Ухвала суду № 139550954, 08.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

08.09.2026Справа № 910/11254/26

Суддя Демидова М.О., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродент"(01004, м.Київ, Крутий узвіз, буд.6/2, в літ.А, код 24939727)

до 1) Київської міської ради (01044, м.Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141)

2) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Крутий узвіз"(01024, м.Київ,Крутий узвіз, буд.6/2, код 25640657)

про виділення в натурі частини нежитлових приміщень, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на нежитлове приміщення

ВСТАНОВИВ:

04.09.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євродент" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Крутий узвіз" про:

- виділення в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю «Євродент» (попереднє найменування - Приватне підприємство «Євродент») частку у розмірі 11/100 з майна, що є у спільній частковій власності: нежилих приміщень загальною площею 849,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, узвіз Крутий (Крутий узвіз/вул. Кропивницького), буд. 6/2, літера «А», шляхом виділення групи нежитлових приміщень загальною площею 91,6 кв. м, розташованої на цокольному поверсі, у складі приміщення 1 площею 19,9 кв. м, приміщення 2 площею 2,5 кв. м, приміщення 3 площею 3,2 кв. м, приміщення 4 площею 11,0 кв. м, приміщення 5 площею 17,1 кв. м, приміщення 6 площею 10,7 кв. м, приміщення 7 площею 10,9 кв. м, приміщення 8 площею 7,7 кв. м, приміщення 9 площею 8,2 кв. м, приміщення 10 площею 0,5 кв. м, - згідно з технічним паспортом на групу нежитлових приміщень (нежиле приміщення) від 10.10.2025 (інвентаризаційна справа № 01.10.2025/810, реєстраційний номер документа в Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:8824-1928-6743-5800);

- припинення права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Євродент» на 11/100 частин нежилих приміщень загальною площею 849,9 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, узвіз Крутий (Крутий узвіз/вул. Кропивницького), буд. 6/2, літера «А», зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації 16.05.2001 за реєстровим № 2526П (реєстрова книга № 17П-290), зберігши режим спільної часткової власності інших співвласників на нежилі приміщення загальною площею 758,3 кв. м, що залишаються після виділу;

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Євродент» права приватної власності на групу нежитлових приміщень загальною площею 91,6 кв. м у складі приміщень 1-10, розташовану на цокольному поверсі літери «А» за адресою: м. Київ, узвіз Крутий (Крутий узвіз/ вул. Кропивницького), буд. 6/2, згідно з технічним паспортом на групу нежитлових приміщень (нежиле приміщення) від 10.10.2025 (інвентаризаційна справа № 01.10.2025/810, реєстраційний номер документа в Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:8824-1928-6743-5800), як на самостійний об`єкт нерухомого майна.

Позивач обґрунтовує позов тим, що є власником 11/100 частки у спільній частковій власності на нежилі приміщення площею 849,9 кв. м за адресою: узвіз Крутий, 6/2, літера «А», фактично відокремлено володіючи приміщеннями площею 91,6 кв. м з окремим входом і власними комунікаціями, що, за технічним паспортом від 10.10.2025, є самостійним об`єктом нерухомості; оскільки згоди співвласників на виділ частки в натурі досягти не вдалося, позивач просить суд виділити частку в натурі, припинити право спільної часткової власності та визнати за ним право приватної власності на це майно.

Аналіз змісту позовної заяви та доданих до неї документів свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Згідно з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 та від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги свідчить про її майновий характер; судовий збір за позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

За висновком суду позовна вимога про виділ в натурі нерухомого майна також є майновою і стосується права власності на це майно.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про виділення в натурі частки у спільній частковій власності та визнання права приватної власності на нежитлові приміщення загальною площею 91,6 кв.м. є вимогами майнового характеру, оскільки їх об`єктом є конкретно визначене нерухоме майно, яке підлягає вартісній оцінці, а результатом задоволення позову є оформлення (набуття) позивачем права власності на самостійний об`єкт нерухомості.

Вимога 2 про припинення права спільної часткової власності залишається вимогою немайнового характеру як похідна від виділу частки та така, що не підлягає самостійній вартісній оцінці.

Позивачем ціну позову за вимогами 1 та 3 не визначено, обґрунтованого розрахунку вартості майна не наведено, внаслідок чого судовий збір за цими вимогами не обчислено та не сплачено.

Судовий збір підлягає обчисленню:

- за вимогами майнового характеру (1,3) відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 1,5 % ціни позову, визначеної позивачем з урахуванням вартості майна, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн) і не більше 350 таких розмірів, за кожною з вимог 1 і 3;

- за вимогою немайнового характеру (2) у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3 328,00 грн;

- із застосуванням коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням заяви в електронній формі (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, позивачу необхідно визначити ціну позову за вимогами 1 та 3, навести обґрунтований розрахунок вартості спірного майна, здійснити перерахунок судового збору за наведеними правилами та доплатити судовий збір з наданням відповідних доказів.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За приписами ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк у 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом визначення ціни позову за позовними вимогами № 1 і № 3, навести обґрунтований розрахунок вартості спірного майна; здійснити перерахунок судового збору відповідно до визначеної ціни позову за вимогами майнового характеру (№ 1, № 3) та надати суду докази сплати судового збору.

Надати суду докази направлення іншому учаснику процесу документів на усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у відповідності до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в разі не усунення ним всіх недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, має здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

З текстом ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Марія ДЕМИДОВА