Рішення № 139546332, 08.09.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/2946/26

2/621/2383/26

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ",

представник позивача - Кукса К. О.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

31.07.2026 від ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" через систему "Електронний суд" до суду надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 202962 від 01.10.2025 у загальному розмірі 25 049 грн 35 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.10.2025 між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДІПЛЮС" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит № 202962 на суму 16 250 грн 00 коп.

Кредитний договір укладено в електронній формі, порядок його укладення регулюється положеннями Закону України "Про електронну комерцію", який визначає особливості оформлення таких правочинів.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Зокрема, згідно з правилами, до укладення кредитного договору, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору.

Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті кредитодавця, відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом НОМЕР_1 , що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов Кредитного договору, 01.10.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 5355-28XX-XXXX-9297 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів.

03.04.2026 первісний кредитор та позивач уклали Договір факторингу № 03042026 згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 28 249 грн 35 коп., яка складається з: 14 355 грн 73 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 9 992 грн 62 коп. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 701 грн 00 коп. - заборгованість по комісії; 3 200 грн 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період з 03.04.2026 по 01.06.2026.

Крім того, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 25 049 грн 35 коп.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 17.08.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено судове засідання на 08.09.2026, а також витребувано від АТ "ПУМБ" інформацію щодо банківської картки ОСОБА_1 щодо зарахування останньому грошових коштів, а також належність йому номеру мобільного телефону.

26.08.2026 до суду надійшла витребувана інформація.

01.09.2026 відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позовні вимоги.

На обґрунтування відзиву вказав, що не заперечує, що 01.10.2025 між ним та первісним кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" був укладений кредитний договір № 202962 на строк 140 днів (з 01.10.2025 по 18.02.2026), де сума кредиту становила 16 250 грн 00 коп. Однак, не визнає вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 9 992 грн 62 коп., оскільки після спливу строку кредитування, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, позивач не мав правових підстав нараховувати відсотки за договором, а тому відсотки не можуть бути стягнуті з нього у заявленому позивачем розмірі.

Щодо вимог в частині стягнення заборгованості по комісії в розмірі 701 грн 00 коп. вказав, що не визнає вимоги цій частині, оскільки відповідно до частин 1-2, 5, 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача. Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі, комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту. Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Отже, умови договору про сплату комісії саме за обслуговування кредитної заборгованості, тобто за дії, які кредитор здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості не є банківською послугою в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", за яку позикодавець може отримувати будь-яку плату чи винагороду. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування". Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 752/4008/20 дійшов висновку, що положення пункту кредитного договору (комісія) щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, оскільки боржнику було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку кредитодавця надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Тобто надання кредитних коштів позичальнику є виконанням кредитодавцем зобов`язання, яке він взяв на себе, уклавши кредитний договір, і яке і складає зміст договору кредиту. Умовами договору чітко не визначено, за яку саме послугу справляється комісія, в чому вона полягає та яким чином обраховується. До того ж, така послуга фактично за своїм змістом становить проценти, що не притаманно та не характерно для такого платежу, як комісія. У договорі кредитор не зазначив, а позивач не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються відповідачу та за які кредитором встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Таким чином, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 , ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Крім того, вказав, що не визнає вимоги в частині покладення на нього судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката враховуючи складність справи, яка, є справою незначної складності, фактично шаблонною для позивача, внаслідок чого не потребувала значних витрат часу та зусиль, виходячи з принципів розумності та співмірності, вважав, що заявлені до стягнення з нього витрати на професійну правничу допомогу адвоката є не співмірними, а тому просив зменшити їх до 5 % відсотків, при цьому, вважав, що максимальний їх розмір не може перевищувати 500 грн 00 коп. В умовах воєнного стану, погіршення його майнового становища який має низький дохід, враховуючи постійне подорожчання цін на забезпечення базових потреб людини, стягнення витрат на правову допомогу з фізичної особи на користь суб`єкта підприємницької діяльності взагалі є несправедливим.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

04.09.2026 представник позивача Кукса К. О. надіслала відповідь на відзив, в якому зазначила, що заперечення відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Щодо комісії по Кредитному договору:

Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором ( згідно п. 2.1.).

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн 00 коп. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн 00 коп. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено (згідно п. 2.4.)

Відповідно до п. 2.5. комісія за надання кредиту складає 3 250 грн 00 коп., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 20,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 16 250 грн 00 коп. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 13 000 грн 00 коп. на № рахунки/картки Позичальника № НОМЕР_2 у національній валюті; у розмірі 3 250 грн 00 коп. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини (згідно п. 2.2.1).

Таким чином, при укладенні Кредитного договору № 202962 від 01.10.2025 позичальник погодився з умовами, визначеними в п. 2.5 та 2.4 цього Договору, та зобов`язався сплатити кредитодавцю комісія за надання кредиту, яка складає 3 250 грн 00 коп., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору та комісію за обслуговування кредитним договором в розмірі 701 грн 00 коп.

Отже, позичальник повністю усвідомлював та прийняв на себе всі зобов`язання, передбачені Кредитним договором.

Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу:

Відповідач стверджує, що позивач не обґрунтував понесення витрат на професійну правничу допомогу. Однак, др позовної заяви долучено свідоцтво адвоката, довіреність надана ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт.

Частинами 2-3 ст. 137 ЦПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; 3) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 3.4 Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

08.09.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Кукса К. О. у позовній заяві просила проводити судовий розгляд за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи за його відсутності, з урахування доводів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

01.10.2025 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 202962, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 16 250 грн 00 коп., загальний строк кредитування за цим Договором складає 140 днів з 01.10.2025 по 18.02.2026. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Комісія за надання кредиту складає 3 250 грн 00 коп., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 20,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Денна процента ставка: 17 511 грн 50 коп. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 10 363,13 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 33 761 грн 50 коп. Договір та його складові містять електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника (а. с. 9, 10).

Інформацією АТ "ПУМБ" від 20.08.2026 № КНО-07.8.5/14729 БТ підтверджується, що відповідачу ОСОБА_1 було нараховано на банківську картку № НОМЕР_3 суму 13 000 грн 00 коп. за період з 01.10.2025 по 06.10.2025 (а. с. 56).

03.04.2026 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та позивачем укладено договір факторингу № 03042026, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до позивача (а. с. 30, 31).

Відповідач ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором про споживчий кредит № 202962 від 01.10.2025 у розмірі 28 249 грн 35 коп., яка складається з: 14 355 грн 73 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 9 992 грн 62 коп. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 701 грн 00 коп. - заборгованість по комісії; 3 200 грн 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), однак вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявлялися, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 25 049 грн 35 коп. (а. с. 38).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно статті 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 642 Цивільного кодексу України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням: 01.10.2025 між ТОВ "ФК "Кредіплюс" та ОСОБА_2 договору про споживчий кредит № 202962, та подальшим укладенням договору факторингу та відступлення прав вимоги, за умовами яких позивач набув право вимоги у цій справі, і наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Відповідно до статті 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).

За умовами договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 202962 від 01.10.2025 та паспорту споживчого кредиту сторони встановили строк кредитування 140 днів (з 01.10.2025 по 18.02.2026).

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними договору про споживчий кредит, який не спростовано відповідачем.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач був ознайомлений з умовами договору про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 202962 від 01.10.2025, який підписав на умовах йому відомих, тобто сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків та інших платежів за користуванням грошовими коштами. Отже, відповідач був ознайомлений з вказаними умовами кредитування під підпис.

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в межах заявлених вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит (індивідуальна частина) № 202962 від 01.10.2025 в загальному розмірі 25 049 грн 35 коп., яка складається з: 14 355 грн 73 коп. - тіло кредиту; 9 992 грн 62 коп. - проценти за користування кредитом; 701 грн 00 коп. - заборгованість по комісії.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано копії: договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткової угоди № 25771563629 від 25.05.2026, акту прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 (а. с. 39-42).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зроблено висновок, що: "суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами".

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд взяв до уваги, що розглядувана справа, має незначну складність, не викликала суспільного інтересу під час її розгляду, результат вирішення цієї справи не має вплинути на репутацію сторін, спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, законодавство у цій категорії справ є сталим і судова практика має ознаку єдності.

Відповідач ОСОБА_2 заперечував щодо заявленої суми судових витрат, визначеної представником позивача суми правової допомоги - 7 000 грн 00 коп., просив зменшити їх до 500 грн 00 коп.

Суд частково погодився із запереченнями відповідача та, враховуючи конкретні обставини спору, сталість судової практики щодо категорії справ, до якої відноситься цей спір, суму тіла кредиту та нарахованих відсотків, дійшов висновку, що вказана сума є завищеною щодо іншої сторони спору та підлягає зменшенню на 3 000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, суд вбачає правові підстави для визначення вартості витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, в розмірі 4 000 грн 00 коп., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Також, згідно зі ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" 25 049 (двадцять п`ять тисяч сорок дев`ять) грн 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", місцезнаходження: вул. Рогнідинська, б. 4, літера А, офіс 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Повне рішення складене 08.09.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко