Рішення № 139548177, 08.09.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/593/26

Номер провадження 2/948/570/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Машівської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Машівського районного суду Полтавської області зі вказаною позовною заявою, мотивованою тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка була дружиною брата позивачки.

З 2001 року і до дня смерті ОСОБА_2 вона проживала у Хорольському будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, що знаходиться в Хорольському районі Полтавської області.

У квітні 2026 року позивачці повідомлено, що у використанні ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» на праві оренди перебуває земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2 та зважаючи на те, що остання тривалий час не виходила на зв`язок з орендарем було з`ясовано, що вона померла у 2024 році, а свою ділянку заповіла ОСОБА_1

28.04.2026 року старостою Вішняківського старостинського округу Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області позивачці було видано дублікат заповіту, у тексті якого за життя ОСОБА_2 чітко розпорядилася своїм майном склавши заповіт на ім`я ОСОБА_1 позивачки по справі.

З метою прийняття спадщини за заповітом позивачка звернулася до приватного нотаріуса Лубенського нотаріального округу Берези Д.В. у відповідь на що їй було повідомлено, що спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не відкривалась, повідомила норми законодавства, які стосуються спадкування, зокрема і строків її прийняття, а також роз`яснила, що потрібно позивачці для прийняття нею спадщини.

Представниця позивачки повідомила, що строк для прийняття позивачкою спадщини пропущений, який є тривалим, але просить урахувати поважність причин такого пропуску.

Разом з цим зазначила, що інших спадкоємців, які б зверталися з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 немає.

Представниця позивачки зауважила, що позивачка разом з померлою не є близькими родичами, померла була дружиною її брата, а тому позивачка не належить до жодного кола осіб, які згідно законодавства можуть претендувати на спадкування за законом, обоє є особами похилого віку, позивачка тривалий час хворіє, а тому проживаючи у різних населених пунктах без наявності прямого транспортного сполучення вони не мали можливості зустрічатися, а чому за життя померла не повідомила намір скласти заповіт чи про його складення невідомо.

Так, у позові звернуто увагу на те, що в інший спосіб, окрім звернення з даним позовом до суду захистити своє порушене право позивачка не може.

У зв`язку з викладеним представник позивачки просить визначити позивачці ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у чотири місяці, який відраховувати з дня набрання рішенням законної сили (а.с. 2-4).

Ухвалою від 24.06.2026 суд відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання (а.с. 18).

26.06.2026 року від представника відповідача Машівської селищної ради Бережної Ж.А. надійшов відзив на позов, в якому вона зазначила, що Машівська селищна рада не заперечує проти позову та при прийнятті рішення у справі покладається на розсуд суду.

Разом з тим просить суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат у виді судового збору, взяти до уваги норми ч.9 ст.141 ЦПК України та оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покласти на позивача (а.с.23,24).

Ухвалою від 10.08.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.39).

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно, позивач шляхом направлення електронних документів до електронного кабінету її представника (а.с.19,20,22,40), відповідач також шляхом направлення електронних документів до його електронного кабінету (а.с.21,41).

Представник позивача адвокат Світлик Я.В. подала клопотання з проханням провести розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позов підтримали (а.с.42).

Представник відповідача Бережна Ж.А. подала клопотання про розгляд справи без участі представника Машівської селищної ради (а.с.30,31).

Ураховуючи викладене, суд розглянув справу за відсутності її учасників та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хорол Лубенського району Полтавської області у віці 84 роки померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 06.05.2026 року (а.с.7).

За заповітом, складеним 01.12.2008 року в с. Вишняки Хорольського району Полтавської області, посвідченим 01.12.2008 року секретарем Вишняківської сільської ради Хорольського району Савчук С.С. і зареєстрований у реєстрі за №388, ОСОБА_2 заповіла всі свої будівлі і майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все, що буде належати їй за законом - ОСОБА_1 (а.с.8).

Як видно з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №85335406 від 21.05.2026 в цей реєстр було внесено запис про видачу дубліката заповіту (а.с.9).

За інформацією з довідки наданої начальником відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Хорольської міської ради Вовк Т. №09-08/614 від 18.05.2026 року відомо, що ОСОБА_2 була зареєстрована з 03.08.2001 року та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05.06.2026 року відомо, що земельна ділянка кадастровий номер 5323080200:00:007:0035, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,2452 га належить ОСОБА_2 з 10.08.2018 року, яка перебуває в оренді ТОВ «Машівка-Агро-Альянс» (а.с.12).

З повідомлення приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Берези Д.В. №179/01-16 від 04.06.2026 року адресованого ОСОБА_1 позивачці по справі відомо, що згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 04.06.2026 року за №85497086 спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не відкривалась. Також роз`яснено норми законодавства, що стосуються прийняття спадщини і у разі потреби повідомлено про необхідність надання підтверджуючих документів щодо фактичного прийняття спадщини або в судовому порядку встановити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини і у визначений рішенням суду термін подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори (а.с.11).

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому строк для прийняття спадщини сплив 28 жовтня 2024 року.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, чинній на момент відкриття спадщини, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

Крім того, стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Як зазначено у позові, позивачка пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин, вона разом з померлою не є близькими родичами, померла була дружиною її брата, а тому позивачка не належить до кола осіб, які можуть претендувати на спадкування за законом, обоє є особами похилого віку, представник позивачки повідомила, що позивачка тривалий час хворіє, а тому проживаючи у різних населених пунктах без прямого транспортного сполучення вони не мали можливості зустрічатися, а чому за життя померла не повідомила намір скласти заповіт чи про його складення невідомо, про наявність заповіту позивачка дізналась лише у квітні 2026 року, а тому вважає, що закон гарантує її право на звернення до суду з даним позовом.

Отже, оскільки позивачка не була обізнана про наявність заповіту складеного 01.12.2008 на її користь, заповіт є єдиною підставою спадкування, так як вона не є спадкоємицею за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, спадкова справа не заводилась, інші спадкоємці відсутні, а тому суд вважає, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, а тому їй потрібно визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини та відповідно позов задовольнити.

За змістом п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» у справах про спадкування при відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, які прийняли спадщину, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи те, що Машівська селищна рада Полтавського району Полтавської області є відповідачем лише тому, що інші спадкоємці відсутні, водночас селищна рада ніяким чином не порушувала, чи не визнавала та не оспорювала права, свободи чи законні інтереси позивачки, не перешкоджала їй реалізовувати спадкові права, а відтак суд дійшов висновку, що хоча позов і задоволено, але підстави для стягнення судового збору з Машівської селищної ради, як відповідача, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

задовольнити позов ОСОБА_1 до Машівської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в чотири місяці після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Хорол Лубенського району Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складання до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 20.07.1999, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач Машівська селищна рада, адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, 113, селище Машівка, Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21047618.

Суддя С.М.Косик