Ухвала суду № 139548084, 08.09.2026, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/8225/24

Провадження № 1-кс/552/1784/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026 м. Полтава

Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі представника володільця майна ОСОБА_3 , розглянувши клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Київського районного суду м. Полтави 03.09.2026 надійшло клопотання ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72024171010000037 від 04.10.2024, за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 205-1, ч. ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Вказував, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.05.2026 за клопотанням детектива накладено арешт на майно, вилучене 04.05.2026 в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 10А, в тому числі на грошові кошти, які належали ОСОБА_4 та були передані до пункту обміну валют для здійснення перевірки достовірності (справжності) банкнот.

В своєму клопотанні просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 07.05.2026 на грошові кошти в сумі 4800000 грн.

Заявник ОСОБА_4 в судове зсідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

ОСОБА_3 в судовому засіданні повністю підтримав подане до слідчого судді клопотання. Посилаючись на викладені в ньому обставини.

Слідчий суддя, заслухавши представника володільця майна, розглянувши матеріали клопотання, приходить до такого висновку.

Встановлено, що підрозділом Територіального управління БЕБ у Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 72024171010000037 від 04.10.2024, за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 205-1, ч. ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

04.05.2026 в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.04.2026 було проведено обшук пункту обміну валют за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 10А, в ході якого було виявлено та вилучено:

- необліковані грошові кошти в загальній сумі 4 800 000 гривень (номіналом 20 грн 7000 купюр, номіналом 50 грн 200 купюр, номіналом 100 грн 3 700 купюр, номіналом 200 15 900 купюр, номіналом 500 грн 1800 купюр, номіналом 1000 грн 200 купюр) та відеореєстратор Hikvision серійний номер FW8107208.

Постановою старшого детектива ОСОБА_5 від 04.05.2026 вказане майно визнано речовими доказами в кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.05.2026 накладено арешт на зазначене майно, в тому числі грошові кошти.

Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Звертаючись до суду з даним клопотанням, заявник зазначає, що грошові кошти є його особистими коштами.

Разом з тим, частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею встановлено, що виявлене та вилучене майно має значення речових доказів.

При вирішенні даного клопотання про скасування арешту майна, приймається до уваги, що слідчий суддя, вирішуючи питання про накладення арешту, оцінив підстави щодо накладення арешту на вилучені під обшуку речі і предмети (в тому числі і грошові кошти), було з`ясовано можливість використання вказаного майна як доказу у кримінальному провадженні.

Зазначене майно (кошти) відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні за ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 205-1, ч. ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Грошові кошти, які вилучені під час обшуку, щодо яких порушено питання про скасування з них арешту, відповідають критерію речового доказу, визнані такими постановою детектива в кримінальному провадженні.

Слідчим суддею при постановленні ухвали про накладення арешту на майно враховано, що є всі обґрунтовані підстави для накладення арешту на таке майно саме у зв`язку з необхідністю досягнення мети, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України забезпечення збереження речових доказів.

Окрім того, питання наявності правових підстав для накладення арешту на значене в клопотанні майно було предметом розгляду слідчим суддею при вирішенні питання про накладення на нього арешту.

Станом на час вирішення даного клопотання відсутні будь-які підстави вважати, що в подальшому в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.

Той факт, що в даному кримінальному провадженні заявник не є особою, якій повідомлено про підозру, не може бути оцінено як підстава для скасування арешту майна.

Походження зазначених грошових коштів підлягає встановленню органом досудового розслідування в ході проведення відповідних слідчих дій.

При вирішенні даного клопотання слідчим суддею враховано, що грошові кошти, щодо яких порушено питання про скасування арешту, не були обліковані в пункті обміну валют, є саме необлікованими грошовими коштами, що не заперечує заявник в поданому до слідчого судді клопотанні.

Сума коштів в розмірі 4 800 000 гривень є орієнтовним рівнем задекларованих доходів заявника ОСОБА_4 за 2 - 4 роки, тому твердження ОСОБА_4 про те, що кошти були передані ним до пункту обміну з метою здійснення перевірки їх достовірності слідчим суддею оцінюється критично.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав, визначених ст. 174 КПК України, для скасування арешту, та приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_4 є необґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Статтею 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 07.05.2026 арешт на зазначене майно, в тому числі грошові кошти, накладено за клопотанням детектива, погодженим з прокурором, що узгоджується з нормами ст. 171 КПК України.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1