Ухвала суду № 139546258, 08.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5084/20

Провадження № 2-ві/638/34/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Подус Г.С.,

за участю секретаря Двойних А.С.,

розглянувши заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Боховцева Євгенія Олексійовича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Харкова Цвіри Д.М. від розгляду цивільної справи № 638/5084/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича, ОСОБА_4 , зацікавлена особа Харківська філія ДП «Сетам» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича, ОСОБА_4 , зацікавлена особа Харківська філія ДП «Сетам» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту.

В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває вищевказана цивільна справа.

31.08.2026, представник третьої особи ОСОБА_1 - адвокат Боховцев Євгеній Олексійович подав через систему «Електронний суд» заяву про відвід судді Шевченківського районного суду м. Харкова Цвіри Д.М. від розгляду цивільної справи.

04.09.2026 заява про відвід, передано судді Цвірі Д.М.

ОСОБА_1 вважає, що існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності і неупередженості судді Цвіра Д.М. під час розгляду справи №638/5084/20.

В обґрунтування вказує, що як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 , остання в якості підстав позову зазначає про таке:

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2018 року у справі №638/5172/17, яке залишено без змін Постановою Харківського апеляційного суду від 15.10.2019 року у справі №638/5172/17, стягнуто з громадянина ОСОБА_3 (далі за текстом - ОСОБА_3 ) на користь громадянина ОСОБА_4 загальну суму грошових коштів у розмірі 25 795 510, 80 (двадцять п`ять мільйонів сімсот дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот десять гривень 80 копійок) грн., що складається з суми боргу за Договором позики № 1 від 27 березня 2014 року в розмірі 50 758 доларів США, що станом на 06 грудня 2018 року за офіційним курсом НБУ (27,975656 грн. за 1 долар США) становить 1 419 988,35 (один мільйон чотириста дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 35 копійок) грн.; пеня в розмірі 0,1 % від несвоєчасно повернутих коштів за кожен день прострочки за Договором позики № 1 від 27 березня 2014 року 50 758 доларів США за період з 02.07.2016 року по 03.04.2017 року (276 днів) в розмірі 14 007,00 доларів США, що станом на 06 грудня 2018 року за офіційним курсом НБУ (27,975656 грн. за 1 долар США) становить 391 855,01 (триста дев`яносто одна тисяча вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 01 копійок) грн.; суму боргу за Договором позики № 2 від 10 березня 2016 року в розмірі 856 990 доларів США, що станом на 06 грудня 2018 року за офіційним курсом НБУ (27,975656 грн. за 1 долар США) становить 23974 857,44 (двадцять три мільйони дев`ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят сім гривень 44 копійки) грн. та судовий збір в сумі 8 810,00 (вісім тисяч вісімсот десять гривень) грн.

В межах виконавчого провадження (ВП НОМЕР_1), яке було відкрито за виконавчим листом №638/5172/17 від 02.12.2019, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова, Приватним виконавцем Ярмоленком О.В. було виявлено, описано та арештовано майно ОСОБА_3 , в тому числі: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 106,3 кв. метри (далі за текстом - Квартира), гараж АДРЕСА_2 (далі за текстом - Гараж).

Після проведення заходів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5 03.03.2020 року, Приватним виконавцем Ярмоленком О.В. було передано відповідні документи до Харківського ДП «СЕТАМ» для проведення реалізації Квартири і Гаражу.

ОСОБА_2 вказує на те, що Приватний виконавець Ярмоленко О.В. не врахував питання про належність Квартири і Гаражу до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 , а тому помилково описав і неправомірно наклав арешт на 1/2 частину майна, що на її думку належить їй.

З огляду на це ОСОБА_2 заявляє позовні вимоги про визнання за нею права власності на 1/2 частину Квартири та 1/2 частину Гаражу, а також зняття арешту з цього майна, накладеного в рамках виконавчого провадження. 23 травня 2023 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова було зупинено провадження у справі №638/5084/20 до набрання законної сили рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 травня 2023 року у справі № 643/11256/20, яке було також ухвалено судом у складі судді Цвіри Д.М.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.05.2023 року у справі №643/11256/20 позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного виконавця Ярмоленка О.В., ДП «Сетам», ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватний нотаріус Харківського міського територіального округу Харківської області Малахова Галина Іванівна (далі за текстом - Нотаріус Малахова Г.І.), про визнання недійсними електронних торгів задоволено, визнано недійсними: - електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ» 05.06.2020 із реалізації арештованого майна за лотом № 420711, а саме: чотирикімнатна квартира АДРЕСА_3 ;

- протокол № 483496 від 05.06.2020 проведення електронних торгів реалізації арештованого майна за лотом № 420711; - акт від 19.06.2020 про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна за лотом № 420711 (квартира АДРЕСА_3 ), затверджений Приватним виконавцем Ярмоленком О.В.; - свідоцтво, видане 23.06.2020 на ім`я ОСОБА_1 приватним нотаріусом Харківського міського територіального округу Харківської області Малаховою Г.І. про право власності на чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , на підставі Акту про проведені електронні торги арештованого нерухомого майна від 19.06.2020, затвердженого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О.В. та державну реєстрацію 23.06.2020 права власності ОСОБА_1 на неї.

Підставами для позову ОСОБА_2 у справі №643/11256/20 зазначила ті ж самі, що і підстави для позову у справі №638/5084/20. Тобто, фактично незначним чином змінивши статус учасників справи, не змінюючи при цьому самих осіб, ОСОБА_2 двома судовими справами (головуюча суддя в обох справах Цвіра Д.М.) намагалась одночасно вирішити питання щодо перешкоджання ходу виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 та визнання за нею права власності на 1/2 частину Квартири.

Ухвалюючи рішення у справі №643/11256/20 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Цвіра Д.М. зазначив: «Звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними електронних торгів, акта приватного виконавця і свідоцтва про право власності, ОСОБА_2 вказувала, що спірне майно, реалізоване на публічних торгах, є спільною сумісною власністю подружжя, при цьому, позивач в жодний спосіб не надавала виконавцю дозвіл (згоду) на реалізацію квартири і, відповідно, таку згоду нотаріально не посвідчувала, а тому вказані торги проведено із порушенням вимог сімейного законодавства та порушенням прав позивача як співвласника реалізованого майна.

Квартира АДРЕСА_3 , є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловікові і дружині в рівних частках з моменту її придбання, а відчуження спірного нерухомого майна, частка якого належить ОСОБА_2 , на електронних торгах без її участі у виконавчому провадженні, в рахунок стягнення заборгованості із ОСОБА_3 , порушує право дружини як співвласника цього майна на вільне володіння, користування і розпорядження ним, що є неприпустимим. При цьому, факт реєстрації спірного нерухомого майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише цій особі».

Зазначає, що суддя Цвіра Д.М., ухвалюючи рішення у справі №643/11256/20, визначила правову позицію щодо спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 на Квартиру, і відступити від цієї правової позиції суддя Цвіра Д.М. не зможе, оскільки у випадку прийняття рішення у справі №638/5084/20 щодо відмови у позовних вимогах ОСОБА_2 вона створить передумови для перегляду справи №643/11256/20 за нововиявленими обставинами. Саме цей факт об`єктивно викликає сумніви в об`єктивності і неупередженості судді Цвіри Д.М. під час розгляду справи №638/5084/20, оскільки вона, не зважаючи на будь - які заперечення з боку відповідачів та третіх осіб, зацікавлена в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11 травня 2026 року заяву ОСОБА_6 про відвід судді визнано необґрунтованою та передано для вирішення питання в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова Цвіри Д.М. від 04.09.2026 року в задоволенні заяви про відвід відмовлено.

Матеріали заяви про відвід передано на розгляд судді Подус Г.С. в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 07.09.2026 року.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши заяву про відвід судді Цвіри Д.М., оглянувши матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Вирішуючи питання по суті заяви, суд зауважує, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у ст.ст.36, 37 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також статтею 37 ЦПК України передбачена недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.

Так, статтею 39 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити відвід судді.

Разом із цим відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Ознайомившись з викладеними в заяві про відвід судді доводами, суд вважає, що заявником не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу не є в розумінні ст.ст. 36, 37 ЦПК України підставою для відводу головуючого

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви про відвід головуючого у справі слід відмовити.

Керуючись ст.ст.33, 36, 38-40, 182, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Боховцева Євгенія Олексійовича про відвід судді Шевченківського районного суду м. Харкова Цвіри Д.М. від розгляду цивільної справи № 638/5084/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича, ОСОБА_4 , зацікавлена особа Харківська філія ДП «Сетам» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту- залишити без задоволення.

Розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка Олександра Валентиновича, ОСОБА_4 , зацікавлена особа Харківська філія ДП «Сетам» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту - проводити у тому ж складі суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: