Рішення № 139550, 05.09.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 411

РІШЕННЯ

Іменем України

05.09.2006

Справа №2-9/13141-2006

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль”, м. Сімферополь

До відповідача відкритого акціонерного товариства „Сімбудтранссервіс”, м. Сімферополь

Про стягнення 23967,69 грн.

Суддя Н.С. Пєтухова

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Кириличенко М.М. - предст., дор. пост. №5-2006 від 04.01.2006 р.

Від відповідача – Чернова Є.О.- ю\к., дор. пост. №14/01-485 від 01.12.2005р.

Сутність спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з відповідача 23967,69 грн. заборгованості, зокрема 17112,94 грн. основного боргу, 1332,17 грн. пені, 4246,71 грн. індексу інфляції і 1275,87 грн. 3% річних.

Відповідач позивні вимоги позивача не визнав по мотивам викладеним у відзиву на позивну заяву вих. №14/01-346 від 23.08.2006р. Крім того, відповідач у судовому засіданні заявив клопотання, у якому просить суд відмовити позивачу у частині стягнення пені, у зв’язку з пропуском строку позивної давності.

У судовому засіданні 28.08.2006 р. була оголошена перерва до 05.09.2006 р. до 14:40 годин.

05.09.2006 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслуховує пояснення представників сторін, суд –

В с т а н о в и в:

31.12.2003 р. між сторонами був укладений договір про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 46-2-20/1/47.

У відповідності п. 1.1 даного договору позивач брав на себе зобов'язання поставити відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, а відповідач зобов’язався своєчасно оплатити отриману теплову енергію у вигляді гарячої води, відповідно до умов договору.

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили, що відповідач зобов’язався проводити оплату за теплову енергію щомісячно до 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав належним чином, однак, відповідач провів оплату за відпуск теплової енергії не своєчасно і не повністю.

За період з 01.01.2004р. по 31.03.2004р. за відповідачем склалась заборгованість по розрахункам за надання теплової енергії у сумі 32210,21грн. Відповідачем був погашений борг тільки у розміру 15097,27грн.

За станом на 25.07.2006р. за відповідачем склалася заборгованість у розміру 17112,94грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розміру 17112,94 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи.

Доводи відповідача про те, що оплата по договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 46-2-20/1/47 від 31.12.2003 р. була помилково частково перерахована на рахунок Сімферопольської ТЄЦ Дочірнього підприємства «Кримські генеруючі системи» згідно акту №46-2-20 від 01.03.2004р., не приймаються судом до увазі. Відповідач не надав суду докази сплати боргу перед позивачем по договору про постачання теплової енергії № 46-2-20/1/47 від 31.12.2003 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції за період з 11.02.2004р. по 30.06.2006р. у сумі 4246,71 грн. і 3% річних за період з 11.02.2004р. по 30.06.2006р. у сумі 1275,87 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п. 6.4 договору пеню за період з 11.02.2004р. по 11.08.2004р. у розмірі подвійної ученої ставки НБУ від вартості наданих послуг за кожний день прострочення. Однак, вимоги позивача в частині стягнення 1332,17 грн. пені не підлягають задоволенню по наступних підставах.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позивна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняються через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

Таким чином, позивачем був пропущений строк позовної давності для стягнення пені.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК| України і підписано 05.09.2006 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-84 ГПК| України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Сімбудтранссервіс”, м. Сімферополь, п. ГРЄС, вул.. Монтажна, 8, р\р 26002301320652 у філії КЦО ПІБ м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 0126862) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Кримтеплоелектроцентраль”, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська, 7, р/р 26009054901048 у КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 32417960) 17112,94 грн. основного боргу, , 4246,71 грн. індексу інфляції, 1275,87 грн. 3% річних, 226,36 грн. держмита, 111,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.