Рішення № 139545730, 08.09.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3649/26

Провадження № 2/345/2645/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І. розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

22.06.2026 представник ТОВ «УКР Кредит Фінанс» Соломко А.Г. звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 121,49 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662, 40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, 29 жовтня 2025 року між сторонами був укладений Договір про відкриття кредитної лінії №1619-2048 у формі електронного документа, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором «А2654», за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 24 600 грн. на строк 365 днів та кінцевою датою повернення кредиту 28 жовтня 2026 року, базовий період 14 днів, зі сплатою комісії за видачу кредиту 15 % від суми кредиту, зі зниженою процентною ставкою 1 % в день, стандартною процентною ставкою 1,00 % в день за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору або фактичного погашення всієї суми кредиту. Також між сторонами була укладена додаткова угода до даного кредитного договору про надання додаткових коштів від 04 листопада 2025 року на суму 4 900 грн.

На виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору відповідач ОСОБА_1 здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості. Однак, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо повернення кредитних коштів у неї утворилась заборгованість, яка станом на 05 травня 2026 року становить 55 121,49 грн., з яких: 28 696,90 грн. - заборгованість за кредитом, 17 815,49 грн. заборгованість за нарахованими процентам, 8 609,10 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 121,49 грн., з яких: 28 696,90 грн. - заборгованість за кредитом, 17 815,49 грн. заборгованість за нарахованими процентам, 8 609,10 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, а також 2 662,40 грн. судового збору .

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву остання не скористалася, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом установлено, що 29 жовтня 2025 року між сторонами був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 1619-2048 у формі електронного документа, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором «А2654».

За умовами вказаного кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 24600 грн. на строк 365 днів та кінцевою датою повернення кредиту 29 жовтня 2026 року, базовий період 14 днів, зі сплатою комісії за видачу кредиту 15 % від суми кредиту, зі зниженою процентною ставкою 1 % в день, стандартною процентною ставкою 1,00 % в день за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору або фактичного погашення всієї суми кредиту.

Також в подальшому між сторонами була укладена додаткова угода до Договору про відкриття кредитної лінії № 1619-2048 від 29 жовтня 2025 року у формі електронного документа, шляхом їх підписання одноразовим ідентифікатором.

Зокрема, 04 липня 2025 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 на суму 4900 грн. зі сплатою процентів та комісії, визначених у п.п. 2.6, 2.8 Додаткової угоди, підписану відповідачем одноразовим ідентифікатором «А2542». Також сторони продовжили строк кредитування на 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди, у зв`язку з чим строк кредитування за договором становив 371 днів.

Виконання позивачем обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 29 жовня 2025 року у розмірі 24600 грн., 04 дистопада 2025 року у розмірі 4900 грн., позивач підтвердив довідкою про перерахування суми кредиту № 1619-2048 від 29 жовтня 2025 року та довідками ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 1699930838 від 29 жовтня 2026 року та № 1703205272 від 04.11.2025 року про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів EasyPay. Видача коштів здійснювалася за допомогою системи EasyPay на платіжну карту НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в кредитному договорі у розділі «Реквізити сторін» зазначено аналогічні номери особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 : картку з номером НОМЕР_1 та відповідно додаткової угоди НОМЕР_2 .

Доказів того, що на картки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 не були перераховані суми у розмірі 24600,00 грн. та 4900,00 грн. відповідачем ОСОБА_1 не надано.

Згідно із розрахунком заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за договором № 1619-2048 від 29 жовтня 2025 року у ОСОБА_1 станом на 05.05.2026 року наявна заборгованість у розмірі 55 121,49 грн., з яких: 28 696,90 грн. заборгованість за кредитом, 17 815,49 грн. заборгованість за нарахованими процентами, та 8609,10 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У даній справі, матеріалами справи підтверджено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1619-2048 від 29 жовтня 2025 року та додаткової угоди до нього від 04 листопада 2025 року із зазначенням у них усіх реквізитів відповідача, в тому числі паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, місця проживання, електронної пошти, рахунку позичальника, а також інформація щодо умов кредитування, містять електронний підпис із відповідними одноразовими ідентифікаторами, які відповідно до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» були власноручно введені відповідачем ОСОБА_2 для електронного підпису.

З огляду на вищенаведені норми права та надані позивачем докази, суд вважає, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено факт укладення 29 жовтня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 кредитного договору № 1619-2048 від 29 жовтня 2025 року та додаткової угоди до нього, а доказів протилежного матеріали справи не містять, а отже, умови кредитного договору підлягають застосуванню під час вирішення цієї справи і право вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до позичальника за кредитним договором про повернення суми боргу, яке виникло у нього на підставі чинного правочину, презюмується.

Більш того, як вбачається із долученого позивачем розрахунку заборгованості за спірним кредитним договором ОСОБА_1 здійснила часткову оплату в рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі 44757,15 грн., тобто вчинила конклюдентні дії, що свідчать про прийняття нею укладеного кредитного договору, який створив для неї певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.

Близькі за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц, згідно яких часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Таким чином позивачем належним чином доведено, що відповідач ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у загальному розмірі 29 500,00 грн., користувалася ними, частково здійснювала повернення кредитних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за тілом кредиту у заявленому в позовній заяві розмірі 28 696,90 грн.

Також суд вважає, що задоволенню підлягає вимога про стягнення відсотків за правомірне користування кредитними коштами у розмірі 27 790,00 грн.

Розмір процентів за користування кредитними коштами був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним. Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище. Крім того, згідно з умовами договору, він мав право відмовитися від договору протягом 14 днів з дня його укладення без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів (п. 6.9. договору), однак таким правом не скористався.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Встановлення строку дії кредитного договору має важливе значення для правильного вирішення справи з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18)).

За умовами п.4.10. кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступними ставками: стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або Зниженою та/або пільговою процентною ставкою, та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня і до закінчення строку дії договору або фактичного погашення всієї суми кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_3 нараховувались відсотки за користування кредитом 1,00 % в день за період з 29 жовтня 2025 по 02 травня 2026 року, та за ставкою 0.74% в день у період з 03 травня по 04 травн 2026 року, тобто в межах строку дії кредитного договору та додаткової угоди до нього.

Також суд зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами у сумі 17 815,49 грн. нараховано згідно із умовами договору та підтверджено належними доказами. Обумовлений у договорі розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбачений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування». Обґрунтованих доводів щодо спростування суми заборгованості за нарахованими відсотками сторона відповідача не навела, а також не надала будь-якого власного контррозрахунку.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості за відсотками у розмірі 17 815,49 грн., заявлену у позовній заяві та така підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Що ж стосується вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення з відповідача на користь позивача 8609,10 грн. відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України, суд зауважує таке.

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.

З огляду на вищезазначене, вимога ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 8 609,10 грн. відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України не підлягає до задоволення.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1619-2048 від 29 жовтня 2025 року та додаткової угоди до нього у розмірі 46 512,39 грн., з яких: 28 696,90 грн. заборгованість за кредитом, 17 815,49 грн. заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне:

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 48146 від 11.06.2026 (а.с. 10).

Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 46 512,39 грн, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2 246,57 грн (2662,40 грн*46512,39/55121,49).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 626, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 137, 141, 263-265, 280-282, 395 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598, Рахунок в форматі IBAN НОМЕР_4 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) заборгованість за кредитним договором № 1619-2048 від 29.10.2025 у сумі 46 512,39 грн.,

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598, Рахунок в форматі IBAN НОМЕР_4 UAH, Банк АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) витрати по сплаті судового збору у сумі 2 246,57 грн.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: