Рішення № 139547184, 08.09.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2125/26

Провадження № 2/279/1846/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/2125/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 11.02.2021 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua, було укладено Договір № 4510935 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача PS4510935. Відповідно до якого ОСОБА_1 тримала грошові кошти (позику) в розмірі 10000,00 грн., шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

22.02.2021 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено Додаткова угода до Договору № 4510935 від 11.02.2021 року.

За період дії договору відповідачем ОСОБА_1 в рахунок погашення кредитної заборгованості було сплачено 1309,00 грн.

Оскільки, відповідач порушила умови договору, станом на 01.12.2025 року має заборгованість за договором про надання кредиту в розмірі 66380,00 грн., з яких: 10000,00 грн. сума заборгованості кредиту, 56380,00 грн. сума нарахованих процентів за користування кредитом. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що не погоджується із позовними вимогами ТОВ «Алекскредит» про стягнення заборгованості за кредитним договором з наступних підстав:

1.Сплив позовної давності: Кредитний договір № 4510935 було укладено 11.02.2021 року на строк 30 днів. Строк повернення коштів настав у березні 2021 року. Позивач звернувся до суду лише 31.03.2026 року, тобто через 5 років. Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність становить 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України просить застосувати наслідки спливу позовної давності.

2. Недобросовісність позивача: Позивач навмисно вказав у документах не належний мені номер телефону ( НОМЕР_2 ), що підтверджується списком ф. ЮЗА в матеріалах справи. Це позбавило відповідача можливості дізнатися про претензії вчасно.

3.Незаконність нарахувань: Нараховані 56380 грн. процентів значно перевищують тіло кредиту (10 000 грн.) та нараховані поза межами строку дії договору, що суперечить правовій позиції ВС (справа №444/9519/12) та обмеженням воєнного стану (Закон №2120-ІХ).

Заперечення відповідача: Вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною (у декреті), а її чоловік є військовослужбовцем НГУ. Вимоги позивача є несправедливими та необґрунтованими. Тому просить в позові відмовити в повному обсязі.

Представником позивача подано відповідь на відзив.

З доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач не погоджується, вважає необґрунтованими, тому просив позов задовольнити.

Відповідач надала суду заперечення (відповідь на відзив).

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 11.02.2021 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua, було укладено Договір № 4510935 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача PS4510935. Відповідно до якого ОСОБА_1 тримала грошові кошти (позику) в розмірі 10000,00 грн., шляхом перерахування на картковий рахунок котрий надано ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Відповідно п. 1.7. Договору позики, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

п.п. 1.7.1 У випадку користування Кредитом менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 5,95% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

п.п.1.7.2 Ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні Договору: - в Базовий період протягом 11 календарних днів з 11.02.2021 року до 22.02.2021 року (включно) у розмірі 1,19 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил));- в Спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 23.02.2021 року до 21.08.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 11 314,40 грн.

п.п.1.7.3 У випадку подовження Позичальником Базового періоду, строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.22. Правил), Проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,19% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка (п. 2.3. Правил)). В Спеціальний період, з дати закінчення подовженого Базового періоду та до спливу Кінцевої дати виконання Договору (включно), Проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка).

п.п.1.7.4 Проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. та 1.7.3. Договору нараховуються Кредитодавцем протягом усього строку дії Договору (з дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) до кінцевої дати виконання Договору (включно)) на основну суму кредиту за кожний день користування Кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов`язком. Кредитодавець, без погодження з позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором процентів за користування кредитом.

п.п.1.7.5 Розмір процентної ставки, який є фіксований та зазначений у Графіку платежів, може бути збільшений Кредитодавцем тільки з письмової згоди позичальника, на підтвердження чого укладається відповідна Додаткова угода (п. 2.11. Правил).

п.п.1.7.6 У разі неналежного виконання Графіку платежів настає Умова дострокового виконання зобов`язань за Договором (п. 2.43. Правил), у зв`язку з чим позичальник має сплатити всю заборгованість (п. 2.14. Правил) за Договором.

22.02.2021 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено Додаткова угода до Договору № 4510935 від 11.02.2021 року.

п.3 Відповідно до п.1.7.3,3.1,5.3 Договору та умов Додаткової угоди за загальними умовами кредитування:

п.п.3.1. Встановити подовжений Базовий період з 23.02.2021 року до 14.03.2021 року (включно); нараховувати протягом подовженого Базового періоду проценти за користування кредитом за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,19 % за один день користування Кредитом.

п.п.3.2 на підставі п. 3.1. цієї Додаткової угоди, змінити Спеціальний період з 15.03.2021 року до 10.09.2021 року (включно), у якому нараховуються проценти за користування кредитом за Спеціальною процентною ставкою у розмірі 3 % за один день користування Кредитом.

п.п. 3.3 Змінити Кінцеву дату виконання Договору - 10.09.2021 року (включно), після спливу якої здійснюється нарахування пені за один день прострочення виконання зобов`язання - 0%.

П.4 Сторони дійшли згоди внести наступні зміни та доповнення до Графіку платежів у Додатку № 1 до Договору:

за Загальними умовами кредитування:

- доповнити для Базового періоду: Дату початку періоду 23.02.2021 року, Дату платежу (Дату закінчення періоду) 14.03.2021 року, загальну суму платежу 12 379,00 грн., збільшення процентів за користування кредитом 2 380,00 грн., збільшення абсолютного значення подорожчання кредиту 2 380,00 грн., збільшення орієнтовної загальної вартості кредиту 2 380,00 грн.; змінити для Базового періоду: Основну суму кредиту 9 999,00 грн., проценти за користування кредитом (замість Акційної процентної ставки) нараховувати за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,19 %. змінити для Спеціального періоду: Дату початку періоду 15.03.2021 року. Дату платежу (Дату закінчення періоду) 10.09.2021 року;

- для рядка «Всього»: доповнити: Дату платежу (Дату закінчення періоду) 10.09.2021 року (співпадає з Кінцевою датою виконання Договору, див. п. 3.3. цієї Додаткової угоди), збільшення загальної суми платежу 2 380,00 грн., збільшення процентів за користування кредитом 2 380,00 грн., збільшення абсолютного значення подорожчання кредиту 2 380,00 грн., збільшення орієнтовної загальної вартості кредиту 2 380,00 грн.; змінити: проценти за користування кредитом (замість Акційної процентної ставки) нараховувати за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,19 %. Збільшити орієнтовну загальну вартість кредиту на: 2 380,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за період з 11.02.2021 року по 10.09.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором про надання кредиту в розмірі 66380,00 грн., з яких: 10000,00 грн. сума заборгованості кредиту, 56380,00 грн. сума нарахованих процентів за користування кредитом.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».

Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про надання кредиту № 4510935 від 11.02.2021 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором PS4510935.

Відповідно до п.7 ст 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ "ПриватБанк" від 20.04.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260414/81782-БТ надав інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) було зарахування коштів на суму 10 000,00 грн. за період з 11.02.2021-11.02.2021 р. Надана виписка про рух коштів на карті зазначеної особи за період з 09.02.2021 по 13.02.2021 з відображенням зарахування коштів.

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останньою зобов`язань за укладеним нею кредитним договором відповідно до умов договору.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами частини 1 статті 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно з частиною 1 статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Частиною 1 статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Згідно частини 3 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У постанові від 17 квітня 2018 року (справа №200/11343/14-ц) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню корона вірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності, в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину.

У постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі 679/1136/21 зазначено, що: «У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Оскільки, перебіг трирічної позовної давності щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором діяв під час дії карантину, а тому ці строки продовжуються, що свідчить про дотримання позивачем позовної давності при зверненні до суду з даним позовом.

Крім того, Законом України від 15 березня 2022 року (набув чинності 17.03.2022) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами18 і 19 такого змісту:

«18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану тау тридцяти денний строк після його припинення або скасування уразі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно деякого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

«19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

Станом на 01.04.2026 року (звернення до суду з позовом у даній справі) воєнний стан на території України діяв і продовжується на час розгляду справи, а тому суд не вбачає підстави для відмови в задоволенні позову в зв`язку із закінченням строку позовної давності.

Позивач повідомив ОСОБА_1 про звернення до суду з позовом, про що свідчить направлення на адресу відповідача цінного листа з описом документів ( а.с. 48)

Також про розгляд справи відповідач ОСОБА_1 повідомлялась належним чином (направлення судових повісток за місцем реєстрації, копію ухвали про відкриття провадження з додатками рекомендованим листом, який отримала 13.04.2026 року).

Що стосується заперечення відповідача щодо стягнення заборгованості за сумою відсотків за вказаним кредитним договором, які нараховані за межами строку дії договору, суд зазначає наступне.

Кредитний договір між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено 11.02.2021 року, за загальними умовами кредитування 191 днів, у тому числі Базовий період 11 днів, Спеціальний період 180 днів. Відповідно до п.3.1 Договору сторони погодили, що Строк дії Договору (п.2.42 Правил) встановлюється з Дати укладення Договору 11.02.2021 року до Кінцевої дати виконання Договору 21.08.2021 року (включно).

22.02.2021 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено Додаткова угода до Договору № 4510935 від 11.02.2021 року. Відповідно п.п. 3.3 Змінено Кінцеву дату виконання Договору - 10.09.2021 року (включно).

Також відповідач заперечує проти стягнення з неї відсотків за вказаним кредитним договором, посилаючись те, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною (у декреті), а її чоловік є військовослужбовцем НГУ.

Відповідно до долучених до відзиву копій документів: свідоцтва про одруження та народження дитини, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстровано шлюб - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а згідно свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_2 , народився - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тому дані життєві події відповідача, також перебування ОСОБА_1 у декретній відпустці, ніяк не можуть відноситься до виниклих між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 правовідносин, які пов`язані із невиконанням останньою зобов`язань по укладеному нею кредитному договору - 11.02.2021 року, термін якого закінчився - 10.09.2021 року.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач також не має (мала) статус дружини військовослужбовця Збройних Сил України, у тому числі й у період виконання умов кредитного договору, так на неї не поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», так як було судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала шлюб - 22.06.2024 року, тому на час укладення кредитного договору № 4510935 від 11.02.2021 року не була дружиною військовослужбовця та не мала відповідних пільг.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору та Додаткової угоди належним чином не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за договором.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4-12, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 610-612, 628, 629,638,1048,1050 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" заборгованість за договором про надання кредиту № 4510935 від 11.02.2021 року в розмірі 66380 (шістдесят шість тисяч триста вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" - 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», адреса місця реєстрації/знаходження: 02094, м. Київ, просп. Леоніда Каденюка, буд. 23, ЄДРПОУ- 41346335.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом