Рішення № 139551099, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026Справа № 910/5494/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг»

до Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про стягнення 20 830,69 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» (далі - ТОВ «Газбудінжиніринг», позивач) до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз», відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 20 830,69 грн, що складаються зі збитків у сумі 10 707,21 грн, інфляційних втрат у сумі 5 770,44 грн та 3% річних у сумі 4 353,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно отримав суму банківської гарантії в розмірі 273 000,00 грн, якою забезпечувалося виконання ТОВ «Газбудінжиніринг» основного зобов`язання за договором про закупівлю робіт № 2307000007 від 04.07.2023, що було встановлено судовим рішенням у справі № 910/9044/25 від 07.10.2025, яке набрало законної сили, у зв`язку з чим позивачу завдано збитків - упущену вигоду у вигляді неотриманих процентів за договором банківського вкладу внаслідок виконання вимоги банку про перерахування гарантійних коштів. Також позивач вказав, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання в частині своєчасного повернення отриманої суми банківської гарантії в розмірі 273 000,00 грн, яку було стягнуто судовим рішенням у справі № 910/9044/25.

У позові ТОВ «Газбудінжиніринг» просить стягнути з відповідача збитки в сумі 10 707,21 грн, інфляційні втрати в сумі 5 770,44 грн та 3% річних у сумі 4 353,04 грн, що разом складає 20 830,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2026 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що позивач не надав належних доказів реальної можливості отримання доходу за звичайних обставин та не вжив заходів щодо його одержання, відтак, позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є обов`язковим для стягнення збитків. Крім того відповідач зазначив, що за порушення строків повернення банківської гарантії позивач необґрунтовано здійснив нарахування 3% річних, оскільки договором про закупівлю робіт № 2307000007 від 04.07.2023 за таке прострочення передбачено стягнення 0,3% річних, а також вказав, що вимоги про одночасне стягнення збитків (упущеної вигоди) та додаткових нарахувань (похідних від банківської гарантії) є неприпустимим, адже суперечить ст. 61 Конституції України.

У відповіді на відзив позивач наголосив на тому, що він належним чином довів наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема, протиправної поведінки останнього, завданої шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними. Щодо заперечень проти стягнення 3% річних вказав, що банківська гарантія є окремим правочином, який породжує самостійні правовідносини між гарантом, бенефіціаром та принципалом і не може ототожнюватися з правовідносинами договору підряду.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що за результатами проведеної процедури закупівлі 04.07.2023 між ТОВ «Газбудінжиніринг» (підрядник) та АТ «Укртрансгаз» (замовник) був укладений договір про закупівлю робіт № 2307000007 (далі - договір підряду), за умовами якого підрядник зобов`язується за завданням замовника, на свій ризик, відповідно до умов цього договору виконати роботи: "Послуги з ремонту і технічного обслуговування насосів, клапанів, кранів і металевих контейнерів (ремонт імпульсних ліній на пунктах виміру витрат газу"), код ЄЗС ДК 021-2015:50510000-3, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1, 1.2 договору).

На забезпечення виконання договору підряду 12.06.2024 між ТОВ «Газбудінжиніринг» (принципал) та АТ «Юнекс Банк» (гарант) був укладений договір № 2024/1/1624/V щодо приєднання до публічної пропозиції на укладення договору про надання банківських гарантій АТ «Юнекс Банк» (далі - договір гарантії).

За вказаним договором гарант надав бенефіціару безвідкличну і безумовну гарантію та прийняв на себе безвідкличне і безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару суму в розмірі 273 000 грн протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов із строком дії до 14.02.2025 включно.

Додатковою угодою № 1 від 18.12.2024 до договору гарантії сторони внесли зміни щодо строку дії гарантії та визначили, що банківська гарантія видається на строк до 08.07.2025 включно.

07.07.2025 позивач отримав повідомлення від АТ «Юнекс Банк» про одержання письмової вимоги бенефіціара за банківською гарантією № 2024/1/1624/ V від 12.06.2024 та вимогу про сплату банку гарантійної суми.

10.07.2025 платіжною інструкцією № 4008 позивач сплатив гарантійну суму гаранту в розмірі 273 000,00 грн.

У подальшому, вважаючи вимогу АТ «Укртрансгаз» про сплату банківської гарантії безпідставною, ТОВ «Газбудінжиніринг» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ «Укртрансгаз» про стягнення 273 000,00 грн коштів банківської гарантії № 2024/1/1624/V (справа № 910/9044/25).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/9044/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026, позов ТОВ «Газбудінжиніринг» задоволено, стягнуто з АТ «Укртрансгаз» безпідставно отримані кошти банківської гарантії в сумі 273 000, 00 грн та судовий збір у сумі 4 095,00 грн.

Зазначеним рішення суду було встановлено належне виконання ТОВ «Газбудінжиніринг» робіт за договором підряду та безпідставність стягнення грошових коштів за банківською гарантією в сумі 273 000,00 грн на користь АТ «Укртрансгаз».

03.03.2026 на виконання вказаного рішення господарський суд видав відповідний наказ, який був виконаний АТ «Укртрансгаз» згідно з платіжною інструкцією № 898 від 20.01.2026.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Газбудінжиніринг» вказує, що через протиправні дії відповідача (стягнення банківської гарантії за відсутності гарантійного випадку) йому було завдані збитки у вигляді упущеної вигоди, що виявилося у втраті можливості отримати дохід у виді процентів на суму 10 707,21 грн, які мали нараховуватися банківською установою як плата за користування відповідними грошовими коштами.

Перевіряючи такі доводи позивача та вирішуючи спір по суті в цій частині, господарський суд виходить з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі статтею 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За загальними положеннями ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи; 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди. Така ж правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20.

Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність усіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 Господарського процесуального кодексу України, саме позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

У даному випадку суд приймає до уваги той факт, що протиправність поведінки АТ «Укртрансгаз» у спірних правовідносинах була встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/9044/25, яке набрало законної сили, та яким було стягнуто з АТ «Укртрансгаз» кошти банківської гарантії в сумі 273 000, 00 грн на користь ТОВ «Газбудінжиніринг».

У вказаному рішенні суд встановив належне виконання ТОВ «Газбудінжиніринг» робіт за договором підряду та неналежне виконання АТ «Укртрансгаз» своїх обов`язків з підписання актів і оплати виконаних робіт, відтак, суд зробив висновок про те, що грошові кошти у сумі 273 000,00 грн були набуті АТ «Укртрансгаз» без достатньої правової підстави, а тому такі кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виходячи з викладеного, судове рішення у справі № 910/9044/25, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення для розгляду цієї справи, а встановлені ним обставини щодо протиправної поведінки АТ «Укртрансгаз» у вигляді безпідставного отримання коштів банківської гарантії повторного доведення не потребують та приймаються судом до уваги.

Стосовно спричинення позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди суд зазначає наступне.

На підтвердження розміру завданих збитків позивач надав лист АТ «Юнекс Банк» № 25.3-9078 від 04.05.2026, в якому банк здійснив розрахунок можливого доходу позивача за депозитом у період з 10.07.2025 по 19.01.2026 на суму 10 701,21 грн, які позивач вважає упущеною вигодою.

Проте слід зазначити, що лист банку із зазначенням розрахунку збитків містить орієнтовний розмір нарахувань та при умові розміщення коштів позивача на депозитному рахунку, при цьому вказаний лист не підтверджує факту перебування депозитних коштів, у тому числі у вказаній сумі та протягом всього заявленого періоду, на рахунку ТОВ «Газбудінжиніринг». Також зазначений лист не містить твердження банку про втрату позивачем відповідного доходу, відтак, наданий позивачем лист не є належним, допустимим та вірогідним доказом упущеної вигоди у розумінні ст. 73-79 ГПК України.

Водночас в матеріалах справи відсутній укладений між ТОВ «Газбудінжиніринг» та АТ «Юнекс Банк» договір банківського вкладу, з якого би вбачалися умови нарахування процентів за депозитом, відсутні банківські виписки щодо попередніх нарахувань процентів із зазначенням строків розміщення грошових коштів чи будь-які інші банківські документи, що взагалі свідчать про розміщення депозиту та нарахування відповідних процентів позивачу.

Зі свого боку позивач зазначив, що відсутність договору банківського вкладу та банківських виписок обумовлена безпідставним отриманням відповідачем грошових коштів за банківською гарантією. Проте суд такі доводи відхиляє, адже відсутність коштів на депозитному рахунку позивача могла статися й з інших причин, при цьому доказів реального наміру та можливості розміщення таких коштів у банківській установі ТОВ «Газбудінжиніринг» не представило.

Отже суд вважає, що позивач не надав належних доказів понесення ним упущеної вигоди та не довів того, що за відсутності протиправних дій відповідача він би отримав відповідний дохід.

Поряд з цим слід зазначити, що звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18.

А згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61-22106св18) наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення, позивач повинен довести факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів (аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

Таким чином суд вважає, що в спірних правовідносинах позивач не довів факту реальної наявності збитків (упущеної вигоди), а відтак, і прямого причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і неотриманими доходами позивача, що виключає наявність складу цивільного правопорушення для стягнення збитків.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога ТОВ «Газбудінжиніринг» про стягнення упущеної вигоди задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 5 770,44 грн та 3% річних у сумі 4 353,04 грн, нарахованих на суму 273 000,00 грн безпідставно отриманих коштів, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на вищенаведене, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних є такими, що заявлені позивачем правомірно.

Перевіривши долучений до позову розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він здійснений арифметично правильно, відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у визначеному позивачем розмірі - 5 770,44 грн.

Щодо розрахунку 3% річних, то суд зазначає, що позивач помилково включив до періоду їх нарахування дату сплати стягнутих коштів, адже 3% можуть бути нараховані лише за повний день прострочення.

За розрахунком суду правильним періодом нарахування відсотків річних буде період з 11.07.2025 по 19.01.2026, тому з відповідача підлягають стягненню 3% річних у сумі 4 330,60 грн, тобто у меншому розмірі, ніж просив позивач.

Отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.

Стосовно доводів відповідача про те, що договором підряду визначено інший розмір відсотків за прострочення грошового зобов`язання (0,3%), суд зазначає, що спірні правовідносини в даному випадку виникли внаслідок безпідставного набуття АТ «Укртрансгаз» грошових коштів, які регулюються нормами ст. 1212 ЦК України та ст. 625 ЦК України, і на них не розповсюджується дія умов договору підряду № 2307000007 від 04.07.2023, який не є предметом розгляду у цій справі.

На підставі викладеного позов ТОВ «Газбудінжиніринг» суд задовольняє частково.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати у вигляді сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення 20 830,69 грн задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код - 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газбудінжиніринг» (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, буд. 27А, ідентифікаційний код 43062217) інфляційні втрати в сумі 5 770 (п`ять тисяч сімсот сімдесят) грн 44 коп., 3% річних у сумі 4 330 (чотири тисячі триста тридцять) грн 60 коп. та судовий збір у сумі 1 291 (одна тисяча двісті дев`яносто одна) грн 03 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Повне судове рішення складене 7 вересня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К.І.