Рішення № 139549095, 07.09.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

707/3351/26

2/707/2393/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 21562,20 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 17.03.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено кредитний договір № 8864470 на суму 10000 грн.

03.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №03032026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 8864470 від 17.03.2025.

У зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідачки заборгованість у загальному розмірі 21562,20 грн. та судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7000 грн.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 04.08.2026 відповідачці був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

17.08.2026 від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зменшити розмір судових витрат. Вказує, що договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено 28.11.2018, однак кредитний договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою укладено лише в 2021 році. Тобто Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором, тоді як кредитний договір із Відповідачем та первісним кредитором було укладено пізніше, ніж Договір факторингу, тобто після відступлення прав вимоги, що вказує на безпідставність доводів позивача. Не може бути відступлена вимога, яка на час укладення договору факторингу ще не існувала. Аналогічне порушення допущено і під час укладення договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», та між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем. Нараховані позивачем комісія, штрафи та пеню вважає такими, що не відповідають вимогам законодавства та не підлягають задоволенню. Вважає, що строк кредитування вказаний в договорі 30 днів, а оскільки позивачем не надано доказів того, що строк було продовжено, то нарахування відсотків за період понад строку кредитування є незаконними. Заявлена вимога про стягнення витрат на правничу допомогу є завищеною.

Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.03.2025 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено кредитний договір № 8864470 на суму 10000 грн.

Відповідно до п. 1.4 Договору, строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів

Пунктом 1.5 договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 16.04.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» з відміткою та листом № 3138/26-Е від 16.03.2026 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

03.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу №03032026, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 8864470.

Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 03.03.2026 до Договору Факторингу та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 03.03.2026 до Договору Факторингу, до позивача перейшло право вимоги до відповідача в загальному розмірі 26562,20 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 8864470 від 17.03.2025 станом на 01.06.2026 заборгованість відповідачки за період з 03.03.2026 по 01.06.2026 становить 26562,20 грн., яка складається з наступного: заборгованість за основною сумою боргу 9801 грн., заборгованість за відсотками 11761,20 грн.; заборгованість за штрафними санкціями 5000 грн.

Разом з тим, позивачем в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідачки лише 21562,20 грн., що відповідає сумі заборгованості за основною сумою боргу 9801 грн. та заборгованості за відсотками 11761,20 грн.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 2 ст. 638 ЦК України передбачає, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Доводи відповідачки, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо строку кредитування тривалістю 30 днів суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки відповідно до пункту 1.4 Договору строк кредиту становить 360 днів.

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідачки щодо нарахування комісії, пені та штрафних санкцій, оскільки позивачем вимог про їх стягнення у межах цієї справи не заявлено.

Таким чином, жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, відповідачка не надала, у тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доводи відповідачки, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо порушення переходу права вимоги до позивача суд оцінює критично та вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, ні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ні ТОВ «Таліон Плюс», ні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не є кредиторами за спірним договором. Жодних договорів факторингу щодо договору кредиту № 8864470 від 17.03.2025 ані первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна», ані позивачем із зазначеними товариствами не укладалося.

Отже, оскільки відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором 8864470 від 17.03.2025 в установлені строки, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому з відповідачки на користь позивача потрібно стягнути заборгованість за вказаним договором в межах позовних вимог в сумі 21562,20 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2662,40 грн.

Що стосується заявлених до стягнення витрат за надання позивачеві правничої допомоги в сумі 7000 грн., суд вважає, що вказаний розмір витрат є завищеним з урахуванням категорії спору, складності справи, розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, реально затраченого часу адвокатом, тому суд вважає необхідним задовольнити витрати за надання позивачеві правничої допомоги частково, на суму 4000 грн.

На підставі ст. 526, 527, 530, 599, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за Кредитним договором № 8864470 від 17.03.2025 в розмірі 21562 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по справі, що складаються із судового збору, в сумі 2662 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати по справі, що складаються із витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн.

У стягненні решти витрат за надання правничої допомоги відмовити.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. М. Суходольський