Рішення № 139550308, 13.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2026 р. Cправа № 902/1403/25(151/1011/25)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

за відсутності представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код 35625014)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 71549446 в сумі 18 425,00 грн.

в межах справи № 902/1403/25

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1403/25 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 26.11.2025 відкрито провадження у справі № 902/1403/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Н.О.

15.04.2026 до Господарського суду Вінницької області від Чечельницького районного суду Вінницької області надійшла справа № 151/1011/25 за позовом ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 18 425,00 грн., з яких 11 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 495,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5 280,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; - 1 650,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Так, ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 23.03.2026 постановлено цивільну справу за позовом ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати на розгляд до Господарського суду Вінницької області, на розгляді якого перебуває справа № 902/1403/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2026, справу № 151/1011/25, розподілено судді Лабунській Т.І., з призначенням єдиного унікального номеру судової справи - № 902/1403/25(151/1011/25).

Ухвалою суду від 20.04.2026 матеріали цивільної справи № 151/1011/25 прийнято до свого провадження суддею Лабунською Т.І. для розгляду в межах справи № 902/1403/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи № 902/1403/25(151/1026/25) по суті призначено на 29.05.2026.

Ухвалою суду від 29.05.2026 відкладено розгляд справи по суті на 13.08.2026.

В судове засідання на визначену дату представники сторін не з`явилися, незважаючи на про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвала суду від 29.05.2025 направлена до електронного кабінету позивача та відповідача системі ЄСІТС, отримана останніми 03.06.2026, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення сторін про розгляд справи у суді, проте, останні не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

За приписами ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступні обставини.

09.03.2025 між ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71549446 (надалі - Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно п.2.1. Договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі - Кредит), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту

Відповідно до п.2.2. Договору, сторони встановили наступні Параметри та умови Кредиту: сума кредиту 11 000,00 грн.; строк кредитування/строк договору 30 днів; процентна ставка/день 0,0150% (фіксована); комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого Кредиту, що у гривневому еквіваленті складає 1650,00 грн.; дата надання кредиту - 09.03.2025; дата повернення кредиту (останній день) - 07.04.2025%; денна процентна ставка - 0,650 % в день; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) % в день - 4,00 %; пеня - 4,00 % в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 841,39 %; орієнтовна загальна вартість кредиту - 13 145,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Параметри, порядок і графік повернення кредиту, сплати процентів та комісії за надання кредиту визначено в додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.5. Договору проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Згідно п.4.4. Договору Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи BankID НБУ.

Згідно п.п.5.1., 5.2. перед укладанням (підписанням) Договору, Позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та Офертою, що містить в тому числі проект Договору, Політикою конфіденційності, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про Кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на Сайті Кредитодавця: інформацію, передбаченою Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про захист персональних даних».

Паспорт споживчого кредиту надається Позичальнику до укладення Договору за спеціальною формою, що встановлена Законом України «Про споживче кредитування» у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» та містить всю необхідну інформацію, для прийняття Позичальником обґрунтованого рішення щодо укладення Договору. Позичальник не обмежений в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у Паспорті споживчого кредиту. Паспорт споживчого кредиту підписується Позичальником відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» із використанням Одноразового ідентифікатора.

Відповідно п.п. 5.5., 5.6. договір укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін Договору виникають цивільні права та обов`язки.

Договір укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти Договір в електронній формі та його підписання Сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Відповідно до п. 6.1. Договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з другого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

Відповідно до п. 6.2. Договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту на підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п. 2.2.4 п. 2.2. Договору. Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду Заявки та надання кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої Заявки та укладення Договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі Заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.

Відповідно до п. 10.5 Договору у разі порушення строків повернення кредиту позичальником:

10.5.1. Якщо сума Кредиту, що надається Позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування Кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

10.5.2. Якщо сума Кредиту, що надається Позичальнику за Договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, за користування Кредитом (його частиною) понад встановлений Договором строк, у випадку невиконання Позичальником умов Договору, Кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору з першого дня понадстрокового користування Кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування» Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до п.11.1. укладаючи Договір Позичальник засвідчує наступне:

Позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно правовими актами Національного банку України (п.11.1.1.).

Пунктом 11.1.2. засвідчено, що Позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі - Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

Позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ СlikСkcredit) (п.11.1.3).

Договір підписано зі сторони Позичальника одноразовим ідентифікатором 85260, про що зазначено на титульній сторінці договору.

27.03.2025 ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" (Фактор) та ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (Клієнт) уклали Договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які є боржниками ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", в тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71549446 від 09.03.2025 на суму 18 425,00 грн., з яких 11 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 495,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5 280,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; - 1 650,00 грн. - комісія за надання кредиту.

Вказане підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників та Витягом №10 з реєстру боржників.

Правове обгрунтування і оцінка суду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи слідує, що 09.03.2025 між ТОВ " 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71549446.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Таким чином, договір кредиту між ОСОБА_1 та ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» є укладеними, а ОСОБА_1 , підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, погодилась всі викладені в них умови.

Ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання та перераховано боржнику 11 000,00 грн. кредитних коштів.

Відповідачем не спростовано факт отримання кредиту на належну йому банківську картку; не доведено протиправного використання власної електронної адреси та мобільного телефону з метою укладення кредитного договору.

Враховуючи долучені до матеріалів справи документи у сукупності, суд зазначає про обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог в частині стягнення суми основного боргу в сумі 11 000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення процентів в сумі 495,00 грн. за період з 09.03.2025 по 07.04.2025, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору сума кредиту становить 11 000,00 грн.; строк кредитування/строк договору - 30 днів; процентна ставка - 0,150%; дата повернення кредиту - 07.04.2025.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71549446 від 09.03.2025, відсотки нараховані по 07.04.2025, тобто в межах строку дії кредитного договору.

Таким чином суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених вимог в частині стягнення процентів в сумі 495,00 грн.

Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення суми заборгованості за комісією в сумі 1 650,00 грн.

Згідно п. 1.12 договору комісія за надання кредиту - грошові кошти, які згідно умов договору позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю за надання та користування кредитом в якості однієї зі складових загальних витрат за споживчим кредитом

Відповідно до п.2.2.4 договору комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 1 650,00 грн.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який набрав чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови кредитного договору № 71549446 від 09.03.2025, суд приходить висновку про правомірність дій позивача щодо нарахування відповідачу заборгованості у вигляді комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між сторонами кредитним договором, зокрема п. 2.2.4, передбачено нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 15,00 % від суми кредиту, та включено суму нарахувань до загальних витрат за споживчим кредитом

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, який в подальшому підтримувався Верховним Судом, зокрема, в постанові від 24 травня 2024 року в справі № 461/2735/23 (провадження № 61-16948св23).

Отже, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Договір був підписаний сторонами, ними не оскаржувався, а отже є обов`язковим до виконання. Так, комісія за надання кредиту в розмірі 1 650,00 грн визначена одноразово в момент видачі кредиту.

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 1 650,00 грн, а також подальша вимога стягнення нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами за понадстрокове користування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення 5 280,00 грн за процентами нарахованими за понадстрокове нарахування за період з 08.04.2025 по 19.04.2025.

Заявлена сума заборгованості нарахована відповідно до п.п. 10.5-10.5.1 за умовами якого у разі порушення строків повернення кредиту позичальником, якщо сума кредиту, що надається Позичальнику за Договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення Договору, користування Кредитом понад встановлений Договором строк нараховуються Проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору (4 % день) за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Разом з тим, згідно договору строк договору - 30 днів, дата повернення кредиту (останній день) 07.04.2025.

Позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування кредитом у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом.

Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 07.04.2025.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що умова договору, якою позивач обґрунтовує свої вимоги зі сплати процентів за понадстрокове користування кредитом, розташована в окремому розділі 10 договору, який регулює відповідальність сторін, що свідчить про узгодженість сторонами певного розміру відсотків як міри відповідальності за неповернення кредиту після закінчення строку кредитування.

Отже, при здійсненні правової оцінки умов договору (п.п. 10.5-10.5.1), суд дійшов висновку, що домовленість сторін за цим договір охоплювала нарахування процентів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України і умови договору визначають розміру таких процентів та їх сплату саме, як відповідальність позичальника після спливу визначеного договором строку кредитування.

Разом із цим суд звертає увагу на те, що відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», доповнено п. 18, у якому вказано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)

За таких обставин, суд приходить до висновку, що встановлена у п. 10.5.1 кредитного договору можливість нарахування відсотків в розмірі 4% в день за понадстрокове користування кредитом є мірою відповідальності після закінчення строку надання кредиту та застосовується у випадку прострочення позичальника, а відтак в силу закону відповідач звільнений від сплати таких платежів, які у випадку нарахування підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за понадстрокове користування кредитом розмірі 5 280,00 грн за кредитним договором.

Згідно з положеннями ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наведених вище мотивів.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 1 728,22 грн. (13 145,00 грн. / 18 425,00 грн. * 2 422,40 грн.).

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства; ст. 2, 3, 4, 11, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 96, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236-238, 240-242, 252, 255, 256, 326, 327 ГПК України,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код 35625014) заборгованість за кредитним договором № 71549446 від 09.03.2025 в розмірі 13 145,00 грн. та 1 728,22 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Копію рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" - 25625014eapd@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2

Повне рішення складено 07 вересня 2026 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи