Ухвала суду № 139550856, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/11151/26

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 )

до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1-Д)

про стягнення 780 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі відповідач) про стягнення 780 000,00 грн. помилково нарахованих коштів.

Судом встановлено, що подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а подані матеріали є достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Пунктом 4 частини 2 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначені категорії справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, а саме: про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Суд зазначає, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження належить до дискреційних повноважень суду першої інстанції, однак частиною 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України визначені критерії, які враховуються судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, а саме: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг і характер доказів у справі, а також значення справи для сторін, з огляду на необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України та з метою недопущення порушення передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальних прав учасників справи, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження.

Так, положеннями Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку розгляду справи в порядку загального позовного провадження проводиться підготовче провадження, завданнями якого є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (частина 2 статті 177 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями статті 181 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Також, у позовній заяві позивач просив суд залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство оборони України, з урахуванням такого.

Частиною 1 статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Позивачем не вказано, а судом не встановлено підстав для залучення до участі у справі Міністерства оборони України, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про залучення вказаної особи до участі у справі.

Також, до позовної заяви позивач долучив клопотання від 02.09.2026, у якому останній просив суд витребувати у відповідача інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 з 21.11.2025 року включно по даний час із розшифровкою контрагента і призначення платежу; витребувати у Гайсинської державної нотаріальної контори Вінницької області інформацію зі Спадкового реєстру відносно спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також посвідчені заповіти, спадковий договір, спадкову справу та видані свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (у разі наявності).

Розглянувши клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.09.2026 про витребування доказів, суд зазначає таке.

У силу приписів частини 1 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.

Положення частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частинами 1-2, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Слід звернути увагу на те, що приписи статті 81 Господарського процесуального кодексу України не обмежують суд у праві витребувати необхідні для розгляду справи докази колом учасників даного судового процесу, тобто суд наділений правом витребувати такі докази також від інших підприємств, установ та організацій, державних та інших органів чи посадових осіб, незалежно від їх участі у справі.

Судом взяті до уваги доводи позивача, викладені у позовній заяві та клопотанні від 02.09.2026, а також предмет спору та суб`єктний склад в даній справі.

Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

З урахуванням вищевказаного, беручи до уваги необхідність забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, обов`язок суду всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті, суд дійшов висновку, що клопотання позивача від 02.09.2026 про витребування доказів слід частково задовольнити та витребувати у відповідача інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 з 21.11.2025 року включно по даний час із розшифровкою контрагента і призначення платежу.

Разом з тим, суд зауважує, що докази в господарському процесі становлять собою об`єктивні фактичні дані, процесуально зафіксовані у встановленому законом порядку, на підставі яких суд констатує наявність чи відсутність правових обставин, юридичних фактів, що складають предмет доказування, а також обґрунтовують матеріально-правові вимоги та заперечення сторін.

В свою чергу позивач не зазначив, які саме обставини чи факти, що входять до предмету доказування у даній справі (з урахуванням суб`єктного складу та предмету спору) підтвердять інформація зі Спадкового реєстру відносно спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також посвідчені заповіти, спадковий договір, спадкову справу та видані свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (у разі наявності).

З урахуванням наведеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача від 02.09.2026 в частині витребування у Гайсинської державної нотаріальної контори Вінницької області інформації зі Спадкового реєстру відносно спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також посвідчені заповіти, спадковий договір, спадкову справу та видані свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (у разі наявності).

Керуючись статтями 12, 81, 170, 176, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва-

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/11151/26.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на 07.10.26 року о 14:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, корпус Б, зал № 8.

4. Викликати у підготовче засідання представників сторін, яким необхідно при собі мати документи, що підтверджують їх повноваження відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України.

5. Позивачу надати суду у підготовчому засіданні оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду).

6. Встановити відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання до суду відзивів на позовну заяву, оформлених відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити надіслання (надання) позивачу копій відзивів та доданих до них документів одночасно з надісланням (наданням) відзивів до суду.

7. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, а також у разі подання відзиву особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

8. У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство оборони України, відмовити.

9. Клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.09.2026 про витребування доказів, задовольнити частково.

10. Витребувати у Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 з 21.11.2025 року включно по даний час із розшифровкою контрагента і призначення платежу.

11. Встановити Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) строк для подання витребуваних судом доказів п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

12. У задоволенні іншої частини клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.09.2026 про витребування доказів, відмовити.

13. Усі заяви, клопотання, заперечення подати через відділ діловодства господарського суду міста Києва до початку підготовчого засідання, призначеного на 07.10.2026 року з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.

14. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.

15. Попередити сторін, що відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

16. Попередити сторін, що при невиконанні процесуальних обов`язків, зокрема ухиленні від вчинення дій, покладених судом на сторону, до них можуть бути застосовані заходи процесуального примусу у вигляді штрафу відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України.

17. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

18. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя В.С. Ломака