Рішення № 139547857, 24.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1154/26

381/769/26

Заочне Рішення

Іменем України

24 серпня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Папруги А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

12.02.2026 представником позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (далі по тексту кредитор, позивач, ТОВ «ФІНФОРС») з використанням системи «Електронний суд» подано позовну заяву до Фастівського міськрайонного суду Київської області до ОСОБА_1 (далі, відповідачка, позичальниця, боржниця) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог стверджується, що 09.04.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1336471-А.

Відповідно до умов укладеного договору позикодавець надав позичальниці в кредит грошові кошти у сумі 14 950,00 грн., а позичальниця зобов`язалася повернути кредитні кошти до 08.05.2021, сплатити проценти, на умовах та у порядку, що визначені договором. Договором визначено термін повернення відповідачкою кредиту та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідачка кошти не повернула, проценти не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

В подальшому, 03.05.2021 між сторонами спору в аналогічний спосіб було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 18.05.2021.

В подальшому, 18.05.2021 між сторонами спору в аналогічний спосіб було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 02.06.2021.

В подальшому, 02.06.2021 між сторонами спору в аналогічний спосіб було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 16.06.2021.

В подальшому, 16.06.2021 між сторонами спору в аналогічний спосіб було укладено додаткову угоду № 4 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 26.06.2021.

В подальшому, 25.06.2021 між сторонами спору в аналогічний спосіб було укладено додаткову угоду № 5 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021, відповідно до якої сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 66.07.2021. угодою визначена загальна сума, що підлягає сплаті - 38 170, 5 гривень.

11.08.2021 між ТОВ «СС ЛОУН» та позивачем ТОВ «ФІНФОРС» укладено договір факторингу № 40071779-115, відповідно до якого позивач набув право вимоги, в тому числі, щодо заборгованості за кредитним договором № 1336471-А від 09.04.2021.

Зокрема, відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором в сумі 38 170,50 грн., з яких: 14 950,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 23 220,50 грн. - заборгованість за відсотками.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФІНФОРС», як нового кредитора.

З урахуванням викладеного, позивач, діючи через свого уповноваженого представника, просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1336471-А від 09.04.2021 у сумі 38 170,50 грн., з яких: 14 950,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 23 220,50 грн. - заборгованість за процентами; а також судові витрати в сумі 2 662,40 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін судового розгляду, а також за клопотанням представника позивача витребувано від АТ «СЕНС БАНК» інформацію: - письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки, маска картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); - письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки, маска картки № НОМЕР_1 за період 09.04.2021-13.04.2021; - письмовий доказ про надходження на розрахунковий рахунок, який був відкритий для обслуговування банківської картки, маска картки № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 14 950,00 грн. за період 09.04.2021-13.04.2021; - інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

На виконання ухвали суду в частині витребування доказів, витребувані докази були надані АТ «СЕНС БАНК» повністю, а саме надано: - інформацію про те, що АТ «СЕНС БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 .

Також, АТ «СЕНС БАНК» надано інформацію рух грошових коштів по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_4 за період з 09.04.2021 по 13.04.2021.

В судове засідання представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час і дату проведення судового засідання, не з`явився, представник позивача в прохальній частині позову просив провести розгляд справи без участі представника ТОВ «ФІНФОРС», позовні вимоги підтримують, проти винесення заочного рішення не заперечує (а. с. 6).

З урахуванням того, що судом не визнавалась обов`язковою явка представника позивача, керуючись приписами частини 1 статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити судове засідання без участі представника позивача.

Відповідачка для участі в судовому засіданні повторно не з`явилася, була повідомленою належним чином про час і дату проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення судового засідання не заявила. Відзив на позовну заяву не подала.

З огляду на наведене, відповідачка вважається повідомленою належним чином про час і дату проведення судового засідання, її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення за правилами заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ознайомившись зі змістом позову, та дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставини справи.

Зокрема, судом встановлено, що 09.04.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1336471-А від 09.04.2021, з угодою (автопролонгація) (а. с. 31-39, 39 зворот - 40, 40 зворот).

Вказаний договір та угода підписані позичальницею шляхом використання електронного цифрового підпису.

Процентна ставка фіксована. Сума кредиту 14 950,00 грн.

Строк кредиту з 09.04.2021 по 08.05.2021 включно.

Запланована дата повернення кредиту 08.05.2021.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за акційною процентною ставкою у розмірі 0,796 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 290,54 %.

Загальна вартість кредиту 18 520,00 грн.

Сума до повернення 18 520,00 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 та угоди (авто пролонгація) від 03.05.2021 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021 сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 18.05.2021 (а. с. 41-43).

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 399,49 %.

Відповідно до умов додаткової угоди № 2 та угоди (автопролонгація) від 18.05.2021 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021 сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 02.06.2021 (а. с. 44-46).

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до умов додаткової угоди № 3 та угоди (авто пролонгація) від 02.06.2021 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021 сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 16.06.2021.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (а. с. 47-49).

Відповідно до умов додаткової угоди № 4 та угоди (авто пролонгація) від 16.06.2021 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021 сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 26.06.2021 (а. с. 50-52).

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до умов додаткової угоди № 5 та угоди (авто пролонгація) від 25.06.2021 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021 сторони домовилися продовжити строк користування кредитом до 06.07.2021 (а. с. 53-55).

За користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Вказані додаткові угоди та угоди (авто пролонгація) підписані позичальницею шляхом використання електронного цифрового підпису.

Згідно додаткової угоди № 5 та угоди (авто пролонгація) від 25.06.2021 до кредитного договору № 1336471-А від 09.04.2021 сума кредиту 14 950 гривень, проценти за користування кредитом 8 925, 3 гривень. Всього до сплати - 23 875 гривень. Угодою про авто пролонгацію визначений строк авто пролонгації з 07.07.2021 року до 26.07.2021 року, за період авто пролонгації застосовується процента ставка - 2,99% щоденно. За період авто пролонгації мають бути нараховані проценти у сумі 23 220,5 гривень, загальна сума, що підлягає сплаті 38 170, 5 гривень (а. с. 55, зворот). Вказана сума відповідає ціні позову.

Відповідачкою не надано доказів для спростування факту укладення кредитного договору, додаткових угод та угод (автопролонгація)на зазначених вище умовах.

До матеріалів справи долучені належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують факт надання грошових коштів в борг відповідачці у сумі 14 950 гривень.

Зокрема, з наданої АТ «СЕНС БАНК» інформації вбачається, що АТ «СЕНС БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , за період з 09.04.2021 по 13.04.2021 на платіжну картку № НОМЕР_4 було зараховано платіж у сумі 14 950 гривень, що відповідає сумі, зазначеній в кредитному договорі № 1336471-А від 09.04.2021.

В подальшому був укладений договір факторингу № 40071779-115від 11 серпня 2021 року, з додатками, згідно з яким право вимоги за кредитним договором № 1336471-А від 09.04.2021 перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», позивача у справі (а. с. 64-72).

Обставини щодо переходу до позивача, як нового кредитора права вимоги додатково підтверджуються реєстром прав грошових вимог (а. с. 73).

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували факт укладення зазначеного договору факторингу та переходу до позивача, як нового кредитора, права вимоги за кредитним договором № 1336471-А від 09.04.2021.

Відповідачкою не надано доказів оспорювання умов договору факторингу, а судом не встановлено обставин, які б свідчили про нікчемність цього договору.

Матеріли справи також не містять доказів повного повернення коштів відповідачкою, як первісному кредитору, так і позивачу, до якого перейшло право вимоги на підставі зазначеного вище договору факторингу.

Позивачем до позовної заяви долучений розрахунок кредитної заборгованості, який не спростований відповідачкою, іншого розрахунку заборгованості, як і доказів повного виконання зобов`язань за договором відповідачка не надала. В цьому розрахунку враховані платежі, що були здійснені відповідачкою, як зазначалося вище, доказів погашення заборгованості понад суму, що визнається кредитором, матеріали справи не містять.

За змістом вказаного розрахунку, заборгованість за тілом кредиту становить - 14 950 гривень, за процентами - 23 220,50 гривень (а. с. 61-63, 63 зворот).

З урахуванням встановлених обстави справи, суд вважає, що до правовідносин сторін спору підлягають застосуванню правові норми ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про електронну комерцію», що регулюють порядок укладення договору, виникнення зобов`язань, обов`язковість їх виконання, заміну сторони в зобов`язанні та наслідки порушення умов зобов`язання.

Зокрема, згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів частини 1, 2, 4 статті 201 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно приписів частини 1 статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно приписів частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно приписів абзацу 1, 2 частини 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно приписів частини 2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно приписів частини 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування», Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Зміст процитованих вище правових норм свідчить про те, що правочин, в тому числі й договір, є законодавчо визначеною підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Формою правочину є усна, або письмова, специфічним видом якої є електронна форма правочину.

При цьому, для дотримання письмової, в тому числі й електронної форми правочину, є наявність підпису сторін.

Далі, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру.

Згідно приписів пункту 5 частини 1 статті 3 цього закону, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно приписів пункту 6 частини 1 статті 3 цього закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно приписів пункту 7 частини 1 частини 3 цього закону, електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно приписів пункту 12 частини 1 статті 3 цього закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно приписів абзацу 9 частини 1 статті 5 цього закону, одним із основних принципів у сфері електронної комерції є однаковість юридичної сили електронних правочинів та правочинів, укладених в іншій формі, передбаченій законодавством.

Згідно приписів частини 1 статті 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Згідно приписів частини 1 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно частини 4 цієї статті, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Згідно частини 6 цієї статті, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно приписів частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно приписів частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно приписів частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно приписів частини 2 статті 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно приписів абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно приписів частини 1 статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.

Згідно приписів частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно приписів частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно приписів частини 1, 2 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Далі, згідно приписів частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно приписів частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно приписів частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно приписів пункту 5 частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Враховуючи зміст наведених вище правових норм, суд приходить до висновку, що позивачем у справі надані належні та допустимі докази щодо укладення кредитного договору, додаткових угод та угод ( щодо авто пролонгації)у спосіб, передбачений ЦК України та Законом України «Про електронну комерцію» та погодження істотних умов кредитного договору і додаткових угод.

Тому, з урахуванням презумпції правомірності правочинів та відсутності в суду даних про їх нікчемність, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 1336471-А від 09.04.2021, додаткові угоди та угоди ( на умовах авто пролонгації)були укладеними та є регуляторами спірних правовідносин сторін справи. Істотні умови кредитного договору, додаткових угод та угод ( на умовах авто пролонгації)погоджені сторонами кредитного зобов`язання.

На думку суду, наявні в матеріалах справи докази, зокрема, виписка по банківському рахунку відповідачки в АТ «СЕНС БАНК», підтверджують факт надання відповідачці грошових коштів в борг в сумі 14 950 гривень.

При цьому, суд також враховує той факт, що відповідачка не заперечує обставини щодо укладення кредитного договору та додаткових угод, погодження умов цих правочинів та отримання в борг грошових коштів. Доказів супротивного нею не надано.

Далі, згідно приписів пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно приписів частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, враховуючи презумпцію правомірності правочинів та відсутності відомостей про нікчемність долученого до матеріалів справи договору факторингу, суд приходить до висновку про те, що після укладення договору факторингу від 11 серпня 2021 року, до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги за кредитним договором № 1336471-А від 09 квітня 2021 року з додатковими угодами.

З урахуванням викладеного, за відсутності доказів повного виконання умов договору позичальницею та повернення коштів, суд приходить до висновку, що відповідачкою порушені умови кредитного договору, додаткових угод та угод ( на умовах авто пролонгації), а права позивача, як кредитора, підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості в судовому порядку, що відповідає способам захисту права, встановленим в частині 2 статті 16 ЦК України.

При цьому, як зазначалося вище, суд в силу приписів статті 13 ЦПК України не виходить за межі здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.

Суд, перевіривши правильність зазначеного розрахунку, вважає, що розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом визначений частково правильно.

Зокрема, суд погоджується з правильністю визначення заборгованості за тілом кредиту у сумі 14 950 гривень. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять, однак позивачем доведено, що саме така сума заборгованості була надана в борг відповідачці, як позичальниці.

Суд також погоджується з правильністю нарахування процентів за користування коштами на умовах первісної редакції договору та подальших додаткових угод до 06 липня 2021 року включно, тобто початку застосування періоду авто пролонгації.

Суд вважає, що в даному випадку загальний розмір суми, що підлягає сплаті повинен становити 23 875,3 гривень, що відповідає п. 8 «графік платежів до додаткової угоди № 5 від 25 червня 2021 року». Саме такий розмір платежу був погоджений сторонами зобов`язання і в силу дії принципу «Contra proferentem», кредитор, як особа, яка запропонувала саме таку редакцію додаткової угоди, несе ризики неправильного її сприйняття чи тлумачення споживачем, як слабшою стороною відповідного зобов`язання (а. с. 54).

Що з стосується права нарахування процентів в період автоматичної пролонгації з 07 липня 2021 року до 26 липня 2021 року, суд вважає, що вказані проценти за своєю природою є заходом відповідальності, передбаченим частиною 2 статті 625 ЦК України.

Разом із тим, позивач у своїй позовній заяві просив стягнути ці проценти, як плату за правомірне користування коштами, розрахунку процентів, як заходу відповідальності не надав, на приписи частини 2 статті 625 ЦК України - не посилався.

Тому, в силу приписів статті 13 ЦПК України, суд не може здійснити стягнення відповідних процентів за період авто пролонгації за правилами статті 1048, 1056-1 ЦК України, п. 6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (що забороняє застосування заходів відповідальності в період дії карантину).

Правова позиція щодо неможливості застосування процентів на умовах авто пролонгації в період дії карантину за договорами, де кредитором є ТОВ «СС ЛОУН» висловлена в Постанові Київського апеляційного суду від 06 серпня 2026 року по справі № 381/4936/25. Зазначена позиція в силу приписів статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є релевантною і застосовною.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 23 875,3 гривні, з них - 14 950 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 8 925,3 гривні - заборгованість за процентами.

Далі, у відповідності до приписів статті 141 ЦПК України, враховуючи часткове повне задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідачки на користь позивача понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені на 62%, підлягають відшкодуванні понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 650, 6 гривень.

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 3, 5, 10-12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, -

Ухвалив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованість за кредитним договором № 1336471-А від 09 квітня 2021 року у сумі23 875,3 гривні: з них - 14 950 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 8 925,3 гривні - заборгованість за процентами.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», компенсацію витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 650, 6 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», ЄДРПОУ 417175849, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іонна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус В, кабінет 508-2.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Самуха В.О.