Рішення № 139548462, 08.09.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 561/884/26

Провадження № 2/565/1150/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

08 вересня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2026 року із Зарічненського районного суду Рівненської області до Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «Фінпром Маркет» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №71123473 від 11.09.2025 у розмірі 15996,16 грн., судові витрати у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 11 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №71123473, за яким останній отримав кредит у розмірі 9000,00 грн. строком на 26 днів (з 11.09.2025 по 06.10.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.423 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1350,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконав, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір, за яким право грошової вимоги за вказаним вище кредитним договором відступлено позивачу. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №71123473 у вигляді електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерцію» особливостей, за яким останній отримав кредит у розмірі 9 000 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 строком на 26 днів із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.423 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого кредиту.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до договору та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зазвичай електронні кредитні договори підписуються за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З правового висновку Верховного Суду в справі №524/5556/19 від 12 січня 2021 року вбачається, що «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом та без отримання листа на електронну адресу чи SMS-повідомлення на номер телефону позичальника, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт кредитора за допомогою логіна та пароля, кредитний договір не був би укладений, тобто відповідає внутрішній волі позичальника».

Кредитний договір №71123473 від 11.09.2025 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою про ідентифікацію клієнта, а тому є укладеним.

Кредитор виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредит в межах обумовлених сум шляхом перерахування кредиту на платіжну катку позичальника № НОМЕР_1 , номер платежу 3ff633e6-bee1-489c-9784-6736d8c0ac70, що підтверджується довідкою №КД-000090632 від 28.05.2026.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет»» укладено договір факторингу № 25/02/26, за яким відповідно до реєстру прав вимоги №8 від 20.05.26 право грошової вимоги за кредитним договором №71123473 відступлено позивачу, що свідчить про заміну кредитора у спірних правовідносинах.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то відповідно до ст.530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором №71123473 від 11.09.2025 складається із заборгованості за кредитом в сумі 4 481,12 грн., процентів 5 683,92 грн., за комісією 1350,00 та суми заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування в сумі 4 481,12 грн., а всього на загальну суму 15 996,16 грн.

Враховуючи, що відповідачем не подано до суду доказів погашення тіла кредиту та комісії за видачу, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у сумі 4 481,12 грн та комісії у сумі 1 350,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення заборгованості за відсотками за користвування кредитом, суд бере до уваги наступні обставини.

Пунктами 2.2.2. 2.2.3. договору надання коштів у кредит № 71123473 від 11.09.2025 визначено, що строк кредитування/строк договору становить 26 днів, процентна ставка/день 0,423 % (фіксована).

У додатку № 1 до вказаного договору міститься Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у якій визначено, що проценти за користування кредитом становлять 989,82 грн.

Проте за умовами п. 6.1 цього ж договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 2.2. договору починаючи з дня видачі кредиту до повного погашення заборгованості за договором.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України . Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою ст.625 ЦК України , яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тобто в наданих до справи копій Договорів з додатками фактично визначені два строки, в межах який здійснюється повернення отриманих позичальником грошових коштів.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі №910/4518/16, надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто, фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України . У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом лише у межах строку дії договору, тобто у сумі 989,82 грн. У стягненні з відповідача процентів за користування кредитом поза межами строку дії договору необхідно відмовити.

Також, відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копію договору №11-05/26/ФП від 11.05.2026 року про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витяг з Акту №1-ФП, де загальний розмір яких складає 4500 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, типовість позовів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет», підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 1 500 грн.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 6 820,94 грн, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4 481,12 грн., процентами за користування кредитом у сумі 989,82 та за комісією у сумі 350,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог у розмірі 1 135,28 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" заборгованість за кредитним договором №71123473 від 11 вересня 2025 року в сумі 6 820 (шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 94 (дев`яносто чотири) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 28 (двадцять вісім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, Київської області, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_2 .

Суддя: І.Ю.Зейкан