Ухвала суду № 139550836, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/9143/22

За позовомПриватного акціонерного товариства «КІНТО»доПублічного акціонерного товариства «Укрнафта»простягнення 2 574 498,26 грн.,Суддя Босий В.П.

Представники учасників справи: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «КІНТО» (далі ПрАТ «КІНТО») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі ПАТ «Укрнафта») про стягнення 2 574 498,26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, позовні вимоги ПрАТ «КІНТО» задоволено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ПрАТ «КІНТО» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

Також, постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ПрАТ «КІНТО» витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн.

23.06.2023 на виконання вказаного рішення та постанови Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Постановою Верховного Суду від 24.10.2023 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ «Укрнафта», відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, у частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №910/9143/22. Касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №910/9143/22 в частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/9143/22 залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ПрАТ «КІНТО» 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

17.11.2023 на виконання постанови Верховного Суду від 24.10.2023 Господарським судом міста Києва видано наказ.

14.04.2025 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «КІНТО» надійшла заява про зобов`язання керівника ПАТ «Укрнафта» подати звіт про виконання рішення суду у справі №910/9143/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 задоволено заяву ПрАТ «КІНТО» та зобов`язано керівника ПАТ «Укрнафта» у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22.

Судом неодноразово було відмовлено у прийнятті звіту ПАТ «Укрнафта» та встановлено останньому новий строк для подання суду звіту про виконання рішень у даній справі.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 відмовлено у прийнятті звіту ПАТ «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом ПрАТ «КІНТО» до ПАТ «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн., зобов`язано керівника ПАТ «Укрнафта» в строк до 22.07.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22, попереджено керівника ПАТ «Укрнафта» про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.

22.07.2026 до Господарського суду міста Києва від представника Кукури Богдана Михайловича, який є директором ПАТ «Укрнафта», надійшов звіт про виконання рішень суду, в якому заявник просив прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.

24.07.2026 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «КІНТО» надійшли заперечення на звіт АТ «Укрнафта», в яких позивач, зокрема, просив суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2026 відмовлено у прийнятті звіту ПАТ «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн., зобов`язано керівника ПАТ «Укрнафта» в строк до 02.12.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22, попереджено керівника ПАТ «Укрнафта» про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, стягнуто з ОСОБА_1 , як керівника ПАТ «Укрнафта» на користь Державного бюджету України в особі Державної судової адміністрації України штраф у розмірі 66 560,00 грн., як захід процесуального примусу.

03.09.2026 до Господарського суду міста Києва від ПрАТ «КІНТО» надійшла заява про надання доказів понесення судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з ПАТ «Укрнафта» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки судом не було вирішено питання про витрати на професійну правничу допомогу, про які заявлено позивачем у запереченнях на звіт АТ «Укрнафта» із посиланням на ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що за наслідками розгляду звіту постановлюється саме ухвала, то у даній справі підлягає ухваленню додаткова ухвала.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За приписами статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що 29.07.2019 між позивачем (Замовником) та Адвокатським об`єднанням «Інтеракціо» (Виконавець) укладено Договір про надання правової допомогу №153-АО/2019, за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати правову допомогу Замовнику на підставах, в порядку та обсязі, визначеному у Договорі за погодженням Сторін, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити її у встановленому цим Договором порядку.

Відповідно до пункту 5.2 Договору про надання правової допомогу №153-АО/2019 абонентська палата за надання правової допомоги за цим Договором складає 2 800,00 грн., без ПДВ, і сплачується Замовником Виконавцю у строк до 5 числа місяця, наступного за звітним. Розмір додаткової винагороди Виконавця за виконання робіт (надання послуг) за окремими категоріями справ встановлюються виходячи з обсягу фактично наданих послуг. Вартість послуг за даним Договором встановлюється виходячи згідно з розцінками на послуги, вказані у Додатку, що є невід`ємною частиною цього Договору, та встановлюється сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг.

При належному виконанні умов цього Договору, Сторони підписують Акт про виконання робіт (надання послуг) (пункт 5.4 Договору про надання правової допомогу №153-АО/2019).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту його розірвання (пункт 8.1 Договору про надання правової допомогу №153-АО/2019).

Доказів розірвання Договору про надання правової допомогу №153-АО/2019 суду не надано, а відтак він є чинним.

У Додатковій угоді від 01.09.2022 до Договору про надання правової допомогу №153-АО/2019 сторони погодили вартість послуг з надання правової допомоги, зокрема, складання і подання процесуальних документів: заперечень на відзив на позовну заяву, заяв та заперечень, відзивів на апеляційну або касаційну скаргу, письмових пояснень по справі, клопотань, заперечень проти відкриття апеляційного або касаційного провадження тощо 2 000,00 грн.; участь у судових засіданнях 2 000,00 грн.

Згідно розрахунку витрат на надання правової допомоги, що є актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02.09.2026 Адвокатське об`єднання надало позивачу наступні послуги: складання і подання заперечень на звіт, вартість послуги 2 000,00 грн. та участь у двох судових засіданнях, вартість послуги 4 000,00 грн.

Згідно із статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказав, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 - 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібні за змістом висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Судом встановлено, що Адвокатське об`єднання надало позивачу наступні послуги: складання і подання заперечень на звіт керівника АТ «Укрнафта», вартість послуги 2 000,00 грн. та участь у двох судових засіданнях, вартість послуги 4 000,00 грн.

На переконання суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, зокрема, у додатковій постанові від 15.06.2026 у справі №910/10196/25.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 6 000,00 грн. є обґрунтований та пропорційний до предмета спору, з урахуванням ціни позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129, 221, 234, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «КІНТО» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Б; ідентифікаційний код 16461855) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню.

Суддя В.П. Босий