Рішення № 139546354, 08.09.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/708/26

№ провадження 2/624/492/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

селище Кегичівка 08 вересня 2026 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/708/26,

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» (далі ТОВ «ФК «Єврокредит»),

представник позивача: Журавльов Станіслав Георгійович,

відповідач: ОСОБА_1 ,

позовні вимоги: про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

ТОВ «ФК «Єврокредит» в особі представника Журавльова С.Г. звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 128-172-850-2-18-Г в розмірі 129585,08 грн, витрати на сплату судового збору та професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09 жовтня 2018 року між АТ «МЕГБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 128-172-850-2-18-Г, який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний кредитний договір.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти, в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі згідно з додатками до цього договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (п.1.2. Кредитного договору). Для обліку кредиту та нарахованих процентів за кредитом кредитодавець відкрив відповідні рахунки (п. п. 3.1.1., 3.1.2. Кредитного договору). позичальник зобов`язувався: ? повернути одержаний кредит у повному обсязі до 08 жовтня 2021 року. Графік платежів наведений в додатку №1 до кредитного договору; ? своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі (ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди) за договором на передбачених договором умовах (п. 3.2.3 Кредитного договору).

У подальшому банк свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши йому кредит у розмірі та на умовах, погоджених у кредитному договорі. Позичальник кредит одержав, що відображено у виписках з його рахунку. Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування кредитом відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість перед Позивачем, що складається з: заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 78475,34 грн; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 4459,97 грн; заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 46649,77 грн. Загальна сума заборгованості: 129585,08 грн.

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

Таким чином, новий кредитор ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до відповідача боржника за кредитним договором № 128-172-850-2-18-Г від 09 жовтня 2018 року.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

10 липня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 17 липня 2026 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12 серпня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду повідомлявся належним чином, натомість через електронний суд надав заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки відповідач суду не повідомив. Відзив на позов до суду від відповідача не надходив.

Крім того, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідно до поштової відмітки відправлення повернуті без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Виклики були направлені за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача. Іншої адреси суду не повідомлено.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 08 вересня 2026 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом установлено, що 09 жовтня 2018 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №128-172-850-2-18-Г (з аунеїтентними платежами). Договір підписано позичальником власноручно.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору кредитодавець надає кредитні кошти в сумі та на умовах, визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до договору. Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надається на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою. Відповідно до пункту 1.3 договору останній є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів у ПАТ «МЕГАБАНК». Пунктом 2.2 договору визначено строк кредитування з 09 жовтня 2018 року до 08 жовтня 2021 року включно. Згідно з пунктом 2.3 договору загальний розмір кредиту становить 78475,34 грн. Пунктом 2.7 договору передбачено сплату щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості. При цьому така комісійна винагорода сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Відповідно до пункту 2.9 договору розмір щомісячного платежу включає суму ануїтетного платежу (крім першого та останнього) та суму щомісячної комісійної винагороди і підлягає сплаті щомісячно не пізніше робочого дня звітного місяця. Пунктом 3.2.1 договору на позичальника покладено обов`язок повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16:00 години 08 жовтня 2021 року. Згідно з пунктом 3.2.3 договору позичальник зобов`язався своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі, а саме ануїтетні платежі та відповідні комісійні винагороди, на передбачених договором умовах. Відповідно до пункту 4.1 договору повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюються щомісячними ануїтетними платежами. Ануїтетні платежі визначені як рівні щомісячні платежі, що сплачуються позичальником та спрямовуються на погашення суми кредиту і процентів за користування ним. Пунктом 4.3 договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом: нарахування здійснюється з 1-го по останній календарний день звітного місяця виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором, за методом «факт/360». При цьому пунктом 4.4 договору передбачено, що у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та/або комісійної винагороди понад 90 календарних днів кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом у повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості. З цього моменту кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, а процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі, передбаченому пунктом 2.11 договору. Згідно з пунктом 3.3.5 договору кредитодавець має право вимагати повернення кредиту в повному обсязі, строк виплати якого ще не настав, у разі затримання позичальником сплати щомісячного платежу та/або процентів щонайменше на один календарний місяць. Пунктом 6.1 договору передбачено право кредитодавця за несвоєчасне погашення ануїтетних платежів нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми, при цьому розмір пені не може перевищувати 15 відсотків суми простроченого платежу. Відповідно до пункту 6.2 договору позичальник сплачує кредитодавцю штраф у випадках, визначених цим пунктом, зокрема за невиконання зобов`язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди у розмірі 10 відсотків від несвоєчасно сплаченої суми, а за невиконання пункту 3.2.1 договору у розмірі 5 відсотків від суми кредиту. Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та/або комісійної винагороди понад 90 календарних днів позичальник сплачує кредитодавцеві штраф у розмірі 45 відсотків від суми кредиту. Разом із тим, відповідно до пункту 6.4 договору сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальника за договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаного позичальником за цим договором. Пунктом 7.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 08 жовтня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним. Відповідно до пункту 7.2 договору закінчення строку дії договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Крім того, пунктом 5.4 договору сторони погодили, що цей договір з усіма додатками та Правила є сукупністю для сторін одного єдиного договору, у зв`язку з чим істотні умови є обов`язковими для договору відповідно до чинного законодавства України незалежно від того, містяться вони у тексті договору, додатках до нього чи Правилах. Пунктом 5.5 договору позичальник своїм підписом підтвердив, що з Правилами, розміщеними на офіційному сайті кредитодавця та/або у його відділеннях, а також з умовами договору ознайомлений і згодний, а також отримав один оригінал договору з додатками, тарифи та паспорт споживчого кредиту з реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту на дату укладення договору.

Додатком № 1 до кредитного договору № 128-172-850-2-18-Г від 09 жовтня 2018 року сторони погодили графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту і реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Згідно з вказаним додатком дата укладення договору - 09 жовтня 2018 року, сума кредиту - 78 475,34 грн, валюта кредиту - гривня, строк кредитування - 36 місяців. Процентна ставка за кредитом визначена у розмірі 15,00 % річних. При цьому графіком платежів визначено комісійну винагороду у розмірі 2 118,83 грн при кожному внесенні платежу.

09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, в якому також визначено основні умови кредитування, зокрема комісійну винагороду за обслуговування кредиту у розмірі 2,7 % від суми кредиту.

Згідно із довідкою розрахунком заборгованості та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 128-172-850-2-18-Г від 09 жовтня 2018 року був відкритий рахунок надано можливість користуватися кредитним лімітом, позичальник користувався кредитними коштами та має заборгованість в розмірі 129585,08 грн, що складається іззаборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 78475,34 грн; заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 4459,97 грн; заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 46649,77 грн.

03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги до відповідача за кредитним договором. Сторонами договору підписані акт приймання-передачі Реєстру боржників та відповідний Реєстр.

27 грудня 2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК Єврокредит» було укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором. Сторонами договору підписані акт приймання-передачі Реєстру боржників та відповідний Реєстр.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що вказаний вище кредитний договір був укладений в письмовій формі та підписаний позичальником власноручним підписом.

За змістом ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, воно має виконуватись належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Щодо заборгованості за комісією суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Відповідно до ст. 9 цього Закону інформація про порядок сплати власних комісій та інших платежів зазначається у графіку платежів.

Пунктами 2.7, 2.9 кредитного договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості, розмір якої визначено додатком № 1 до договору. Відповідач із зазначеними умовами був ознайомлений та погодився з ними, а тому заборгованість за комісією у розмірі 46649,77 грн підлягає стягненню.

Позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а саме надав відповідачу можливість користуватися кредитним лімітом.

Натомість відповідач не виконав взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів та комісійної винагороди, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за договорами, то суд керується такими положеннями Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні встановлені факти укладення договорів відступлення прав вимоги та передання позивачу прав вимоги первісного кредитора за грошовим зобов`язанням відповідача.

За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника.

Заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості нарахована за тілом кредиту, процентами та комісійною винагородою, відповідає умовам договору, підтверджена відповідним розрахунком, тому суд вважає її доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК Єврокредит» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких положень Закону.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано документи: копію договору про надання правничої допомоги, копію акта наданих послуг, копію реєстру боржників, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру.

З цих документів, судом встановлено, що адвокатом надано послуги з проведення юридичного та фінансового аналізу, вартість цих послуг визначена в 1200 грн, зі складання позовної заяви 10000 грн, а всього 11200 грн.

Отже, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг заявнику, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 3000 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача 2662,40 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 3000,00 на відшкодування витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» в особі представника Журавльова Станіслава Георгійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» суму заборгованості за кредитним договором № 128-172-850-2-18Г в сумі 129585 (сто двадцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят п`ять) грн 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» » судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокредит» (далі ТОВ «ФК «Єврокредит»), місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411,

представник позивача: Журавльов Станіслав Георгійович, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Соборний район, вул. Сімферопольська, буд. 21, оф. 411,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Куст