Рішення № 139546324, 08.09.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/1385/26

2/621/1626/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

08 вересня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Зміївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

розглянувши у порядку загального позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, третя особа: Зміївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

у с т а н о в и в:

23.04.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з наступною вимогою: стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 27.07.2022 по 30.03.2026, в розмірі 142 783 грн 49 коп.

На обґрунтування позову зазначила, що з 20.06.2009 по 12.10.2022 перебувала у шлюбі з відповідачем, мають спільних дітей: неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На цей час діти проживають разом з нею та перебувають на її утриманні.

На підставі судового наказу Зміївського районного суду Харківської області від 28.07.2022 по справі № 621/1251/22 з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на її користь на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частки (однієї третини) від заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, починаючи з 27.07.2022 до досягнення дітьми повноліття.

Вказаний судовий наказ Зміївського районного суду Харківської області від 28.07.2022 пред`явлено до примусового виконання до Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Відповідач ОСОБА_2 не сплачував аліменти до його призову до ЗСУ, і лише з його карткового рахунку були списані аліменти у лютому та березні 2026 року.

Станом на 08.04.2026 заборгованість зі сплати аліментів становить 142 783 грн 49 коп.

Вказаний розмір аліментів відповідачем не оскаржено.

Враховуючи розмір заборгованості ОСОБА_2 , зазначила наступним розрахунок пені за несплату аліментів: за 2022 рік: липень 56 456 грн 46 коп.; серпень 55 178 грн 05 коп.; вересень 53 940 грн 87 коп.; жовтень 52 662 грн 46 коп.; листопад 51 425 грн 28 коп.; грудень 50 146 грн 87 коп.; за 2023 рік: січень 48 868 грн 45 коп.; лютий 47 713 грн 75 коп.; березень 46 435 грн 34 коп.; квітень 45 198 грн 16 коп.; травень 43 919 грн 75 коп.; червень 42 682 грн 57 коп.; липень 41 404 грн 16 коп.; серпень 40 125 грн 74 коп.; вересень 38 888 грн 57 коп.; жовтень 37 610 грн 15 коп.; листопад 36 372 грн 97 коп.; грудень 35 094 грн 56 коп.; за 2024 рік: січень 33 816 грн 14 коп.; лютий 32 620 грн 21 коп.; березень 31 341 грн 79 коп.; квітень 30 104 грн 62 коп.; травень 28 826 грн 20 коп.; червень 27 589 грн 02 коп.; липень 26 310 грн 61 коп.; серпень 25 032 грн 19 коп.; вересень 23 795 грн 02 коп.; жовтень 22 516 грн 60 коп.; листопад 21 279 грн 43 коп.; грудень 20 001 грн 01 коп.; за 2025 рік: січень 18 722 грн 60 коп.; лютий 17 567 грн 90 коп.; березень 16 289 грн 48 коп.; квітень 15 052 грн 31 коп.; травень 13 773 грн 89 коп.; червень 12 536 грн 72 коп.; липень 18 642 грн 21 коп.; серпень 16 525 грн 33 коп.; вересень 14 476 грн 74 коп.; жовтень 12 359 грн 86 коп.; листопад 10 311 грн 26 коп.; грудень 8 194 грн 38 коп.; за 2026 рік: лютий 6 077 грн 00 коп., загальний розмір пені складає 1 327 887 грн 20 коп.

Враховуючи, що загальний розмір заборгованості складає 142 783 грн 49 коп., відповідно до ст. 196 СК України, вважала загальний розмір пені, яку має сплатити відповідач ОСОБА_2 , складає 142 783 грн 49 коп.

Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.05.2026 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 05.06.2026.

05.06.2026 у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. у відпустці підготовче засідання не проведено. Підготовче засідання призначено на 30.07.2026.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 30.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13:30 годину 30.07.2026, та того ж дня відкладено судовий розгляд на 08.09.2026.

08.09.2026 належним чином повідомленні учасники справи на судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 надіслала заяву, в якій просила провести судовий розгляд за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Представник третьої особи Зміївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України будь-яких заяв не подавав.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному ЦПК України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, проти чого позивача не заперечувала.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними копій паспорта громадянина України НОМЕР_1 , заочного рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2022 року по справі № 621/1409/22, свідоцтв про народження Серія НОМЕР_2 , Серія НОМЕР_3 , підтверджується, що сторони перебували у шлюбі з 20.06.2009 по 12.10.2022, мають спільних дітей: малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8-16).

Згідно копій паспорта громадянина України НОМЕР_1 , відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданих 16.04.2026 відділом надання адміністративних послуг Зміївської міської ради, позивач ОСОБА_1 та її діти: малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а. с. 8-10, 28).

З довідки відділу надання адміністративних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 864 від 28.04.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 (а. с. 32).

Судовим наказом Зміївського районного суду Харківської області від 28.07.2022 по справі № 621/1251/22, стягнуті з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку, починаючи з 27.07.2022 і до досягнення дітьми повноліття. (а. с. 17, 18).

11.08.2022 державним виконавцем Зміївського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження № 69607497 з примусового виконання судового наказу від 28.07.2022, виданого 03.08.2022 Зміївським районним судом Харківської області щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів (а. с. 22, 23).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного 08.04.2026 Зміївським відділом державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вбачається, що за період з липня 2022 року по березень 2026 року нараховані аліменти на загальну суму 161 723 грн 80 коп., несплачена частина яких складає 142 783 грн 49 коп. Сплати по аліментам відбулись у лютому 2026 року на суму 41 366 грн 52 коп., а також у березні 2026 року на суму 25 768 грн 96 коп. Заборгованість ОСОБА_2 станом на 08.04.2026 складала 142 783 грн 49 коп. (а. с. 19-21).

Зазначений розрахунок не був оскаржений боржником у виконавчому провадженні, доказів його неспроможності не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до Закону України від 26 квітня 2001 року N 2402-III "Про охорону дитинства", визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. Основні засади державної політики у цій сфері ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, та з метою забезпечення прав дитини на такі умови життя, які будуть достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку дитини.

Крім того, відповідно до Закону України від 17 травня 2017 року N 2037-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Цей припис підтверджує довід про підвищений захист прав дитини.

У статті 179 СК України послідовно зазначається, що аліменти призначені для утримання дитини і не можуть бути використані не за цільовим призначенням.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року судам роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При визначенні суми неустойки (пені) суд керується правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року № 572/1762/15-ц щодо порядку проведення розрахунку неустойки (пені), яка стягується на підставі ст. 196 СК України. Зокрема, зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Крім того, Законом України № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" не було передбачено заборони нараховувати та стягувати пеню за прострочення сплати аліментів, що свідчить про продовження дії положень ст. 196 Сімейного кодексу України*, під час воєнного стану в Україні.

В постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21) висловлена правова позиція, що оскільки пеня змінна величина, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі якщо позивач з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

В позовній заяві мається розрахунок, з якого вбачається, що 1% за кожен день прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2022 по 30.03.2026 складає 13 278 грн 87 коп. Зі змісту розрахунку державного виконавця вбачається, що з липня 2022 року по січень 2026 року сплата аліментів не здійснювалась, а відповідач почав сплачувати аліменти з лютого 2026 року, однак на станом на 08.04.2026 розмір заборгованості по аліментам складає 142 783 грн 49 коп.

Відповідачем зазначений розрахунок неустойки (пені) не спростований.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, третя особа: Зміївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 142 783 (сто сорок дві тисячі сімсот вісімдесят три) грн 49 коп. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2022 по 30.03.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 до Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України) 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп. судового збору, які перерахувати на р/ р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Третя особа - Зміївський відділ державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: вул. Лиманська, буд. 15, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ: 34713099.

Повне рішення складене 08.09.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко