Ухвала суду № 139550485, 08.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

08.09.2026м. ДніпроСправа № 904/4867/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙН ОПТ", м. Житомир

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ-АГРО", Дніпропетровська область, Криничанський район, село Маломихайлівка

про визнання банкрутом

Суддя Камша Н.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду перебуває справа №904/4867/22 про банкрутство Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент-Агро", Дніпропетровська область, Криничанський район, село Маломихайлівка перебуває на стадії ліквідації.

Повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Плесюк Олексій Степанович (адреса:18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 195, оф. 219; який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1971 від 06.10.2020).

04.09.2026 до суду надійшло клопотання ліквідатора Плесюка О.С. про витребування інформації (вх.№43296/26 від 04.09.2026), за змістом якого арбітражний керуючий просить суд:

- витребувати від Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ 37508470, вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, електронна адреса: hotline@dmsu.gov.ua) інформацію із Єдиного державного демографічного реєстру, зокрема прізвища, ім`я та по-батькові (за наявності) та актуальні на момент запиту відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) наступних фізичних осіб: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суд, дослідивши подане до суду клопотання з врахуванням долучених до матеріалів справи документів, встановив.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 року у справі №904/4867/22 визнано банкрутом СТОВ "Акцент-Агро", відкрито ліквідаційну процедуру банкрута та призначено ліквідатором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент-Агро" арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича, свідоцтво №1971 від 06.10.2020 року (адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 195, оф. 219).

Під час ліквідаційної процедури арбітражним керуючим Плесюком О.С. виявлено, що СТОВ "Акцент-Агро" у 2019 році здійснило перерахування коштів на фізичних осіб із однаковим призначенням платежів: "видача коштів під звіт на закупівлю сг продукції Без ПДВ".

В процесі ліквідаційної процедури ліквідатором не виявило ні надходжень сільськогосподарської продукції відповідно до вказаних оплат, ані будь-яких документів, що підтверджували би підстави оплати.

Щодо отримувачів коштів у ліквідатора наявні виключно ідентифікаційні номери, однак, відсутність реєстрації вказаних осіб в якості суб`єктів господарювання не дає можливості встановити ні їх адреси, прізвище та ім`я.

Відповідно до п. 8 ст. 2 розділу ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 року №1886/5, для оформлення електронної копії оригіналу документа у паперовій формі він оцифровується (сканується, фотографується) та зберігається у форматі для фотоелектронних документів, визначеному в Переліку форматів.

Оформлення електронної копії документа у паперовій формі завершується накладанням кваліфікованої електронної печатки установи або удосконаленої електронної печатки установи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки установи, або кваліфікованого електронного підпису чи удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, якщо установа у своїй діяльності не використовує кваліфіковану електронну печатку або удосконалену електронну печатку, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до статті 7 вказаного Закону України, до Реєстру, крім іншого. вноситься така інформація про особу:

- ім`я особи;

- відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи;

- інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків).

Відповідно до статті 6 вказаного Закону України, функціонування Реєстру забезпечується розпорядником Реєстру, серед іншого, надає відповіді на запити уповноважених суб`єктів з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону України, розпорядник Реєстру - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до постанови КМУ від 20.08.2014 року № 360 є Державна міграційна служба України (ДМС).

Відповідно до пункту 16 Порядку ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 р. № 784, надання інформації, відомостей або інших персональних даних про особу, що містяться у Реєстрі, здійснюється виключно у випадках, передбачених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини або за згодою самої особи.

З метою отримання необхідної інформації ліквідатор 27.08.2026 звернувся із запитом до Державної міграційної служби України про надання інформації із Єдиного державного демографічного реєстру, зокрема прізвища, ім`я та по-батькові (за наявності) та актуальні на момент запиту відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) фізичних осіб.

Ліквідатором отримано відповідь Державної міграційної служби України від 03.09.2026 року про відмову у наданні запитуваної інформації з огляду на те, що у запиті арбітражного керуючого (ліквідатора) відсутня інформація про те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є боржниками.

З огляду на викладене, ліквідатор звернувся до суду з метою із відповідною заявою.

Господарський суд зазначає, що за змістом частини 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Положеннями частини першої, третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно пункту 3 частини 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно положень частини другої ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч.ч. 4, 7-10 ст. 81 ГПК України).

Відповідно до статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується всіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Частиною 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено обов`язок арбітражного керуючого здійснювати заходи щодо захисту майна, проводити інвентаризацію майна боржника.

Згідно з частиною 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Аналіз зазначених вище положень Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про право арбітражного керуючого на безперешкодний доступ до інформації в межах своїх функціональних обов`язків ліквідатора по справі задля належного виконання завдань ліквідаційної процедури.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог заявника, у зв`язку з чим відповідне клопотання ліквідатора ДО "971 УНР" арбітражного керуючого Величка В.Ю. підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст.ст.80-81, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.12, 60-61 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ліквідатора Плесюка О.С. про витребування інформації (вх.№43296/26 від 04.09.2026) - задовольнити.

Витребувати від Державної міграційної служби України (код ЄДРПОУ 37508470, вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001, електронна адреса: hotline@dmsu.gov.ua) інформацію із Єдиного державного демографічного реєстру, зокрема прізвища, ім`я та по-батькові (за наявності) та актуальні на момент запиту відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) наступних фізичних осіб: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Зазначену вище інформацію та документи подати до суду у строк до 29.09.2026.

Відповідно до ч.ч. 8-9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала набирає законної сили 08.09.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Камша