Рішення № 139547038, 08.09.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/1374/26

Провадження № 2/166/868/26

категорія: 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 вересня 2026 року с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Фазан О. З.,

за участі секретаря судового засідання Приймачук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Кресна Олена Миколаївна, яка діє в інтересах позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 17.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 410908490 (далі Кредитний договір).

28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі ТОВ «Таліон Плюс») було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

03 січня 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 20190103, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 8 від 28.05.2020 до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 14350 грн., з яких: 5000 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 9350 грн. заборгованість по процентам.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, а тому відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 410908490 в розмірі 14350 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 9350 грн - сума заборгованості за відсотками.

Посилаючись на викладене, умови договору та норми діючого законодавства просить задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 14350 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року постановлено провести заочний розгляд даної справи на підставі наявних у справі доказів.

Представник позивача ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився, при подачі позовної заяви до суду заявив клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, відзив не надіслав, про відкладення справи не клопотав.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 17.04.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 410908490.

Відповідно до п. 1.1. Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом. Строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів (п. 1.2 Кредитного договору). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,70 процентів від суми кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3 цього Договору (п. 1.4 Кредитного договору). Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору сторони погодили, що у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом із нарахуванням процентної ставки у розмірі 1,70 за кожен день користування Кредитом до дня повного повернення Кредиту. Згідно п.4.3 Договору сторони погодили, що проценти, нараховані згідно 4.2 Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3 цього Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Договір містить паспортні дані, податковий номер, адресу місця проживання, електронну адресу ОСОБА_1

17.04.2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у сумі 5000 грн на банківський рахунок № НОМЕР_1 XX-XXXX-0303, отримувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , з призначенням платежу: «Переказ коштів згідно договору № 410908490 від 17.04.2019, для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer», що підтверджується платіжними дорученнями № db3a95fb-1485-4066-a833-fb0d2ad1a0ab від 17.04.2019 (а. с. 14).

Відповідно до Розрахунку заборгованості, складеного директором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 410908490 станом на 23.07.2019 складає: 13440 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8440 грн - заборгованість за процентами, нарахованими за період з 17.04.2019 до 23.07.2019.

Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" 28 листопада 2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01.

Витягом із реєстру прав вимог до договору факторингу підтверджується відступлення ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 410908490 від 17.04.2019 в сумі 13440 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту; 8440 грн заборгованості за відсотками.

Відповідно до Розрахунку заборгованості, складеного директором ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 410908490 станом на 05.08.2019 складає: 14350 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 9350 грн заборгованість за процентами, які нараховані станом на 05.08.2019.

Між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" 03 січня 2019 року укладено договір факторингу № 20190103, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" відступило за грошові кошти ТОВ "ФК "ЄАПБ" право вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Отже, судом встановлено, що між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ОСОБА_1 правовідносини виникли внаслідок укладеного кредитного договору №410908490 від 17 квітня 2019 року з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно зі статтею 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Стаття 1049 ЦК України, зобов`язує позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені законом.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 17 квітня 2019 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитний договір №410908490 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором та до позивача ТзОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право стягнення з відповідача кредиторської заборгованості.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Станом на час розгляду справи відповідач не спростував заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту, не надав доказів сплати ним зазначеної суми в повному розмірі.

Оскільки відповідач не довів, що сплатив за договором усю суму тіла кредиту, тому для доведення розміру заборгованості суд використовує докази, які надав позивач.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 5000 гривень, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5000 гривень тіла кредиту.

Отже, відповідач не виконав свого обов`язку з повернення кредитних коштів у передбачений чинним законодавством та договором строк, чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Разом з тим, щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, суд зазначає, що з наданого стороною позивача розрахунку заборгованості ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором №410908490 від 17 квітня 2019 року вбачається, що проценти нараховані відповідачу з 17 квітня 2019 року по 23 липня 2019 року в розмірі 8440 гривень.

В подальшому, ТОВ «Таліон Плюс» нарахувало відповідачу відсотки за користування кредитом за період з 23 липня 2019 року по 05 серпня 2019 року в розмірі 910 гривень.

ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювало нарахувань відсотків за кредитним договором.

Суд звертає увагу на ту обставину, що ТзОВ «Таліон Плюс» після набуття ним у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за договором №410908490 від 17 квітня 2019 року до ОСОБА_1 , не мало права нараховувати відсотки, оскільки не є стороною договору, а ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», як сторона договору, відчужуючи таке право в користь ТзОВ «Таліон Плюс» вважало, що строк платежу за договором настав 23 липня 2019 року.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку відповідачу нараховано проценти за користування кредитом поза строком кредитування.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за №910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не заявляло вимоги про стягнення процентів згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт існування у відповідача перед позивачем заборгованості за вищевказаним договором, яка ним добровільно не сплачується.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Ураховуючи викладене, надаючи оцінки наданим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між сторонами Кредитного договору, факт отримання позичальником кредитних коштів у сумі 5000 грн, правові підстави нарахування первісним кредитодавцем відсотків у розмірі 2550 грн в межах строку дії договору, що відповідає вимогам Договору №410908490 від 17 квітня 2019 року, а тому сума відсотків за користування кредитом становить 2550 (5000 (сума кредиту) х 1,7 (процентна ставка) + 85 х 30 (днів)= 2550) грн.

Відтак, суд вважає, що у позивача виникло право на стягнення заборгованості за вказаним договором у розмірі 7550 грн, з яких: 5000 гривень сума заборгованості по тілу кредиту, 2550 гривень сума заборгованості за відсотками.

Крім того, на підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 1242,79 (7550 : 14350 х 2662,40 = 1400,77) грн.

Разом з тим, відмовити позивачу в стягненні з відповідача витрат, пов`язаних з розглядом справи в розмірі 1664 грн, оскільки вони не доведені належними, достатніми, допустимими доказами.

На підставі ст.ст. 526, 549, 551, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274, 280-283 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, 2, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за кредитним договором № 410908490 від 17.04.2019 року в розмірі 7550 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп, з яких: 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп - заборгованість за основною сумою боргу; 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн 00 коп - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1400 (одна тисяча чотириста) грн 77 коп.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ратнівського

районного суду Фазан О. З.