосіб захисту у даній справі є неналежним та неефективним, що є самостійною підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» в іншій частині позову (відносно якої суд не закрив провадження).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, суд дійшов висновку повернути з державного бюджету на користь позивача судовий збір у розмірі 887,47 грн (щодо тієї частини позовних вимог, відносно якої суд дійшов висновку закрити провадження у справі).

В іншій частині позовних вимог судовий збір покладається на позивача у зв`язку із відмовою у позові (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання Акціонерного товариства «Гарантований покупець» скласти, підписати та направити позивачу для підписання акти коригування до актів купівлі-продажу електричної енергії за квітень-грудень 2020 року з урахуванням "зелених" тарифів, затверджених у постанові НКРЕКП №140 від 16.01.2024.

2. Відмовити в іншій частині позовних вимог.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» (47751, Тернопільська обл, Тернопільський район, с. Підгородне, вул. Пасічна, буд. 8, кв. 1; ідентифікаційний код: 36687375) судовий збір у розмірі 887,47 грн, сплачений за платіжною інструкцією №CE8B-9XA5-94M9-8BP1 від 07.07.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак