Ухвала суду № 139550475, 08.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

08.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3692/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРИФ БІЗНЕС", м. Київ

до ОСОБА_1 , м. Одеса

про стягнення 38 285, 57 грн.,-

Суддя Бажанова Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШЕРИФ БІЗНЕС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором № 28560448 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 16 лютого 2026 року в загальній сумі: складає 38 285,57 грн., яка складається з: 3 225,00 грн суми боргу за надані послуги по договору; 1 075,00 грн штрафні санкції передбачені п. 5.1.1.1 Договору; 12 900,00 грн. штрафні санкції передбачені п. 5.1.1.3 Договору; 21 085,57 грн. відшкодування вартості обладнання.

Судові витрати просить стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 28560448 від 16.02.2026 в частині виконання грошових зобов`язань по сплаті вартості наданих позивачем послуг, повернення отриманого від позивача обладнання в належному стані.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

26.06.2026 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про призначення експертизи. та витребування оригіналів доказів.

26.06.2026 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

01.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРИФ БІЗНЕС" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якій просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

02.07.2026 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

06.07.2026 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про призначення експертизи.

06.07.2026 від ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення на відповідь на відзив.

10.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРИФ БІЗНЕС" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про долучення доказів.

10.07.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРИФ БІЗНЕС" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про витребування доказів.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2026 № 533 відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи по вх. № 4-2805/26 справи № 904/3692/26.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026 справу №904/3692/26 передано на розгляд судді Бажановій Ю.А.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2026 прийнято до свого провадження справу №904/3692/26 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2026 заяву ОСОБА_1 про залишення клопотання про призначення експертизи та витребування оригіналів доказів без розгляду задоволено, заяву ОСОБА_1 про призначення експертизи та витребування оригіналів доказів (вх № 31924/26) залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРИФ БІЗНЕС" про витребування доказів у ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає їх такими, що підлягають направленню за підсудністю до Господарського суду Одеської області з наступних підстав.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 Господарського процесуального кодексу України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 Господарського процесуального кодексу України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З наведених положень вказаної статті вбачається, що загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, приписи статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.

Так, відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Звертаючись з даним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області позивач зазначає, що як вбачається із додатку № 1 до Договору об`єкти охорони знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо нерухомого майна, поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, позивач вважає, що оскільки предметом заяви є стягнення заборгованості з оплати за послуги охорони шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації, яка встановлена за адресами: АДРЕСА_1 , вказана заява за правилами виключної підсудності підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області.

За наслідками оцінки наведених доводів позивача суд зазначає, що саме по собі визначення у договорі адреси місця надання послуг не свідчить про те, що договір укладений щодо нерухомого майна або що спір виник з приводу нерухомого майна. Адреса лише ідентифікує місце виконання охоронних послуг. Предметом спірних правовідносин є надання та оплата послуг охорони, а не здійснення чи захист будь-яких прав щодо нерухомого майна. Тим більш, що в договорі не зазначено, що об`єктом охорони, є саме об`єкт нерухомості, а не будь-яке інше майно, як то обладнання, територія, виробничий майданчик, тимчасова споруда тощо.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено факт виникнення даного спору саме з приводу нерухомого майна, що виключає підстави для визначення підсудності даного спору за правилами статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, за загальним правилом територіальної підсудності, визначеним статті 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2909481 від 19.06.2026 місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

З огляду на відсутність підстав для застосування до даного спору альтернативної або виключної підсудності, передбаченої ст.ст. 29, 30 Господарського процесуального кодексу України, слід дійти висновку, що позовна заява не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно пунктом 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З огляду на викладені вище обставини, господарський суд убачає підстави для направлення матеріалів позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 29, 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Передати справу №904/3692/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕРИФ БІЗНЕС" до ОСОБА_1 про стягнення 38 285, 57 грн передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області (65618, Одеська обл., місто Одеса, пр. Шевченка, будинок 29).

Ухвала набирає законної сили з моменту 08.09.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 08.09.2026.

Суддя Ю.А. Бажанова