Рішення № 139550968, 20.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.08.2026Справа № 910/6904/26Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Адмірал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лак Санте"

про стягнення 931222,84 грн.

за участі представників:

від позивача: Добросько Л.В.

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Адмірал" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лак Санте" про стягнення інфляційних втрат у розмірі 761 765,05 грн. та 3% річних у розмірі 169 457,79 грн., нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу № 22/10/20 від 22.10.2020 року. Також, позивач просив зазначити у рішенні суду про нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 490 640,94 грн, починаючи з 08.06.2026 до виконання судового рішення за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 09.07.2026 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зобов`язання позивача надати розрахунок позовних вимог, оскільки відповідний розрахунок наявний у матеріалах справи; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив на визначені позивачем неправильного періоду та сум прострочення виконання грошового зобов`язання.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що досудова вимога не змінює перебіг прострочення грошового зобов`язання, та звернув увагу на встановлені судом у справі № 910/17747/23 обставини.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.10.2020 між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) укладено Договір купівлі-продажу № 22/10/20 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник постачає, а Покупець приймає та оплачує товар, що далі іменується Товар, в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Згідно з п. 3. 1. Договору Покупець здійснює попередню оплату у розмірі 100% від ціни Товару, вказаної в Специфікації, що становить два млн. сто сорок тис. чотириста п`ятдесят чотири грн. протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання Договору Сторонами.

У пункті 4.4. Договору вказано, що про готовність відвантажити Товар Постачальник повинен повідомити Покупця електронною поштою після отримання 100% передоплата за Товар, передбаченої п. 3.1. цього Договору, на електронну адресу Покупця або за допомогою телефонного зв`язку у строк не більший 90 (дев`яноста ) календарних днів з дати отримання 100% передоплати за Товар, передбаченої п.3.1. нього Договору. Покупець зобов`язаний прийняти Товар, на умовах цього Договору, протягом 3 календарних днів після одержання від Постачальника повідомлення про готовність відвантажити Товар.

Додатком № 1 до Договору сторони погодили Специфікацію на поставку товару, загальною вартістю 2 140 454,00 грн.

На підставі виставленого рахунку на оплату №232 від 22.10.2020 позивачем перераховано 2 140 454,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №53 від 26.10.2020.

Разом із цим, позивачем помилково перераховано відповідачу:- 1 500 000,00грн. відповідно до платіжного доручення № 56 від 01.11.2020р.;- 800 000,00грн. відповідно до платіжного доручення № 62 від 03.11.2020р.;- 325 000,00грн. відповідно до платіжного доручення № 74 від 24.11.2020р.

Відповідно до банківських виписок відповідачем повернуто 4 065 454 грн., а саме: - від 26.10.2022р. - 50 000 грн.;- від 01.08.2022р. - 250 000 грн.;- від 15.08.2022р. - 100 000 грн.;- від 14.10.2022р. - 100 000 грн.;- від 25.07.2022р. - 150 000 грн.;- від 03.10.2022р. - 100 000 грн.;- від 08.08.2022р. - 200 000 грн.;- від 15.11.2022р. - 50 000 грн.;- від 26.01.2021р. - 25 000 грн.;- від 03.08.2021р. - 200 000 грн.;- від 05.03.2021р. - 200 000 грн.;- від 22.04.2021р. - 150 000 грн.;- від 05.02.2021р. - 41 000 грн.;- від 16.12.2020р. - 325 000 грн.;- від 16.12.2020р. - 375 000 грн.;- від 06.10.2021р. - 149 454 грн.;- від 18.12.2020р. - 400 000 грн.;- від 16.12.2020р. - 800 000 грн.;- від 06.09.2021р. - 100 000 грн.;- від 15.07.2021р. - 300 000 грн.

Дані обставини встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/17747/23.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/17747/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лак Санте" на користь Приватного підприємства «АДМІРАЛ» 700 000,00грн., 10500,00 грн. судового збору та 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2024 у справі № 910/17747/23 набрало законної сили 13.03.2024, на виконання якого видано наказ від 18.03.2024 року.

Постановою Подільського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ від 03.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77364268 із примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 за № 910/17747/23.

Після відкриття виконавчого провадження № 77364268 відповідачем у добровільному порядку сплачено та державним виконавцем стягнуто грошові кошти у розмірі 209 359,06 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: Платіжна інструкція № 1245 від 24.11.2023р. на суму 100 000,00грн. Платіжна інструкція № 1293 від 08.03.2024р. на суму 100 000,00грн. Платіжна інструкція № 4193 від 17.03.2025р. на суму 670,60грн. Платіжна інструкція №8758 від 17.04.2025р. на суму 2 095,03грн. Платіжна інструкція №10176 від 29.04.2025р. на суму 407,70грн. Платіжна інструкція №17818 від 30.06.2025р. на суму 1 448,99грн. Платіжна інструкція № 27536 від 19.09.2025р. на суму 1 850,75грн. Платіжна інструкція № 33783 від 04.11.2025р. на суму 2 885,99грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/17747/23 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17747/23, який видано на виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/17747/23 від 21.02.2024 в частині 200 000,00 грн.

Постановою Подільського ВДВС у м. Києві КМУ МЮУ від 22.12.2025 № 77364268 повернуто виконавчий документ стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів, які можливо звернути стягнення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

У силу вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Із наданого позивачем розрахунку слідує, що нарахування компенсаційних виплат здійснено за період із 16.12.2020 до 05.06.2026 на суми боргу з урахуванням часткового поетапного погашення.

На обґрунтування визначення періоду прострочення з 16.12.2020 позивач зазначив, що відповідач при частковому поверненні грошових коштів зазначав у призначенні платежу листи позивача від 15.12.2020, від 01.09.2021 про повернення коштів, тобто був обізнаний із змістом цих листів.

Проте, як установлено судом під час розгляду справи № 910/17747/23, позивачем надано копію листів від 15.12.2020 та від 01.09.2021 до відповідача про повернення коштів, однак доказів надіслання останніх позивачем не долучено. При цьому, 05.10.2023 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу на суму 700000,00 грн. про повернення грошових коштів протягом 7-ми днів з моменту отримання.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Таким чином, у межах справи № 910/17747/23 установлено, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення 700 000,00 грн. 05.10.2023, в якій установив семиденний строк на сплату грошових коштів.

Судом прийняті до уваги зауваження позивача про те, що в межах справи № 910/17747/23 не встановлено, що лист від 15.12.2020 не складався чи не направлявся, оскільки зроблено висновок лише про відсутність доказів його направлення у межах указаної справи.

Водночас, позивачем до матеріалів цієї справи також не надано докази направлення відповідачу листа від 15.12.2020 про повернення грошових коштів, у той час як у межах справи № 910/17747/23 при стягненні з відповідача 700 000,00 грн. установлено, що позивач, як покупець, мав право діяти альтернативно, та надіслав 05.10.2023 відповідачу відповідну вимогу про повернення грошових коштів.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про настання прострочення відповідача з виконання зобов`язання з повернення 700 000,00 грн. із 13.10.2023, тобто зі спливом семиденного строку після пред`явлення вимоги.

Також, у розрахунку позивачем вказано дату платіжного доручення № 1245 на суму 100000 грн. 24.11.2023, у зв`язку з чим сума боргу складає 600000 грн.

Разом із цим, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/17747/23 при визнанні таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17747/23, на суму 200000 грн., судом установлено, що відповідачем перераховано позивачеві 100000,00 грн. 16.11.2023 згідно платіжного доручення №1245 та 100000,00 грн. перераховано 08.03.2024 згідно платіжного доручення №1293.

З огляду на зазначене, при арифметичному перерахунку періодів та сум прострочення в даній справі суд приймає до нарахування дату платіжного доручення № 1245 на суму 100000 грн. 16.11.2023, що врахована при визнанні таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі № 910/17747/23.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

При цьому, наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17.

Відтак, за арифметичним перерахунком суду, здійсненим у межах визначеного позивачем періоду, з відповідача підлягає стягненню за період з 13.10.2023 до 05.06.2026 інфляційні втрати в розмірі 134698,03 грн. та 40944,31 грн. трьох процентів річних, нарахованих на суму 700000 грн. із урахуванням часткового поетапного погашення до суми 490640,94 грн.

Щодо прохання позивача зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що зазначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення є правом суду, а не обов`язком.

При цьому, позивачем жодним чином не обґрунтовано підстави, з яких останній просить суд зазначити відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.

Отже, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні вимоги щодо зазначення в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Адмірал" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лак Санте» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 12; ідентифікаційний код 34818429) на користь Приватного підприємства «Адмірал» (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 41, кв. 1; ідентифікаційний код 24706360) 134698 (сто тридцять чотири тисячі шістсот дев`яносто вісім) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 40944 (сорок тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 31 коп. трьох процентів річних, а також 2107 (дві тисячі сто сім) грн. 71 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 07.09.2026 року.

Суддя К.В. Полякова